Сергій Стасюк,
суддя Господарського суду міста Києва,
кандидат юридичних наук,
спеціально для «Судово-юридичної газети»
Залучення іноземних інвестицій в економіку України буде таким же важливим питанням для нашої держави, як і відшкодування російською федерацією завданої шкоди чи притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Вже сьогодні багато держав та іноземних компаній заявили про свій намір долучитися до повоєнної відбудови України, яка, як ми всі сподіваємося, у найближчій перспективі стане одним з членів ЄС.
Незалежно від того, яку саме модель інвестиційної політики обере Україна, основним елементом, безумовно, буде захист прав, свобод та інтересів власників капіталу під час вирішення інвестиційних спорів.
На сьогоднішній день вже розпочаті дискусії стосовно моделей ефективного захисту інвесторів. Зокрема, Голова Верховного Суду Всеволод Князєв на зустрічі з послом США в Україні Бріджит Брінк, повідомив, що існує пропозиція розглядати справи про захист інвестицій у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, який планують створити. Також у інших публікаціях обговорюються такі варіанти, як: створення спеціалізованого суду з розгляду інвестиційних спорів, запровадження спеціалізації щодо розгляду інвестиційних спорів у вже діючих господарських судах, а також звучать ідеї стосовно посилення арбітражного врегулювання зазначених спорів.
Кожний із запропонованих варіантів має як свої позитивні моменти, так і недоліки, але важливо, щоб ми обрали ту модель, яка буде найбільш ефективною саме для України, зважаючи на складну економічну ситуацію та недосконалість інвестиційного законодавства.
Спробуємо проаналізувати кожну із пропонованих моделей.
Ідея із створенням нового спеціалізованого суду із вирішення інвестиційних спорів має цілу низку додаткових викликів, які навряд чи вдасться вирішити у стислі строки, зокрема, слід відзначити: потребу у значних фінансових ресурсах для створення нового суду, забезпечення його приміщенням, належною матеріально-технічною базою, виділення фінансування на заробітну плату для його апарату та суддівської винагороди, що в умовах обмежених бюджетних асигнувань для судової системи буде непростим завданням.
З процесуальної точки зору, ми знову ж таки, зіштовхнемося з проблемами визначення юрисдикції для нового інвестиційного суду, що з огляду на характер правовідносин у сфері інвестування майже точно спричинить виникнення юрисдикційних спорів з господарськими судами.
Окремим питанням буде формування нового суддівського корпусу для такого суду, та потребою, у зв’язку з цим, розроблення критеріїв доброчесності та нових професійних кваліфікаційних вимог для кандидатів на посаду судді, залучення громадської ради міжнародних експертів чи створенні аналогічного органу для перевірки кандидатів на посаду судді. Все це неодмінно призведе до тривалого процесу добору суддів, який може затягнутися на роки.
На підтвердження такої думки, можна навести приклад добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, який розпочався ще у квітні 2017 року, проте у зв’язку з припиненням повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України досі не завершений, хоча із запланованої процедури залишилося лише встановити результати кваліфікаційного іспиту, зарахувати кандидатів до резерву на заміщення вакантних посад суддів та провести конкурс на зайняття вакантних посад. В результаті близько 360 підготовлених спеціалістів, які відповідають всім критеріям, змогли б вже зараз поповнити суддівський корпус, що відчуває значний брак кадрів. Проте на сьогодні такий добір не завершений, і робити прогнози щодо строків його завершення немає можливості.
Також слід проаналізувати, чи дійсно є виправданим створення нового окремого інвестиційного суду, з точки зору кількості справ, які будуть ним розглядатися.
Щодо пропозиції створення спеціальної палати для розгляду інвестиційних спорів на базі Вищого суду з питань інтелектуальної власності, слід зазначити, що правовідносини у сферах інтелектуальної власності та інвестиційної діяльності мають різні предмет регулювання та матеріальне законодавство, а тому якогось логічного обґрунтування доцільності реалізації саме такої моделі судового захисту прав інвесторів немає.
Обговорюючи під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні питання про доцільність зміни концепту Вищого суду з питань інтелектуальної власності та ідею розширення його компетенції спорами щодо конкуренції чи щодо інвестицій, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач влучно акцентувала увагу на тому, що інвестиційні спори є міжюрисдикційними, вони виходять далеко за межі комерційних правовідносин і є значно ширшими за питання інтелектуальної власності.
До того ж, Вищий суд з питань інтелектуальної власності створений лише формально відповідно до судової реформи 2016 року, але конкретні терміни початку його роботи досі не визначені. Тому, з практичної точки зору, будь-яка залежність створення одного суду від наявності іншого, а в нашому випадку, інвестиційного суду від початку функціонування суду з питань інтелектуальної власності, призведе до невиправданої втрати часу у безкінечних дискусіях та реформах, які обов’язково супроводжують створення нових судових інституцій.
Якщо говорити про перспективи інвестиційного арбітражу, то тут слід наголосити на тому, що такий арбітраж дозволяє іноземному інвестору обійти національну юрисдикцію, яка може вважатись упередженою або не матиме незалежності, і вирішити спір відповідно до різних способів захисту, передбачених міжнародними договорами.
Перш ніж створювати в Україні регіональний арбітражний центр, слід ретельно вивчити подібний досвід в інших країнах, зокрема, діяльність арбітражних установ у Дубаї чи Астані. У березні 2000 року Україна приєдналась до Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, що надало іноземним інвесторам можливість захищати свої права у Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів у Вашингтоні. Враховуючи той факт, що інвестори мають право обирати будь-яку арбітражну установу у світі для вирішення спорів, а також визначати арбітрів, які розглядатимуть такі спори, видається, що перевага буде віддаватися все ж таки не українським арбітражним інституціям. Іншими словами, успішний інвестиційний арбітраж, це, перш за все, довіра сторін до арбітра, а така довіра формується роками та навіть поколіннями, якщо наводити за приклад арбітраж Великобританії.
Таким чином, найбільш реалістичною, з точки зору практичної реалізації є пропозиція щодо запровадження спеціалізації з розгляду інвестиційних спорів у діючих господарських судах, розгалужена система яких вже сформована та ефективно працює. До того ж, зважаючи на суб’єктний склад учасників інвестиційної діяльності, де переважно залучені юридичні особи та суть інвестиційних спорів, які найчастіше виникають з питань реалізації інвестиційних проектів, інвестицій в будівництво, договорів франчайзингу та спорів між інвестором і державою, саме юрисдикція господарських судів є найбільш схожою за своїм змістом. Окрім того, розгляд інвестиційних спорів за правилами господарського судочинства убезпечить від потенційних юрисдикційних спорів, які можуть виникати у разі створення окремого інвестиційного суду та сприятиме єдності судової практики в господарських та інвестиційних правовідносинах.
Єдине що необхідно зробити, так це спростити господарське процесуальне законодавство, щоб господарські суди могли гарантувати швидкий і законний розгляд інвестиційних спорів. Хоча, як повідомляла Лариса Рогач, середній час перебування справи на розгляді господарського суду (з моменту подання позовної заяви до винесення рішення в касаційній інстанції) у минулому році становив всього 210 днів.
Отже, наявність сформованої ефективної системи господарських судів дозволить мінімізувати кількість організаційних заходів та фінансових витрат, а кваліфікований суддівський корпус забезпечить об’єктивний та швидкий розгляд інвестиційних спорів, що сприятиме посиленню довіри до органів, які здійснюють правосуддя у сфері інвестицій та, як наслідок, розширення інвестиційних проектів та збільшення інвестицій в Україну.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
