Решение Большой Палаты коллегиям Верховного Суда не указ

Наталья Мамченко,
«Судебно-юридическая газета»

Ранее Верховный Суд Украины пересматривал дела в случае неодинакового применения норм права судом кассационной инстанции. Теперь же такого основания для пересмотра нет, а решения ВС окончательны и обжалованию не подлежат.

В идеале Верховный Суд должен работать как хорошо слаженный механизм, однако на практике могут возникать разные ситуации. Например, расхождения в правовых позициях по определенным категориям дел между судьями.

Рассмотрим несколько таких ситуаций.

1) Коллегия судей Верховного Суда по делу №1, усматривая в нем правовую проблему, передает дело на рассмотрение Большой Палаты (БП). Другая коллегия, рассматривая дело №2 с аналогичной правовой проблемой, решает разбираться самостоятельно, не прибегая к помощи БП.

В итоге по однотипному делу возникают две абсолютно разные правовые позиции: коллегии и Большой Палаты.

2) Коллегия судей ВС принимает решение по делу №1. Впоследствии, к примеру, через месяц дело с подобными правоотношениями №2 попадает к другой коллегии, которая решает обратиться в Большую Палату, и та принимает прямо противоположную позицию, чем было в деле №1.

Возникает вопрос: как быть заявителям, которым по делу №1 было отказано в удовлетворении жалобы? Неоднозначность практики налицо, к тому же, вроде как вышестоящий орган — Большая Палата приняла их сторону, согласившись с определенной правовой позицией (но по другому делу, №2). Вместе с тем, они имеют на руках решение, которое обжалованию не подлежит. Под исключительные или вновь открывшиеся обстоятельства такая ситуация не подпадает. Остается Европейский суд?

3) Большая Палата принимает решение по делу №1. Впоследствии коллегия судей принимает противоположное решение в аналогичном деле №2.

Несут ли судьи коллегии ВС какую-либо ответственность за отступление от правовой позиции БП?

Согласно законодательству

Согласно ч. 2 ст. 45 Закона «О судоустройстве и статусе судей», Большая Палата Верховного Суда в определенных законом случаях осуществляет пересмотр судебных решений в кассационном порядке в целях обеспечения единообразного применения судами норм права. Однако нигде в законе прямо не предписано, что судьи Верховного Суда обязаны передавать дело Большой Палате или же дожидаться решения Большой Палаты ВС и ориентироваться на него как на аксиому при принятии в дальнейшем решений по аналогичным делам.

Если такое дело рассматривается в коллегии, и, к примеру, 2 из 3 судей проголосовали за один вариант решения, тот, кто был против, вправе написать особое мнение. Однако оно на исход дела не влияет. Таким образом, по сути, двумя голосами может быть нивелирована позиция 21 судьи Большой Палаты (на данный момент в БП 17 судей).

Аналогичные вопросы возникают не только в случае с Большой Палатой, но и с объединенной палатой, или же когда коллегия имеет расхождения с позицией Палаты.

Возьмем, к примеру, ст. 403 ГПК «Підстави для передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду» и ст. 404 «Порядок передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду».

1. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
2. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об’єднаної палати.
3. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду.
4. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
5. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Стаття 404. Порядок передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду

1. Питання про передачу справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
2. Питання про передачу справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу.

Как видим, ключевой момент — это то, считает ли, к примеру, коллегия, что имеет место расхождение в выводах.

Если же не считает или такое решение не набирает большинства голосов от состава суда, коллегия может решить дело самостоятельно. И даже если ее позиция не будет совпадать с мнением БП, решение Верховного Суда является окончательным.