Питання дискримінації в оплаті праці суддів останнім часом все частіше виноситься на порядок денний органів суддівського самоврядування, обговорюється під час професійних науково-практичних заходів і у стінах парламенту.
«Проблема суддівської винагороди і забезпечення незалежності суддів турбує, без перебільшення, кожного суддю. На даний момент з боку суддівської спільноти реакції пленуму ВС, який, проаналізувавши близько двохсот звернень апеляційних та місцевих судів, 16 листопада ухвалив відповідну постанову, на мою думку, цілком достатньо. Тепер слід дочекатися реакції законодавців і, якщо буде така необхідність, обговорити це питання безпосередньо на з’їзді суддів», — вважає член Ради суддів України, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Єгор Краснов.
На його переконання, судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання і вже зараховані до штату нових судів, все ж мають отримувати відповідну заробітну плату, що визначена законом.
«Заморожування норми щодо підвищення рівня посадових окладів суддів вплине на всю судову систему в цілому. Це питання дуже болюче і всі розуміють його важливість, зокрема, у світлі реформи», — зауважив Є.Краснов.
Під час засідання Ради суддів 19 листопада голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк повідомив, що у парламенті зареєстрований законопроект, відповідно до якого суддя отримуватиме новий посадовий оклад уже після успішного проходження першого етапу кваліфоцінювання — виконання тестового та практичного завдань.
Таку ініціативу Є.Краснов вважає доречною та цілком справедливою.
«Є певна напруга в регіонах, оскільки наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів перевантажена — вона здійснює одночасно чотири процедури: конкурсний добір до Вищого антикорупційного суду, ІР-суду, другий добір до ВС і кваліфікаційне оцінювання. ВККС намагається у найкоротші терміни завершити всі зазначені процедури, однак з об’єктивних причин це неможливо зробити так швидко, як хотілося б суддям. Тож було запропоновано такий вихід із ситуації», — пояснив суддя КГС ВС.
Стосовно заморожування суддівських зарплат раніше висловлювалась і суддя Касаційного цивільного суду Алла Лесько. Так, на її думку, проект закону №9258 суперечить суті судової реформи.
Також нагадаємо, що «Судово-юридична газета» писала про те, що у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, який передбачає право на отримання суддівської винагороди у визначених законом розмірах після проходження іспитів чи конкурсу.
Разом з тим на розгляді парламенту перебуває і проект закону, поданий Міністерством фінансів, відповідно до якого пропонується виключити із «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» норму щодо визначення з 1 січня 2019 року посадових окладів для судді місцевого суду у розмірі 25 прожиткових мінімумів та для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За рахунок заощаджених грошей урядовці обіцяють забезпечити соціальний захист населення і зміцнити обороноздатність країни.
Крім того, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав Щотка повідомив, що, якби ВККС не змушена була виконувати декілька процесів паралельно, на його думку, цього року ВККС впоралась би з кваліфоцінюванням на 90%, але наразі орієнтовний строк його завершення — 1 вересня 2019 року, за умови, що кожного місяця його буде проходити від 500 до 600 осіб.
