Ґрунтом для спекуляцій на темі результативності діяльності антикорупційних органів є те, що суспільство не усвідомлює ролі кожного учасника процедури притягнення корупціонерів до відповідальності: Національного антикорупційного бюро, яке веде досудове розслідування, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво і підтримує державне обвинувачення в суді, та власне суду. Таку позицію висловлює Рада громадського контролю НАБУ.
12 жовтня представники РГК, НАБУ та САП презентували результати моніторингу судових проваджень в корупційних справах.
Так, станом на 31.08.2018 р. детективи НАБУ завершили розслідування 155 фактів правопорушень і передали справи до суду. З них 73 вже почали розглядатися по суті, а в 49 випадках ще не проводилось підготовче засідання.
Кінцеве судове рішення винесене в 33 справах, з них усього два реальні вироки, за якими до позбавлення волі засуджено трьох осіб.
Зі 123 призначених судових засідань 66 взагалі не відбулось. Здебільшого (64% випадків) — через відсутність складу суду.
Особливість судового розгляду справ, підслідних НАБУ, полягає в тому, що він може здійснюватися виключно колегією суддів. До того ж, кожен із них повинен мати досвід суддівської діяльності понад 5 років.
Тому на практиці виникає проблема: суддя, що входить до складу колегії, може знаходитись у відрядженні, відпустці, чи бути задіяним в іншому судовому процесі. Через це слухання у справах про корупційні злочини нерідко відкладаються, що в результаті значно затягує процес.
Автори звіту також спробували дізнатись, чи є у суддів достатньо часу на розгляд такої категорії справ. Так, аналітики визнали, що більшість судових засідань у цих справах триває понад півгодини, що є цілком достатнім як для одного слухання, проте все ж таки зауважили, що 42% засідань, тривалість яких не перевищувала 30 хвилин, саме і зумовлюють затягування процесу на роки і відсутність вироків, яких так чекає суспільство.
Ще один показник, що став предметом дослідження, — періодичність призначення судових засідань в одній справі. У більшості випадків наступне засідання призначалося в межах 1 місяця від дати попереднього.
Проте в 15 випадках, що переважно мали місце у трьох районних судах Києва (Печерському, Шевченківському та Солом’янському) перерва між засіданнями становила понад 2 місяці.
Таку поки непереконливу статистику розгляду корупційних справ представники НАБУ та САП списують радше на недостатність співробітників у їх штатах та завантаженість судів загальної юрисдикції, аніж на власні недоробки. Втім, вони переконані, що ситуація зміниться на краще після запуску роботи Вищого антикорупційного суду — тоді темп розгляду справ значно прискориться, а разом з тим зростуть і показники результативності їх діяльності.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 22 жовтня Вища кваліфікаційна комісія суддів України розгляне питання щодо допуску кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду до проходження кваліфікаційного оцінювання в рамках конкурсу, оголошеного 2 серпня цього року.
До того ж, в НАБУ розповіли, чому реєструють не всі заяви про вчинені корупційні злочини.
