Руслан Арсирий,
судья Окружного административного суда города Киева, кандидат юридических наук.
Ранее я уже анализировал процедуру оценивания судей Высшей квалификационной комиссией судей Украины с точки зрения законности порядка проведения экзамена, но речь пойдет об абсолютно необоснованных ограничениях и искусственных осложнениях этого процесса. Есть множество факторов, которые влияют на эффективность выполнения заданий во время экзамена, а то и вообще могут сделать этот процесс невозможным. Однако некоторые делают вид, что не замечают этого, некоторые избегают публичного обсуждения, в то время как ВККС продолжает приумножать препятствия для судей во время прохождения экзамена, прикрываясь "отбором лучших". Анализ участия в экзамене для судей, проходящих первоначальную оценку, будет полезен и для кандидатов на должности судей апелляционных судов, ведь общие тенденции этого процесса сохраняются.
Судді під час виконання практичного завдання мають користуватися ноутбуком Комісії, блокнотом для поміток та нормативно-правовими актами в паперовому вигляді видавничого тиражування. Чомусь було заборонено користуватися будь-якими виданнями Національної школи суддів. Надано можливість звертатися до електронних баз “Ліга” та “Законодавство України”, але у неповному обсязі. Чи достатньо цього для того, щоб підготувати вмотивоване законне рішення (це є практичним завданням) та розраховувати на те, що комісія оцінить його високим балом? Як на мене, то ні. Обмеження доступу до судової практики під час іспиту для суддів є не лише необґрунтованим, а й суперечить самій суті професії судді. А чого варта заборона використання рішень Конституційного суду України! Це створює абсолютно абсурдну ситуацію та в цілому ставить під сумнів об’єктивність оцінювання професійних навичок.
Окрема увага програмному забезпеченню, яке встановлено на ноутбуки для учасників іспиту. Про нього нічого не вдалось дізнатись. Вочевидь, це надзвичайно цінна інформація, яка не підлягає розголошенню навіть за запитами зацікавлених осіб. Для всіх, хто звертався із подібними питаннями, відповідь одна: «Доступ до інформації обмежується на підставі частини другої статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення цих відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам. Негативні наслідки від оприлюднення вказаних відомостей значно перевищують суспільний інтерес в їх отриманні». Це шаблонна фраза з листа Комісії. Можна лише уявити, які завдання виконує це програмне забезпечення, якщо навіть розголошення змісту інструкції з використання такої програми може завдати істотної шкоди авторитету правосуддя.
А ще участь у практичній частині іспиту дала мені можливість згадати, що текстові редактори «Norton» та «Лексікон», якими ми користувалися більше 20 років тому, були не такими вже й поганими! Зазвичай суд, відповідно до вимог процесуальних кодексів, готує до видачі сторонам документи за допомогою програм «Д-3» та «Діловодство спеціалізованого суду», що мають вбудований текстовий редактор. Ті, хто більш вибагливо ставиться до організації роботи та якості виконання текстів використовує ПЗ «Microsoft Office» або інше спеціалізоване програмне забезпечення в залежності від операційних систем: MacOS або Linux. Всі ці програмні продукти дозволяють зробити процес створення тексту більш зручним та прибрати з нього рутинні операції. Але під час складання практичної частини іспиту учасникам треба про це забути. Натомість треба навчитися керувати двома не пов’язаними між собою робочими зонами (наданий текст та результат виконання) одночасно та вивчити окремо надані інструкції використання українських літер з клавіатури (вони чомусь працюють по-особливому). Наприклад, в інструкції йдеться про те, яку комбінацію клавіш треба використати для того, щоб в тексті з'явилася літера “і”, “ї” чи апостроф.
До того ж, учасники оцінювання не можуть розраховувати на автоматичну перевірку правопису. ВККС вирішила, що має перевіряти також і рівень знань українського правопису під час практичної частини іспиту, тому відключила цю функцію у програмному забезпеченні. Про це учасників іспиту попереджають організатори виконання практичного завдання усно та письмовою пам’яткою. Порушення встановленого порядку передбачає складання акту та відповідне покарання, аж до припинення участі у оцінюванні. І так, при цьому треба зосередитись на написанні судового рішення, бо саме його і будуть оцінювати члени ВККС. І тут вже Комісія дала волю всім можливим способам приховати методику перевірки робіт учасників практичного завдання.
Все, що можливо дізнатися на запит від Комісії - це те, що створені для перевірки робіт колегії утаємничені та приймають рішення на власний розсуд, виставляючи бали від 0 до 120 кожен з членів окремо. Середнє між цими оцінками і стає результатом іспиту. Вірогідність того, що вашу роботу перевірить хоча б один суддя за професією мінімальна, а належність його до певної спеціалізації (що збігається з вашою) практично нульова. Жодних доказів того, що у процесі перевірки результатів іспитів Комісія дотримується анонімності та неупередженості немаєтта і не може бути. Ніхто навіть не намагався переконати загал, що кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро, як це зазначено в Законі.
Учаснику іспиту під час виконання практичного завдання має бути зрозуміло, що ідентифікація та автентифікація користувачів не може відбуватися без застосування кваліфікованого цифрового підпису, оскільки це вимога Закону України "Про електронні довірчі послуги". Саме це є вимогою обробки службової інформації на комп’ютерах Комісії. Тобто, використання електронного підпису учасника в таких системах - обов’язкове. А як це поєднати з анонімностю? Над такою проблемою ніхто навіть не замислювався.
Мабуть саме тому питання побудови комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) та виключення стороннього втручання в її роботу відбувалося таким чином, щоб не надати можливості оцінити її якість. Інформацію про виконання договору з організацією, що мала побудувати та впровадити КСЗІ - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Смарт Солюшенс» № 48 від 13.06.2024 комісія не надає. Згідно з календарним планом надання послуг, завершення атестації КСЗІ має відбутись протягом 120 днів, тобто до 13 жовтня 2024 року. Таким чином, проведення іспитів у серпні та вересні 2024 року відбувається одночасно із проведенням робіт з побудови системи захисту інформації, а значить за її фактичної відсутності.
Навіть розслідування «нештатних ситуацій» здійснюється кулуарно без залучення компетентних органів. Так, лише за участю Комісії та розробника програмного забезпечення проведено розслідування нештатної ситуації, яка сталася 09.08.2024 р. Це розслідування відбувалося у той час, коли інша юридична особа - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Смарт Солюшенс» здійснювало відповідно до договору № 48 від 13.06.2024 побудову КСЗІ, замовляла експертне дослідження програмного забезпечення та отримувала (ймовірно) експертний висновок на відповідність КСЗІ вимогам законодавства по захисту електронних даних.
Вся процедура оцінювання з її обмеженнями та загадковими процедурами оцінювання в цілому нагадує лотерею, де виграш залежить не від ваших знань і вмінь, а від випадкового збігу обставин. То може це і було з самого початку покладено в основу цього процесу?
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
