Велика Палата Верховного Суду розглянула справу виселення осіб зі службового житла без надання іншого житлового приміщення та дійшла наступних висновків.
Однією з особливостей найму житла є те, що наймач має право тимчасового володіння ним. Разом з тим, право володіння житлом залишається за його власником, який не втрачає цього права навіть тоді, коли інша особа використовує таке майно протиправно, і має право витребувати належні йому речі із чужого незаконного володіння.
Особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває усіх правомочностей власника. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на нього.
Службове житло призначене для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їхніх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього. Разом з тим працівники та службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню зі службового житлового приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого помешкання.
Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити помешкання, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин.
Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення.
Виселення особи з житла без надання іншого приміщення можливе лише за умови, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.
Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.
Раніше «Судово-юридична газета» також повідомляла, що Велика Палата вказала на обставини, що підлягають з’ясуванню при вирішенні питання про примусове виселення зі службового гуртожитку.
Крім того, ВП ВС зазначила, що житло не може бути відчужене без згоди власника, якщо воно виступає як забезпечення зобов'язань за споживчими кредитами в іноземній валюті.
