Артем Щербіна,
суддя Орджонікідзевського
районного суду міста Маріуполя Донецької області
1 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII.
Відповідно до вказаного закону, стаття 130 КУпАП викладена у новій редакції, внаслідок чого адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, віднині не передбачена, а вказані дії віднесено до кримінальних правопорушень (ст. 286-1 КК України).
На перший погляд все виглядає цілком зрозуміло. Транспортний засіб, у даному випадку маємо на увазі механічний транспортний засіб (мотоцикли, автомобілі, вантажівки, автобуси), вважається джерелом підвищеної небезпеки як для особи, яка його використовує, так і для інших осіб. А тому цілком виправдано, що керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані будь-якого сп'яніння, нарешті віднесено до суспільно небезпечних діянь - кримінальних правопорушень. До того ж Україна в цьому питанні не є піонером. Кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп'яніння, вже передбачена, наприклад, у Німеччині, Франції, Польщі, Угорщині, Болгарії (країнах, де рівень смертності від ДТП нижчий, ніж в Україні).
Але є один маленький, проте «дуже приємний» нюанс для осіб, відносно яких до 1 липня 2020 року були складені протоколи за ст. 130 КУпАП та існувала вірогідність сплати ними штрафу у розмірі від 10200 грн. до 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 1 до 10 років.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 33 КупАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Станом на 01.07.2020 року будь-яке стягнення за адміністративне правопорушення у вигляді керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, КУпАП не передбачає, оскільки вказані дії віднесено до кримінальних проступків (ст. 286-1 КК України).
Отже, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).
У той же час ст. 4 КК України встановлює, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
При цьому ч. 2 ст. 5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Отже, виникає ситуація, що дії особи, які полягали у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та які мали місце до 01.07.2020 року, кваліфікувати за ознаками кримінального правопорушення (ст. 286-1 КК України) не можна, оскільки, в силу ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність особи не має зворотної дії в часі, та й притягнути до адміністративної відповідальності вказану особу також не можна, оскільки станом на 01.07.2020 року адміністративна відповідальність за вищевказані дії вже скасована та накладання адміністративного стягнення законом не передбачено.
Таким чином, 1 липня 2020 року в історії незалежної України сталася «перша алкогольна амністія», оскільки всі провадження, розпочаті у судах за ст. 130 КУпАП, підлягають закриттю відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП (провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність).
Слід наголосити, що схожість подібної ситуації вже була свого часу з незаконним збагаченням.
Цілком зрозуміло, що цієї ситуації можна було б уникнути, якщо б законом була передбачена відповідна «перехідна процедура», щоб кожний, хто вчинив правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, але цього не зробили.
У зв’язку з цим, відкритим залишається запитання: кому та від кого сказати «Дякую!».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
