З якими випробуваннями довелося зіткнутися суддям нового Верховного Суду та яке основне завдання наразі стоїть перед ними, «Судово-юридичній газеті» розповіла суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Олена Білоконь.
— З якими спогадами особисто для Вас пов’язаний початок роботи нового Верховного Суду?
— Початок роботи Верховного Суду запам’ятався мені великими надіями, які покладалися на Суд, та сподіваннями на те, що відбудуться позитивні зрушення в системі судочинства завдяки створенню функціонально нового органу, який зможе ефективно працювати. У мене було певне піднесення від того, що я маю безпосередній стосунок до цього процесу, але була й деяка настороженість.
— Які Ваші сподівання щодо Верховного Суду справдилися, а які ні? З якими труднощами довелося зіткнутися?
— Основне випробування — це велике навантаження. За 11 місяців роботи кожен суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розглянув близько 900 справ і проваджень. Щоб гідно виконувати ті завдання, які покладені на Верховний Суд, у т. ч. забезпечити касаційний перегляд справ у розумні строки, треба постійно працювати понаднормово.
З приводу очікувань, я передбачала, що судді відчуватимуть велику відповідальність, і це справдилось. Є розуміння того, що у межах вирішення конкретної справи ми формуємо певні висновки, які мають велике значення для учасників не лише цієї справи, а й інших справ зі схожими правовідносинами, що впливає на формування єдиної судової практики.
— Чи вдалося поєднатися та налагодити роботу в одному колективі суддям-вихідцям з адвокатури, вченого кола та суддівського середовища?
— На це питання можу дати однозначну відповідь: так, вдалося. Це дійсно позитивна синергія. Ми змогли побачити і впровадити у роботу різні погляди на конкретні правові проблеми, які гармонійно доповнюють один одного. І я вважаю, що цей крок себе виправдав, його ефективність підтверджена практикою.
— Які рішення Верховного Суду за цей рік Ви вважаєте визначальними?
— Рішення Великої Палати Верховного Суду, яким визнана неправомірною та припинена практика нарахуванням кредиторами процентів і пені за кредитними договорами, строк дії яких закінчився, або по яким уже ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості. Це судове рішення спрямувало судову практику на шлях усунення дисбалансу між учасниками правовідносин за кредитними договорами, оскільки водночас підкреслена можливість застосування інших шляхів відповідальності за порушення грошового зобов’язання.
— Які наступні кроки має зробити Верховний Суд, щоб стати досконалим взірцем для судової системи України?
— Основним і визначальним питанням, яке необхідно вирішити для ефективного функціонування судової системи, є забезпечення єдності судової практики. Ми боремося із проблемою неоднакового застосування норм права, однак наразі ще не отримали ідеального результату. Тож треба працювати над формами, у який спосіб досягти бажаного результату, в т. ч. за допомогою функціонування зворотного зв’язку Верховного Суду з судами нижчих інстанцій.
