Рада суддів України неодноразово зверталась до МВС України з проханням щодо посилення охорони приміщень судів, забезпечення громадського порядку в судах та безпеки працівників і відвідувачів судів. На теперішній час є певна домовленість між Радою суддів України та Національною поліцією про охорону судів під час розгляду особливо резонансних справ. Але що таке «домовленість» при тих стосунках, що існують між судовою системою та органами виконавчої влади, які відверто ненавидять судову систему та можуть використовувати відсутність охорони судів, як один із способів тиску на суддів.
Трохи історії, так 23 липня 1997 року у виконання Постанови Кабінету Міністрів України міністром МВС був виданий наказ «Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів».
Спочатку був створений окремий взвод, пізніше рота судової міліції, поступово підрозділ модернізувався, охоплюючи кожного разу ширше коло завдань. Згодом, 19 листопада 2003 року було затверджено Положення "Про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон».
Ніколи, навіть в свої «найкращі» часи існування спецпідрозділ «Грифон» не забезпечував 100% охорону усіх судів в Україні. В основному здійснювалась охорона апеляційних, окружних судів, які знаходяться в обласних центрах, а переважна більшість місцевих, районних, міських судів першої ланки взагалі не охоронялись спеціальними підрозділами міліції.
Найчастіше питання охорони приміщень судів здійснювалось за усною домовленістю голів судів з керівництвом територіальних органів внутрішніх справ. Врятовувало ситуацію те, що в місцевих судах майже завжди слухаються кримінальні справи і тому в приміщеннях судів знаходяться працівники конвойних підрозділів міліції, які відповідно здійснюють охорону осіб, які тримаються під вартою та доставлені в суди для розгляду справ і за негласною домовленістю між керівництвом судів та територіальних органів внутрішніх справ підтримували дотримання громадського порядку, адже присутність людини у формі завжди діє заспокійливо на правопорушників. Інколи за проханням голів судів керівники територіальних підрозділів міліції направляли в суди інших міліціонерів для підтримання громадського порядку.
Вважаю, що при нормальному розумінні важливості дотримання порядку в судах вказані стосунки між керівництвом судів і поліцією на місцях дотримуються і зараз. Але ж хочу зауважити, що ні для конвойних працівників поліції, ні співробітників інших структурних підрозділів поліції функції охорони приміщення судів не властиві, до того ж діючи на свій страх і ризик керівництво поліції може отримати на горіхи від свого вищестоящого керівництва.
В Україні в теперішній час працює більш ніж 7000 суддів, а охорона практично не здійснюється.
Ми усі бачимо як відбуваються судові процеси, бачимо реакцію правоохоронних органів, коли невідомими особами, які називають себе то «активістами» то «патріотами» фактично зриваються судові засідання, більш того відбуваються кримінальні злочини, передбачені ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ст. 377 (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного), ст. 393 (втеча з місця позбавлення волі або з-під варти), ст. 397 (втручання в діяльність захисника чи представника особи) Кримінального кодексу України, захоплюються адміністративні приміщення судів. При цьому вказані дії засобами масової інформації транслюються на всю країну, усі розуміють, що в діях «псевдо-активістів» чи «псевдо-патріотів» є склади злочинів, але ніякої реакції правоохоронців на це немає, а реакція повинна бути тільки одна – притягнення до кримінальної відповідальності винних. Ось і робіть висновки щодо забезпечення дотримання правопорядку в судах, коли навіть за скоєння злочинів проти правосуддя, які бачила уся країна, нікого не притягнуто.
У рамках реформування органів внутрішніх справ спецпідрозділ судової міліції «Грифон» планується передати зі структури МВС у підпорядкування Державній судовій адміністрації, але що робити допоки цей підрозділ не переданий до ДСА, поки не виділені кошти на його утримання. Здається, що належної охорони приміщень судів не буде і не буде ще тривалий час. Ми бачимо, що в системі МВС відбувається реформа, яка в теперішній час торкнулась тільки найнижчої ланки системи органів внутрішніх справ – патрульної поліції. Коли дійде черга до судової поліції можна тільки здогадуватись, або судячи з повільності реформ можна зробити песимістичний прогноз – «ніколи» або в останню чергу.
Багато реформаторських запевнень, що ми усе реформуємо, створимо, зробимо…..але в теперішній час фактично саботується охорона судів взагалі.
Враховуючи ставлення посадових осіб органів державної виконавчої влади до суддів складається враження, що існує певна зацікавленість у паралізованості нормальної роботи судів, яка в тому числі створюється штучно, шляхом відмови у охороні приміщень судів.
Як вирішити питання охорони судів:
- По перше потрібно вияснити скільки працівників правоохоронних органів слід задіяти в охороні приміщень судів. Як на мій особистий погляд присутність в загальному місцевому суді нижньої ланки постійно двох працівників поліції було б достатньо, і чим більше суд, тим більша кількість правоохоронців повинна бути, але слід враховувати, що працівники мають право на вихідні дні, відпустки, тощо, тобто кількість працівників повинна бути відповідно збільшена.
- По друге потрібно підібрати людей, провести з ними навчання, що знов буде вимагати певного часу.
- По трете забезпечити усіма необхідними для правоохоронця атрибутами, формою,спецзасобами, автомобілями, приміщеннями, тощо
Враховуючи те, що кошти на створення служби охорони судів поки що не виділені, та враховуючи ставлення високо посадовців до судової системи, виділені будуть не скоро.
Однак слід вирішувати це питання негайно.
На мій особистий погляд виділяти кошти на створення нового підрозділу в системі державної судової адміністрації це зайве марнотратство.
В системі Національної поліції діє служба охорони, є приватні охоронні структури з якими ДСА могла б укласти відповідні договори на оплатній основі на охорону приміщень судів, забезпечення громадського порядку тощо.
Чим буде відрізнятись працівник Державної служби охорони НП чи працівник приватного охоронного агентства, який пройшов відповідний інструктаж від співробітника «Спецпідрозділу «Грифон» наприклад, а нічим. Головне, щоб людина була у формі, була наділена відповідними повноваженнями, мала можливість у разі виникнення нестандартної ситуації викликати численні допомогу.
Які на мій погляд можуть бути домовленості на охорону судів, відповідь напрошується сама – тільки на договірній, оплатній основі. Усі інші домовленості це фікція, яка нікого ні до чого не зобов’язує.
Щодо можливості викликати допомогу, уявіть ситуацію, коли приміщення суду охороняє два працівника «Грифону», а у суді десять активістів - маргиналів починають грубо порушувати громадський порядок. Працівників «Грифону» двоє, їх керівництво і розташування звичайно буде знаходитись при ДСА в області, то який від них буде толк – ніякого. Заховаються або збіжать.
Охорона в судах потрібна така, щоб у разі виникнення нестандартної ситуації можливо було викликати численну допомогу, забезпечити її оперативне прибуття та відповідну реакцію на порушення громадського порядку, що на мій погляд можливо зробити тільки з територіальним правоохоронним органом.
А здійснення охорони на договірних оплатних засадах дасть можливість у договорі на здійснення охорони чітко визначити права і обов’язки охоронців, права і обов’язки суддів і працівників апарату судів, та у разі невиконання умов договору про охорону вимагати відшкодування збитків.
Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.
Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
