Олена Петрушевська,
адвокат, к. ю. н.,
спеціально для «Судово-юридичної газети»
Постановою Верховного Суду від 23.06.2018 у справі №826/6248/15 про визнання нечинним рішення та зобов’язання прийняти рішення було змінено рішення апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог.
По суті спору. Позивач оскаржив рішення податкової щодо непогодження застосування податкового компромісу, оскільки вважає, що податкова зобов’язана була прийняти рішення про застосування податкового компромісу щодо неузгоджених грошових зобов’язань.
Скасовуючи рішення першої інстанції, апеляційний суд задовольнив вимоги позивача, виходячи з того, що визначені грошові зобов’язання у податкових повідомленнях-рішеннях, відносно яких позивач подав заяву на застосування податкового компромісу, не є узгодженими, адже на час його звернення судове рішення у процедурі оскарження таких рішень не набрало законної сили.
ВС погодився з позицією апеляції щодо протиправності рішення податкової про відмову в погодженні застосування процедури податкового компромісу, оскільки на момент звернення грошові зобов’язання не були узгоджені. Проте не погодився у частині зобов’язання відповідача прийняти рішення щодо погодження застосування податкового компромісу за податковими зобов’язаннями. Касаційний суд вважає, що прийняття такого рішення є виключним повноваженням контролюючого органу, тобто належить до його дискреційних повноважень. Належним способом відновлення порушеного права позивача у даній справі є зобов’язання податкової розглянути заяву позивача про намір досягнення податкового компромісу по податковим повідомленням-рішенням.
