Наталья Мамченко,
Вячеслав Хрипун,
«Судебно-юридическая газета»
«Судебно-юридическая газета» продолжает анализировать досье кандидатов в Антикорсуд и Верховный Суд. С предыдущими публикациями на эту тему можно ознакомиться здесь, здесь и здесь, а также проголосовать за кандидата.
Бойко Андрій Володимирович, суддя П’ятого (раніше Одеського) апеляційного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту 184 бали (3 місце)
Біографія
Закінчив Одеську державну юридичну академію. Кандидат юридичних наук (Державний науково-дослідний інститут МВС України).
У 1998–2002 рр. працював стажистом судді у Київському райсуді Одеси, потім — помічником судді у Приморському райсуді, консультантом в цьому суді та у Київському райсуді Одеси. З 2003 — помічник судді у Київському районному суді. З 2004 по 2008 — суддя Київського райсуду Одеси, з 2008 — суддя Одеського апеляційного адміністративного суду (наразі П’ятого ААС).
Суддівство
До липня 2008 р. мав цивільну спеціалізацію, після 01.08.2008 — адміністративну. Пройшов кваліфікаційне оцінювання, набравши 789,1 бали.
Серед справ, які можуть вказувати на його компетентність, вказав справу №520/2824/13, де суд першої інстанції скасував розпорядження, яким працівнику КП було надано службове житло площею 23,1 кв. м. Суд апеляційної інстанції, у складі якого був кандидат, захистив право особи, яка працювала слюсарем-сантехніком, на отримання службового житла.
Також вказав справу №815/5631/15 стосовно оскарження результатів конкурсу та визначення переможця на право оренди державного майна площею 4290 кв. м, де апеляційний суд встановив, що відповідач визначив переможцем конкурсу юридичну особу, пропозиція по орендній платі якої була на 10 млн грн менше, ніж пропозиція іншого учасника конкурсу, що призвело до недоотримання державою щомісячно доходу у вигляді орендної плати на вказану суму. З цього приводу було постановлено окрему ухвалу на ім’я прокурора Одеської області.
Цікавою була й справа №815/420/17, де суд апеляційної інстанції скасував проведення державним реєстратором спірної реєстрації об’єкту незавершеного будівництва без жодного документа, а також справа №815/3541/15, де суд дійшов висновку, що при встановленні відповідності робочого місця приватного нотаріуса умовам, визначеним законом про нотаріат, перевірці підлягає відповідність робочого місця акту сертифікації, а не новим вимогам, встановленим після неї.
Кандидат зауважив, що висловлював окремі думки по ряду справ, зокрема по справі №815/1956/16, у якій вважав, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги у вигляді звільнення з посади не залежить від результатів розслідування у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим зупинення провадження до набрання законної сили вироком суду є необґрунтованим. У справі №521/13374/16-а кандидат висловив окрему думку стосовно того, що основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом є її постійне місце проживання, а не громадянство, а у справі №815/6633/16 зауважив, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду. «Вказане у подальшому було закріплено ч. 7 ст. 78 КАСУ», — зазначив А. Бойко.
Громадська діяльність
Є членом ГО »Українське товариство мисливців і рибалок», «Вітрильної федерації Одеської області», ВГО Асоціація суддів України та ВГО Федерація боксу України.
Мотивація
У мотиваційному листі зазначив, що має великий досвід практичної діяльності на посаді судді (13 років), пройшов майже всі щабелі професійного зростання та не заплямував свою репутацію. «Втім, як свідчить сьогодення, аргументи про великий суддівський стаж є для громади непереконливими. Суспільство не відчуває можливості захистити себе в суді», — вважає кандидат. На його думку, особливої уваги потребує захист прав громадян від порушень з боку органів держави та місцевого самоврядування.
Декларація
Має у безоплатному користуванні квартиру в Одесі площею 126,3 кв. м (власником є мати).
Фактична дружина Рунова Юлія Володимирівна задекларувала третину квартири в Одесі площею 75,4 кв. м, третину квартири площею 80,9 кв. м та авто TOYOTA RAV4 2004 р. в. А. Бойко є власником авто Мерседес Віано 2007 р. в., УАЗ 31514 1998 р. в. і має у безоплатному користуванні від батька авто Lexus RX350 2008 р. в., від матері — TOYOTA C-HR 2017 р. в.
За 2017 р. суддя заробив 345 797 грн, тобто близько 28,8 тис грн на місяць. Його фактична дружина заробила 765 900 грн. Готівкою суддя має 39 800 доларів США та 39 900 євро, а також 7068 євро та 6010 доларів США на банківських рахунках.
У червні 2018 р. НАЗК публікувало інформацію про проведення повної перевірки декларацій суддів Одеського апеляційного адміністративного суду України Андрія Бойка, Андрія Бітова і Ірини Косової за 2015, 2016 та 2017 рр.
Родинні зв’язки
Колишня дружина Бойко (Лютомирська) Ганна Олександрівна, дві доньки.
Перебуває у фактичних шлюбних відносинах з Руновою Юлією Володимирівною, яка є фізичною особою-підприємцем (основний вид діяльності — спеціалізована діяльність із дизайну). Батько теж ФОП (загальна медична практика), мати працює лікарем-бактеріологом
Рекомендації
Д. ю. н., професор, вчений секретар Південного наукового центру Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН Євген Стрельцов, д. ю. н., професор кафедри адміністративно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Шопіна, д. ю. н., завідуючий кафедри кримінального права, професор, НАВС Андрій Савченко.
Інформація ЗМІ
«Печально знаменитая коллегия судьи Бойко в Апелляционном административном суде Одесской области не оставляет шансов плательщикам налогов: практически все бесплатные решения принимаются в пользу налоговой. Это касается даже тех ситуаций, когда суд первой инстанции встал на сторону плательщика», — відзначається в публікації на веб-сайті «Храбро» від 12.03.2016.
Жук Андрій Володимирович, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
Бал за результатами тестування у 2018 р. — 70,5 при мінімальному 65,25. Загальний бал іспиту — 137 (78 місце).
Родинні зв’язки
Мати Жук (Дубовець) Галина Андріївна працює суддею Київського (Північого) апеляційного господарського суду. Сестра Галіян Анна Володимирівна працювала помічником судді Господарського суду Київської області. Чоловік сестри Галіян Ігор Михайлович — суддя Монастирського районного суду Тернопільської області. Про свого батька Жука Володимира Михайловича кандидат жодної інформації не вказав. Дружина Жук (Мудрик) Людмила Олександрівна — головний бухгалтер ГУ ДФС у Тернопільській області, начальник управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності.
У списку «Чесно. Фільтруй суд»
«Чесно. Фільтруй суд» внесло А. Жука у список «Судді, що підтримували диктаторські закони 16 січня, та латифундисти. Хто йде у Верховний Суд із Тернопільщини, Франківщини, Вінниччини, Кіровоградщини та Херсонщини».
Справи під час Революції Гідності
Під час Революції Гідності під головуванням А. Жука розглядалися справи за позовами прокуратури:
1) щодо висловлення депутатами Тернопільської ОДА недовіри її голові регіоналу Валентину Хоптяну. Депутати підтримали проекти рішень про підтримку внесення змін до Закону «Про міліцію» щодо ліквідації спеціальних підрозділів особливого призначення та «Про забезпечення дотримання вимог Конституції України та законів України на території Тернопільської області». А. Жук 12 грудня 2013 р. рішення сесії Тернопільської обласної ради V скликання «Про недовіру голові Тернопільської обласної державної адміністрації» №1579 від 06.12.2013 скасував. В обґрунтуванні рішення судді йдеться про те, що депутати не заслухали звіт Хоптяна: «Висловлення недовіри не може бути самостійним, а є похідним від результатів та оцінки діяльності голови місцевої державної адміністрації за звітний період».
2) про визнання незаконним п. 5 рішення 18 сесії Бережанської районної ради VІ скликання «Про політичну ситуацію в Україні» №248 від 02.12.2013. У цьому рішенні райради йшлося, зокрема, про те, щоб підтримати проведення загальноукраїнського мирного страйку, звернутися до трудових колективів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців і всіх жителів району з проханням: а) взяти участь в акції протесту з вимогами про проведення дострокових президентських та парламентських виборів, відставку уряду, притягнення до відповідальності керівників правоохоронних органів, причетних до побиття мітингуючих на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 р., негайне розформування спецпідрозділу «Беркут»; б) закликати членів районної організації Партії Регіонів врахувати політичну позицію жителів Бережанщини та припинити членство в партії, яка несе відповідальність за дії Президента України та уряду по дестабілізації ситуації в державі тощо.
3) за позовом прокуратури щодо визнання протиправним та скасування п. 3 рішення №32 позачергової сесії Великобірківської селищної ради Тернопільського району VІ скликання «Про розгляд рішення Тернопільської районної ради «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» №511 від 02.12.2013. У цьому пункті рішення селищної ради йшлося про наступне: «На період проведення масових акцій у містах, селищах, селах України для підтримки Договору про асоціацію з Європейським Союзом вивісити прапор ЄС на адмінбудинку селищної ради».
Конкурс до Верховного Суду: невдала спроба
Був учасником конкурсу до ВС у 2016–2017 рр. Вибув за результатами підсумкового рейтингу: посів 50 місце з 55 із 589,75 балами. «Чи можемо ми сумніватись у компетентності та/або доброчесності переможців? Звісно, можна сумніватися в доброчесності і навіть компетентності будь-кого. Але ми всі — і суспільство, і юридична спільнота, і судді всіх інстанцій — повинні дати їм шанс впровадити судову реформу», — йдеться у публікації «Суддя розповів про закулісся відбору на посади суддів Верховного суду» тернопільського порталу «Реально» від 07.08.2017.
Біографія
Народився 15 січня 1980 р. у Вінниці. У 2002 р. закінчив факультет підготовки юристів для Міністерства закордонних справ №7 Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого. Упродовж 2002–2008 рр. займав посади заступника директора, юрисконсульта ТОВ »Правник»; начальника юридичного відділу ТОВ »Тер Аудит»; юрисконсульта Тернопільської ОДС ВАТ «УСК «Гарант Авто»; директора ТФ ЗАТ «СК «Брокбізнес». Протягом 2005–2010 рр. займався підприємництвом, наданням посередницьких послуг, викладацькою роботою в Тернопільській академії народного господарства. У 2004 р. отримав право на заняття адвокатською діяльністю (наразі зупинено), з 2005-го — адвокатська практика.
На посаді судді Тернопільського окружного адміністративного суду працює з 2010 р. У травні-вересні 2014 р. був заступником голови суду, у жовтні 2015 обраний суддею-спікером.
У 2006 р. балотувався до Тернопільської міської ради від «Віче» (попередня назва — Конституційно-демократична партія). Член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України. Член Ради суддів України.
Керівник адвокатського об’єднання
У анкеті вказав, що займався адвокатською практикою в складі АО »Ліга: Мельник і партнери» у 2005–2010 рр. Згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб, і досі є керівником та засновником і підписантом цього АО. Як зазначило НАЗК у відповіді на запит ВККС, «кандидат на посаду є засновником (учасником), підписантом, керівником АО »Адвокатська фірма «Ліга: Мельник і партнери», розмір внеску до статутного фонду — 0,00 грн, про що суб’єктом декларування у розділі 8 «Корпоративні права» не зазначено». Згідно даних досьє (витяг з Єдиного реєстру), також був керівником дочірнього підприємства «Комора».
Декларація
У декларації за 2014 р. зазначив, що має квартиру 111,5 кв. м, а у родини є земельна ділянка 640 кв. м та садовий (дачний) будинок 26,4 кв. м. Інформацію про автомобілі, вклади у банках тощо не надав.
У декларації за 2015 р. вказав квартиру 111,5 кв. м у Тернополі, садовий (дачний) будинок дружини 26,4 кв. м у Старому Збаражі та земельну ділянку 642 кв. м там же. Незважаючи на відсутність інформації про авто в декларації за 2014 р., у декларації за 2015 р. зазначено, що у власності А. Жука є авто Ауді А4 2002 р. в., придбане у 2013 р. за 90 тис. грн, а у дружини — авто DAEWOO Nexia 1.5 l 1997 р. в., придбане у 2005 р. Крім того, суддя має 438 тис. грн готівкою.
У декларації за 2017 р. кандидата на посаду судді ВС вказав ті ж об’єкти нерухомості, а от авто у родини тепер одне — Ауді А4 2002 р. в.
Рекомендації
Серед осіб, які можуть дати йому рекомендації, вказав голову КАС ВС Михайла Смоковича, голову Ради суддів України Олега Ткачука та ректора Національної школи суддів Миколу Оніщука.
Гінда Оксана Миколаївна, суддя Восьмого (раніше — Львівського) апеляційного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
141,75 балів (70 місце)
Біографія
Народилася у Львові у 1996 р. Закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка. У 1988–1989 рр. працювала діловодом Ленінського районного народного суду Львова, у 1989–1995 — секретар судових засідань Галицького районного суду Львова, у 1995–2001 — консультант Галицького районного суду Львова, у 2001–2011 — суддя Франківського районного суду Львова. З 2011 по 2018 р. — суддя Львівського апеляційного адміністративного суду, з 2018 — суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддівство
Пройшла кваліфікаційне оцінювання у травні 2018 р. з 851,5 балами. Серед справ, які можуть свідчити про її компетентність, вказала справу №2а-6/11/9104 про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності. Зазначила, що звернення до суду з таким позовом можливе за умови відсутності згоди власника об’єкта права приватної власності на укладення правочину щодо відчуження такого об’єкта. Оскільки така згода була надана за умови надання взамін інших рівноцінних ділянок, передумови для примусового відчуження були відсутні.
Інформація ЗМІ
«Вголос» у матеріалі від 26.01.2018 «У Львові суд розглядає справу сміттєвої фірми, наближеної до Садового» вказав, що О. Гінда брала участь у колегії суддів, які розглядали справу про визнання незаконним рішення суду першої інстанції щодо скасування рішення Миколаївської міської ради щодо розірвання договору зі сміттєвою фірмою «Екотех», яку пов’язують з Андрієм Садовим.
zik.ua в матеріалі від 01.11.2011 «Франківський суд Львова просять звільнити людину, яка безпідставно 5 років у СІЗО» вказував, що «у суді щодо будівельної афери ПП «ІМК» віз і нині там. У той час, коли організатори злочину залишаються непокараними, понад 5 років під вартою безпідставно утримують колишнього виконавчого директора фірми Ігоря Борецького». «Кримінальна справа перебуває на розгляді у Франківському суді Львова ще з 10.02.2007. Під вартою І. Борецький та І. Куриляк утримуються з вересня 2006 р. Провівши 68 судових засідань (!) протягом 4 років, Франківський суд (суддя Гінда О. М.) дійшов висновку про необхідність скерування кримінальної справи проти Борецького на додаткове розслідування через те, що «органи слідства не зібрали достатніх матеріалів, які безсумнівно доводили б його вину, оскільки зібрані докази не є переконливими» (постанова від 30.11.2010). Попри відсутність доказів вини І. Борецького, суд відмовився змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд», — зазначили журналісти.
Як зазначається на сайті «Громадське.Волинь», суддя Гінда була у складі колегії суддів, яка постановила ухвалу про залишення без задоволення апеляційної скарги кандидата у народні депутати по округу №22 (Луцьк) Ігоря Рицка. Предметом позову стало те, що на спеціальних дільницях нібито видавали бюлетені для голосування в одномандатному окрузі людям, що не мають прописки на території Луцька.
Родинні зв’язки
Чоловік Курило Маріуш Євгенович працює страховим агентом ТДВ «СК «Рік-Автогарант». Батьки — пенсіонери.
Рекомендації
Голова Восьмого (Львівського) апеляційного адміністративного суду Олег Зверуха, судді Сергій Богаченко, Роман Хобор, суддя КАС Верховного Суду Олег Білоус.
Декларація
У декларації за 2017 р. вказала 50% квартири 60,10 кв. м у Львові та авто Toyota Land Cruiser 120 2008 р. в. Має акції ПАТ «Львівський ізоляторний завод». Готівкою зберігає 180 тис. грн.
В суді отримала заробітну плату 338 842 та матеріальну допомогу в сумі 17 600 грн. Доходи чоловіка не вказані.
Загороднюк Андрій Григорович, суддя Сьомого (раніше —Вінницького) апеляційного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
163 бали (20 місце в рейтингу)
Біографія
Народився 15 квітня 1975 р. у Вінниці. Закінчив Українську академію внутрішніх справ (1992–1996), а також Київський державний торговельно-економічний університет (1997–1999) за спеціальністю «Фінанси». У 1992–1999 рр. служив у УМВС України у Вінницькій області. У 1999–2001 — помічник прокурора, старший помічник прокурора Вінниці, у 2001–2002 — помічник, старший помічник прокурора Ленінського району Вінниці, у 2002–2004 — прокурор, старший прокурор прокуратури Вінницької області, у 2004–2008 — заступник начальника відділу, начальник відділу прокуратури Вінницької області. З квітня 2008 по вересень 2013 р. — суддя Вінницького окружного адміністративного суду. З 10.2013 — суддя Вінницького апеляційного адміністративного суду (наразі Сьомого ААС).
Заочно навчається в аспірантурі у ДНУ ім. В. Стуса. З жовтня 2014 р. за сумісництвом працює старшим викладачем кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права у вказаному університеті.
Суддівство
Пройшов кваліфікаційне оцінювання у травні 2018 р. з 822,5 балами.
У якості справи, що може свідчити про його компетентність, вказав справу №802/2163/17-а, в якій суддя у відставці просив видати наказ про виплату йому вихідної допомоги у розмірі 3 місячних суддівських винагород. ВААС у цьому позові судді у відставці відмовив повністю.
Також вказав справу №683/3473/16-а щодо призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку і справу №132/3075/17 про перерахунок пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ. Крім того, згадав справу №802/3684/14-а, де ВААС вийшов за межі позовних вимог і ухвалив рішення про часткове задоволення позову ТОВ »Союз-Агро-Пром», яке бажало зареєструвати нерухоме майно, та реєстратор встановив, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам. КАС ВС залишив рішення ВААС без змін.
Родинні зв’язки
Одружений з Загороднюк (Андрущак) Ольгою Анатоліївною, яка працює директором Вінницької філії ПНЗ «Перші київські державні курси іноземних мов». Син навчається у Донецькому національному університеті ім. В. Стуса. Батько та мати — пенсіонери. Брат Загороднюк Олександр Григорович — начальник відділу придбання житла, організаційної роботи та підприємств управління капітального будівництва житла головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.
Рекомендації
Суддя КАС Верховного Суду Олег Білоус, судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Тетяна Драчук та Юрій Полотнянко.
Дисциплінарні скарги
На сайті ВРП щодо кандидата розміщено наступну інформацію. 17 грудня 2018 р. ДП ВРП відмовила у відкритті дисциплінарної справи стосовно кандидата за скаргою Берези О. І. 12 червня 2018 р. ДП ВРП відмовила у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ПАТ «Полонський гірничий комбінат» (Хмельницький окружний адмінсуд частково задовольнив позов ПАТ «Полонський гірничий комбінат» до департаменту державної виконавчої служби, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви ПАТ «Полонський гірничий комбінат» про вилучення зі зберігання від ТОВ »Полонська гірнича компанія» арештованого майна та передачу його на зберігання боржнику; 23 листопада 2016 р. ВААС ухвалив у справі №822/1417/16 постанову, якою частково задовольнив апеляційну скаргу департаменту ДВС. 2 жовтня 2017 р. ВРП залишила без розгляду скарги Державної аудиторської служби в особі її голови Гаврилової Л. В.
11 лютого 2014 р. ВРЮ ухвалила рішення про затвердження результатів перевірки стосовно ряду суддів за скаргою представника компанії Nemiroff Holdings Limited Лук’янова К. Е. від 24.02.2012, надісланою до Вищої ради юстиції головою міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному захопленню підприємств Хорошковським В. І. щодо звільнення суддів. За результатами перевірки член Вищої ради юстиції дійшов висновку про відсутність підстав для звернення з пропозицією про внесення подання про звільнення вказаних суддів з посад за порушення присяги, оскільки судді діяли відповідно до вимог процесуального законодавства (довідка від 12 грудня 2013 р.).
Декларація
За 2017 р. кандидат задекларував земельну ділянку 2500 кв. м у Якушинці, а його дружина — земельну ділянку 900 кв. м в Стрижавці. Також дружина вказала право користування квартирою 101,1 кв. м у Вінниці. Яким приміщенням для проживання користується сам А. Загороднюк для проживання, у декларації не вказано, на що також звернуло увагу НАЗК у довідці на запит ВККС.
Дружина має у власності авто Nissan Juke 2014 р. в., а сам кандидат — BMW X3 2012 р. в.
Готівкою дружина зберігає 24 тис. доларів США, 10 тис. євро та 200 тис. грн, а сам кандидат — 400 тис. грн, 8 тис. євро та 15 тис. доларів США.
Інформація ЗМІ
Вінницький інформаційний портал «Вежа» у статті від 12 листопада 2016 р. «Чим багаті: хто з вінничан потрапив у ТОП-100 найзаможніших декларантів» зазначив, що у цей список потрапив Загороднюк А. Г., оскільки «зберігає готівкою 1 млн 240 тис. грн, 26 тис. євро і 50 тис. доларів».
На порталі vlasno.info 25 січня 2018 р. було розміщено пояснення судді: «Як я оприлюднив електронну декларацію, більше людей почали просити в мене позичити гроші. А на запитання, звідки в мене ці статки, я відповім так: я працюю давно вже на різних державних посадах, з 1992 р., і в мене велика родина. Звідси й ці кошти та майно».
Красвітна Тетяна Петрівна, суддя Дніпровського апеляційного суду — кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
157 балів (33 місце)
Біографія
Закінчила Національну юридичну академію ім. Я. Мудрого. У 1991–2002 рр. працювала на різних посадах (діловод-друкарка, секретар судових засідань, консультант) Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровська. У 2002–2007 — суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду. З 2007 р. — суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області (наразі Дніпровського апеляційного суду). Спеціалізація — цивільна (більше 15 років).
Родинні зв’язки
Незаміжня. Батьки — пенсіонери. Останнє місце роботи батьків не вказала.
Декларація
З 2007 р. має у власності квартиру в Дніпрі площею 45,7 кв. м. Більше ніякого майна не вказано. Зберігає готівкою 23 тис. доларів США та 2 тис. євро.
Під час співбесід у ВККС на попередньому конкурсі до ВС кандидату довелося пояснювати отриману від НАЗК інформацію про встановлені розбіжності у доходах за 2012 р. Розповіла, що уклала договір страхування транспортного засобу, вигодонабувачем за якою є її батько, який і отримав виплату по страховці. Також зазначила, що у власності батьків є автомобіль. Коли його купували, суддя була впевнена, що буде ним користуватися, та керувати ним так і не стала, тому в декларації він не вказаний.
Рекомендації
Судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Ілона Ткаченко, Роман Мудрецький, суддя у відставці Олексій Осіян.
Мотивація
Вказала, що активно бере участь у роботі РВ Національної школи суддів та є здобувачем наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Інформація ЗМІ
На YouTube-каналі «Юрій Іванович YURIY IVANOVICH» 15.03.2016 розміщено відео, на якому суддя Т. Красвітна разом з іншими суддями розглядає справу №88-ц/774/18/15. «Судова палата по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області. Суддя Козлов С. П. про перегляд судового рішення від 23.02.2015: розгляд клопотань скопом (без виходу до нарадчої кімнати); після зняття позивачем свого клопотання суддя все одно його розглядає. Навіщо? Ч. 5 ст. 21 ЦПК України. Коли судді Козлов та Красвітна вже брали участь у вирішенні справи та ще беруть, не розуміючи, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі. Позови до лікарні — свята справа для цих суддів», — зазначено в описі відео.
Також суддя Красвітна згадується у статті «За что нотариусам и госрегистраторам Минюст «отрубает» доступ к реєстрам-III» від 21.09.2018, розміщеній на веб-порталі газети «Лица».
Конкурс до ВС
Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2016–2017 р., однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрала 677 балів, що не дозволило увійти до списку 30 суддів.
Дисциплінарні скарги
У дисциплінарній скарзі на суддю гр. Шайда О. М. стверджує, що Т. Красвітна як суддя-доповідач 6 жовтня 2017 р. безпідставно та без наявності доказів задовольнила клопотання особи про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровського райсуду Дніпропетровська від 4.06.2013, хоча та особа не була учасником процесу та звернулась через 4 роки з апеляційною скаргою на рішення, що набрало законної сили. 29 січня 2018 р. ДП ВРП відмовила у відкритті дисциплінарного провадження.
20 липня 2017 р. ДП ВРП розглянула дисциплінарну скаргу Пелих О. Ф. та відмовила у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Красвітної Т. П. у справі за позовом до ТОВ »Торговельно-виробничий центр №1308» про стягнення заборгованості по заробітній платі. 14 лютого 2018 р. ДП ВРП відмовила у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Дніпропетровської області. Крутась В. Г. у своїй скарзі посилався на порушення суддями апеляційного суду ст. 310 ЦПК, а саме невирішення питання щодо виклику свідків у визначені законом строки.
Малашенкова Тетяна Михайлівна, член Вищої ради правосуддя, секретар Другої дисциплінарної палати — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
Перше місце, 190,75 балів.
Біографія
Народилася 13 листопада 1977 р. у Києві. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка (2000). У 1997–2001 рр. працювала юрисконсультом Київського територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту комунального автотранспортного підприємства №13031. У 2001–2005 — юрисконсульт ЗАТ «Укрпромінвест». З 2003 по 2005 — старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін факультету правознавства та міжнародних зв’язків Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за сумісництвом. З березня 2005 р. — директор ТОВ »Столичний адвокатський альянс», у 2008–2009 — директор ТОВ »Провайдер-ТВ Груп» за сумісництвом.
30.04.2015 призначена Президентом членом Вищої ради юстиції. З 02.02.2017 — секретар другої дисциплінарної палати, з 02.08.2017 — голова комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, з 07.11.2018 — член комісії для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад голови Служби судової охорони та його заступників.
Адвокатська діяльність
Свідоцтво адвоката отримала у 2003 р. в Київській обласній КДКА. Працювала зі справами різних спеціалізацій як самозайнята особа-адвокат. Також, судячи з копій звітів, була суб’єктом малого підприємництва-фізособою, зокрема, за 2007 р. заробила 1,7 млн грн. Зазначила, що представництво в господарських судах та у цивільних справах здійснювала з 1997 р., з кримінальними справами працювала у 2003–2014 рр. Кількість справ, у яких брала участь, не зазначила.
Серед важливих вказала справу щодо прав на мовлення телерадіокомпанії, що транслюється з телевізійним логотипом «5 канал». Була провідним адвокатом у господарській справі про скасування рішення Нацради №77 від 02.11.2002 у частині ліцензування 48-го телевізійного каналу у Києві та анулювання ліцензії на право користування каналами мовлення. Також була провідним адвокатом у справі про визнання протиправними та скасування рішень Нацради від 27.01.2010 №120-211 про визначення переможців конкурсу та видачу ліцензій на мовлення з використанням вільних каналів мовлення, оголошеного 30.09.2009 №1945. Наразі справа перебуває у ЄСПЛ.
За інформацією з відкритих джерел, була допущена до вступних випробувань до аспірантури ІДП ім. В. М. Корецького.
Кандидат у депутати?
У 2014 р. на виборах до Верховної Ради VIII скликання була включена в список «Блоку Петра Порошенка». За інформацією ЦВК, 26 жовтня 2014 р. її реєстрацію було скасовано через звернення партії «БПП» про скасування реєстрації. «Я не була членом жодної політичної партії чи громадської організації», — вказала Т. Малашенкова в анкеті. Напроти питання «Чи були Ви кандидатом у депутати» вказала «ні», хоча на сайті Верховної Ради розміщено повідомлення про внесенням Малашенкової Т. М. у виборчий список.
Займалася волонтерською діяльністю, проте не вказала, якою саме.
Нагороди
Заслужений юрист України (2016 р.). Нагорода Національної асоціації адвокатів «Видатний адвокат України».
Родинні зв’язки
Чоловік Бойко Володимир Васильович працює заступником головного лікаря з медичних питань, лікарем-ендоскопістом КЛ «Феофанія» ДУС. Мають сина та доньку. Мати, батько та свекри — пенсіонери. Мати раніше працювала заступником головного бухгалтера ПАТ «Тетріс», батько — начальником дільниці в КП «Київпастранс». Сестра Лавриненко Ганна Михайлівна працює агентом з митного оформлення вантажів та товарів ТОМ «ТММ Експрес». Щодо ще однієї рідної сестри Гуль Наталі Михайлівни кандидат в анкеті вказала, що не підтримує з нею стосунки та не має інформації щодо її місця роботи. Племінниця Лавриненко Катерина Леонідівна працює юристом ОП «Український музичний альянс».
Рекомендації
Серед осіб, які можуть її рекомендувати, вказала свого чоловіка Бойко Володимира Васильовича, а також д. ю. н., професора Академії адвокатури України Оксану Зеніївну Хотинську-Нор.
Декларація
У власності Т. Малашенкової з 2009 р. є земельна ділянка 1497 кв. м в с. Перше Травня (Обухівський район Київської області), а у спільній власності з родичами — квартира 61,1 кв. м в Києві (з 2005 р.) Кандидат також є власником гаража 39,5 кв. м у Києві і земельної ділянки в Мостищі Київської області площею 1090 кв. м (з 2014 р.). Син Бойко Назар Володимирович з 2011 р. є власником квартири 107,6 кв. м в Києві. Крім того, з 2014 р. Т. Малашенкова разом с чоловіком є власниками квартири 51,1 кв. м у Києві, а у чоловіка разом з родичами є квартира в Тернополі 75,3 кв. м.
Родина задекларувала 4 автомобілі: Land Rover Discovery Sport 2017 р. в. у спільній власності Т. Малашенкової та її чоловіка з 2017 р., Lexus RX 350 2007 р. в. — з 2014, безпосередньо у Т. Малашенкової у власності Hyundai Elantra 2008 р. в. та Honda Civic 2008 р. в.
У кінці 2018 р. кандидат отримувала у ВРП близько 247 тис. грн на місяць. Всього за 2017 р. вона заробила 2,87 млн грн, а її чоловік — 386 758 грн. Готівкою Т. Малашенкова має 165,3 тис. доларів США. У декларації за 2017 р. вона вказала, що має корпоративні права у ТОВ »Столичний адвокатський альянс» вартістю 6598,50, що становить 24,9% від загального капіталу. Як зазначило НАЗК на запит ВККС, в її декларації виявлені певні розбіжності.
У біографії кандидата на сайті ВРП вказано, що після призначення членом Вищої ради юстиції 15.05.2015 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а 19.05.2015 належні їй корпоративні права передано в управління незалежній третій особі.
Інформація ЗМІ
З 2001 по 2005 р. Т. Малашенкова працювала юрисконсультом ЗАТ «Укрпромінвест». Як зазначають ЗМІ, до створення корпорації «Рошен» це була ключова структура бізнесу Петра Порошенка. «Страна.юа» у своєму матеріалі від 16.12.2018 «Кто такая Татьяна Малашенкова» підкреслює, що після очолення нею «Столичного правового альянсу» останній почав активно працювати зі структурами П. Порошенка, включаючи «5 канал».
В матеріалі також висловлюються певні застереження щодо декларації кандидата. «Изучая имущество и доходы Т. Малашенковой, «Страна» обнаружила, что за время работы в ВСП благосостояние ее семьи значительно улучшилось. При поступлении на работу в ВСП в 2015 г. она задекларировала за 2014 г. заработок у себя 495 тыс. и у мужа 214,6 тыс. грн. В собственности чиновницы тогда были 2 участка земли (1497 и 109 кв. м), 1/5 часть квартиры 61 кв. м и гараж 39,5 кв. м. Члены ее семьи тогда владели двумя квартирами (107,6 и 51 кв. м) и четвертью квартиры в 75,3 кв. м. В 2014 г. семья владела автопарком из пяти машин: два авто люкс-сегмента, Lexus RX 350 и Acura MDX, две машины попроще, Hyundai Elantra и Honda Civic, а также старенькая, но солидная BMW i740 1998 г. в. За 2015 г., когда Т. Малашенкова уже начала работать в Высшем совете юстиции, она задекларировала доход 187,6 тыс. грн и доход мужа 153 тыс. грн. Интересный нюанс: в 2015 г. из декларации чиновницы куда-то пропала машина BMW 740, фигурировавшая в 2014 г. При этом доходы от продажи какого-либо имущества чиновница в 2015 г. не показывала, т. е. даже на запчасти машину продать не могли», — зазначають журналісти «Страна.юа». Також вони вказують, що у 2016 р. на ім’я Малашенкової Марії Іванівни була придбана 123-метрова квартира на вул. Антоновича в центрі Києва. Про це «Страна.юа» стало відомо з даних реєстру нерухомості. Квартира знаходиться в комплексі «Парк холл Горький», сказано у статті.
Могил Сергій Костянтинович, суддя Київського апеляційного господарського суду — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
182,25 балів, третє місце.
Біографія
Закінчив Одеський державний університет ім. І. Мечникова. У 2003 р. захистив кандидатську дисертацію в Одеській національній юридичній академії.
У 1997–1999 рр. працював юристом представництва компанії «Голден Гейт Бей ЛТД», у 1999–2002 — начальник юридичного відділу представництва компанії «Самара Ресурсез Лімітед». Був суддею Господарського суду Одеської області у 2002–2009 рр. (в 2003–2008 — заступник голови цього суду), потім — суддею Вищого господарського суду України, де з 2014 р займав посаду заступника голови суду, а у 2011–2014 рр. був секретарем четвертої палати.
З 2007 р. займається викладацькою та науковою роботою у НУ «Одеська юридична академія».
Суддівство
У травні 2018 р. подавав заяву про переведення до Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з ліквідацією ВГСУ. ВККС вирішила надати рекомендацію, а ВРП 24 липня 2018 р. ухвалила рішення про внесення відповідного подання Президенту. 21.09.2018 Указом Президента С. Могил разом з низкою колег з ВГСУ був переведений до Київського апеляційного господарського суду. Втім, станом на 11.01.2019 його не було переведено до Північного апеляційного господарського суду, який замінив КАГС у рамках оптимізації судів.
Спеціалізувався на спорах, що виникають з договорів оренди, лізингу, спорах про право власності тощо.
Брав участь у попередньому конкурсі до Верховного Суду, проте отримав менший за мінімально допустимий бал за анонімне письмове тестування. Очевидно, відсутність повноважень у зв’язку з ліквідацією ВГСУ дозволила С. Могилу підготуватися більш ретельно, і він посів третє місце у рейтингу кандидатів за результатами іспиту.
Серед важливих зазначив справу Господарського суду Одеської області про визнання недійсними договорів, укладених із перевищенням повноважень, наданих представнику. В процесі розгляду справи було встановлено обставини щодо незаконного вилучення державного майна, ланцюг учасників та схему виведення державного майна у приватну власність. За наслідками розгляду уточнені вимоги були задоволені та застосована реституція.
Родинні зв’язки
Одружений з Могил (Грабовою) Наталією Миколаївною, яка є приватним підприємцем. Дочка — студентка Одеської юридичної академії. Близькі родичі в юридичній сфері не працюють. У декларації родинних зв’язків кандидат вказав, що його рідним дядьком є народний депутат України Сергій Ківалов, а двоюрідна сестра Ківалова Тетяна Сергіївна була депутатом Одеської міської ради до 2016 р. і адвокатом ТОВ ЮК «ТСК» до 2017.
Декларація
З 2000 р. має у власності житловий будинок 178,2 кв. м, земельну ділянку 1943 кв. м у Крижанівці Одеської області, у дружини в спільній власності з дочками є квартира у Києві 182,2 кв. м.
Також кандидат з 2013 р. є власником BMW 520i 2013 р. в., а у дружини є JEEP Grand Cherokee 2013 р. в. Дочка має FIAT Cinquecento 2013 р. в.
Дружина С. Могила задекларувала корпоративні права у телекомпанії ІТВ (85% загального капіталу) та у ПАТ «Інформаційне агентство «Репортер» (49%). У декларації за 2015 р. суддя вказав, що дружина також має права у ТОВ »Редакція газети «Слово» , ТОВ »Телерадіокомпанія «Здоров’я» та «Телеконект». Крім того, С. Могил та його дочка вказали в декларації дохід від відчуження нерухомого майна у сумі 349 453 грн. Відзначимо, що в декларації за 2015 р. була вказана також квартира у Києві 112,1 кв. м у спільній власності родини.
Готівкою кандидат має 25 тис. доларів США та 23,5 тис. євро. У дружини є 142,5 тис. доларів США.
Рекомендації
Завідувач кафедри господарського права і процесу НУ «Одеська юридична академія» Олег Подцерковний, директор Інституту законодавства Верховної Ради Олександр Копиленко.
Інформація ЗМІ
«Наші гроші» 26.12.2016 зазначали, що «дружина заступника голови Вищого господарського суду України С. Могила у листопаді 2016 р. купила у прокурора Одеської місцевої прокуратури Дмитра Дячкова квартиру площею 182 кв. м у Києві». Також у новині стверджувалося, що дружина судді — бізнесмен: «Вона володіє низкою ЗМІ в Одесі. Зокрема, їй належать частки у ТОВ »Редакція газети «Слово», ТОВ »Телерадіокомпанія «Здоров’я», ТОВ »Телеконект», ТОВ Телекомпанія ІТВ і ПАТ «Інформаційне агентство «Репортер». Відзначимо, що інформація щодо корпоративних прав дружини була відображена у декларації судді, розміщеній на сайті НАЗК.
Моніч Богдан Сильвестрович, суддя Сьомого (раніше Житомирського) апеляційного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
147,5 балів, 58 місце.
Біографія
Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. В 2001 р. почав працювати старшим слідчим прокуратури Жимтомира, у 2005–2006 був старшим слідчим прокуратури області. У 2006–2012 рр. — суддя Черняхівського районного суду Житомирської області (у 2008 р. був спочатку заступником голови, а у 2009 — в. о. голови суду). З 2012 — суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду (нині Сьомий ААС). Є членом комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
Родинні зв’язки
Дружина Моніч Лариса Володимирівна працює прокурором відділу забезпечення представництва у судах управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Житомирської області. Є син і дочка. Сестра Моніч Мирослава Сильвестрівна — заступник начальника управління — начальник відділу комплектування управління кадрового забезпечення ГУ Національної поліції в Житомирській області. Тітка Євтушок Марія Терентіївна з 1996 р. обіймає посаду секретаря судових засідань Ємільчинського районного суду Житомирської області. Двоюрідний брат Євтушок Олександр Павлович з 2011 р. працює помічником судді Ємільчинського районного суду Житомирської області.
Рекомендації
Голова Житомирського апеляційного адміністративного суду Катерина Франовська, суддя КГС у складі Верховного Суду Валерій Суховий.
Скарги
За час роботи на Б. Моніча надходили скарги, проте ВРП не знайшла підстав та відмовила у відкритті відповідних дисциплінарних справ у 2017 та 2018 рр. (незгода із судовим рішенням не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді).
Мотивація
Упевнений, що його досвід та професійні здібності не лише дозволять зменшити залишок справ, а й сприятимуть запровадженню судової практики, яка забезпечить право кожного громадянина на вирішення спору у суді на засадах справедливості.
Конкурс до ВС: 32 місце
Брав участь у попередньому конкурсі до нового Верховного Суду. Вибув за результатами підсумкового рейтингу. Результат анонімного письмового тестування — 72,75, практичного завдання — 96, загальний результат іспиту — 168,75 балів. Загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання — 663,75 (32 місце). ГРД ніякої інформації щодо кандидата не надавала.
Рада суддів і Вища рада правосуддя
Тричі обирався до складу Ради суддів. У 2015–2018 рр. був заступником голови Ради суддів України. У 2017 р. претендував до складу Вищої ради правосуддя, проте на з’їзді суддів, який відбувся 14–15 березня 2017 р., зняв свою кандидатуру.
Інформація ЗМІ
У червні 2017 р., під час конкурсу до ВС «Резонанс» у своїй публікації згадував про те, що прізвище Моніча начебто фігурувало в »бурштиновій» справі. У березні 2017 р. в публікації «Всидіти на трьох стільцях» той же «Резонанс» наголошував, що Б. Моніч є »фаворитом Реанімаційного пакету реформ та отримував схвальні відгуки члена Громадської ради доброчесності Романа Маселко».
Декларація
У декларації за 2017 р. вказано, що дружина кандидата є власником житлового будинку 334,1 кв. м у Пряжеві, недобудованих господарських будівель, а також земельних ділянок 1538 та 1200 кв. м в Житомирській області. Сам кандидат є власником земельної ділянки 2197 кв. м у Вишпілі та гаража 24 кв. м в Житомирі.
Родина має два авто: Chery QQ 2008 р. в. та Ssang Yong Korando 2011 р. в.
В 2017 р. Б. Моніч отримав 502 172 грн заробітної плати, тобто близько 41,8 тис. грн на місяць. Також кандидат задекларував позики по кредитному ліміту банківської картки 109 904 та 182 147 грн. Дружина заробітну плату не задекларувала, лише соціальну допомогу при народженні дитини у сумі трохи більше 10 тис. грн.
У березні 2017 р. «Резонанс» в публікації «Всидіти на трьох стільцях» зазначив: «Чи могла родина слідчого районної прокуратури дозволити собі придбати будинок, навіть за 19 тис. доларів, через 4 роки роботи чоловіка у правоохоронних органах? Мабуть, питання риторичне. За які саме кошти у 2005 р. було придбано будинок в передмісті Житомира та квартиру в самому місті? Чи відповідала вартість придбання ринковим цінам, адже ми пам’ятаємо, що з 2005 р. розпочалося зростання цін на нерухомість. І чи дійсно могла родина судді придбати у 2009 р. земельні ділянки площею 0,15 га (с. Пряжів Житомирського району) та 0,2197 га (с. Вишпіль, Черняхівського району, Житомирської області), у 2013 р. — 0,12 га (біля с. Дениши та с. Катриновка Житомирського району)? І взагалі, чи не тому було придбано земельну ділянку площею 0,2197 га в с. Вишпіль Черняхівського району лише за 4 438 грн, що Б. Моніч з 2006 по 2012 р. працював заступником голови Черняхівського районного суду Житомирської області? Чи не було там конфлікту інтересів, зокрема, чи не розглядав він земельних питань, що пов’язані з с. Вишпіль?»
На ці докори Б. Моніч відповів так: «Питання не риторичне. Цей будинок був придбаний батьками дружини, вони досі у ньому проживають. Це відбулося задовго до нашого з нею знайомства і одруження. У 2005 р. він був їй подарований. Дарування було обрано як альтернативний спосіб заповіту. У декларації вказана інвентарна вартість будинку. Жодних коштів на його придбання витрачено не було. Родини слідчого прокуратури на той час не існувало, ми одружилися у 2006 р. Земельна ділянка 0,15 га — це ділянка біля самого будинку, оформлення її відбулося у 2009 р. безоплатно.
Щодо квартири. У свій час мої батьки змогли придбати квартиру для сестри, і вона жила окремо від нас. У 2005 р. батьками було порушено питання, що і я маю мати окреме житло. Коштів на придбання квартири не було (ціни дійсно стрибнули в рази), тому був узятий кредит у банку, і упродовж приблизно 5 років мій покійний батько його сплачував. У договорі та у декларації вказано інвентарну вартість БТІ. Реальна вартість склала понад 100 тис. грн, і вона зафіксована у розписці та банківських документах (вони збереглися). На умові продажу за інвентарною вартістю наполягали продавці, і ми були змушені погодитись. Тоді існувала саме така практика укладення правочинів.
Загалом усі дії по реєстрації майна на нас як реальних власників свідчать про те, що ми ніколи його не ховали. За час роботи я не отримували службового житла.
Земельні ділянки у Вишполі та Житомирському районі виділені на підставі рішень відповідних рад. Коштів на їх придбання не витрачалося. Вартість однієї з земельних ділянок зазначена у декларації, оскільки у 2015 р. під час заповнення е-декларації мені стало цікаво, яка її вартість згідно нормативної грошової оцінки. Саме стільки вона і коштує згідно нормативної грошової оцінки станом на 2015 р.
Зарплату ми отримуємо у гривнях, але для зручності автора і читача спробую переводити кошти у доларовий еквівалент. Перед нашим весіллям батьки дружини допомогли грошима, щоб замість автомобіля ЗАЗ «Славута» (вартість близько 15 тис. грн, або 3 тис. дол.) придбати 11-річну іномарку — Мерседес С180 (вартість близько 60 тис. грн, або 12 тис. доларів). Після продажу цього автомобіля (рік вже не згадаю) близько року ми взагалі не мали транспорту, а у 2010 р. придбали Chery QQ 2008 р. в. за 53 400 грн (6500 доларів). Уважний читач зрозуміє, що ці витрати наша родина могла собі дозволити.
У 2012 р. заробітні плати суддів дійсно зросли (десь до 12 тис. грн на місяць), тому ми вирішили придбати в кредит автомобіль Ssang Yong Korando за 211 900 грн (близько 25 тис. доларів). Маючи досвід погашення кредиту за квартиру, вирішили оформити кредит і не витрачати на це заощадження. Подальші події зі стрибками курсу (з 8 до 30) підтвердили правильність вибору».
Оприск Лілія Євгенівна, адвокат — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
145,75 балів (61 місце)
Біографія
Закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка. У 2000 р. отримала право на заняття адвокатською діяльністю. У 1997–2000 рр. працювала юристом приватного підприємства «ДІО» (діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах). У 2000–2001 — помічник адвоката АО »Адвокатська компанія «УкрЗахідЮрсервіс», у 2001–2009 — адвокат того ж АО, у 2009–2010 — адвокат ТОВ »Юридична компанія «Прове». З 2011 р. — директор приватного підприємства «ДІО».
Підприємницька діяльність
З 2002 р. зареєстрована як ФОП і у межах підприємницької діяльності отримує дохід від здавання в оренду належного їй нерухомого майна. Також отримує дохід від виробництва та торгівлі хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами. Як випливає з даних органів державної статистики про оснований вид економічної діяльності ФОП, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень (витяг), основним видом діяльності ФОП є діяльність у сфері права.
Адвокатська діяльність
Протягом останніх 10 років брала участь до моменту винесення рішення судом у понад 100 справах. Зазвичай є єдиним адвокатом. Має по 10–15 засідань на місяць. Адміністративні справи становлять понад 50%. Втім, зазначає, що за останній рік їх кількість зменшилася, що зумовлено мораторієм на проведення перевірок СПД контролюючими органами.
Родинні зв’язки
Чоловік Оприск Зорян Леонович з 2014 р. працює суддею Жовківського районного суду Львівської області (до цього працював суддею Виноградівського районного суду Закарпатської області).
За інформацію PROSUD та веб-порталу zaxid.net від 12 грудня 2016 р., «Районний суддя з Львівщини увійшов до топ-10 суддів, які зберігають найбільше готівки. З. Оприск є четвертим серед суддів, які зберігають вдома великі обсяги готівки — він зберігає 12,2 млн грн». Відзначимо, що З. Оприск претендує до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Син — студент Києво-Могилянської академії. Батьки не працюють.
Рекомендації
Судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Володимир Кравчук, суддя Львівського апеляційного господарського суду Віра Гриців, голова ЛОІП правозахисної організації «Меморіал» Роман Гунда.
Конкурс до ВС
Брала участь у попередньому конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрала 650,75 балів, що не дозволило увійти до списку 30 суддів, рекомендованих на призначення (35 місце в рейтингу).
Під час співбесіди з членами ВККС відзначила, що вирішила обиратися саме в адміністративний суд, тому що з 1993 р. питання бухгалтерського обліку та оподаткування їй дуже близькі. Відповідно, вона добре розбирається у податкових спорах. Так само їй цікаві питання оскарження дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування. Також зазначила, що готова у разі потреби очолити новий Верховний Суд.
Рішення ГРД: непрозорість статків
Під час попереднього конкурсу до ВС за результатами розгляду справи Л. Оприск Громадською радою доброчесності було прийнято рішення про надання ВККС інформації щодо неї. «Чесно Фільтруй суд» відзначає непрозорість статків кандидата: «1) У рішенні Громадської ради доброчесності висловлені сумніви щодо можливості набуття кандидатом задекларованого нею нерухомого майна та кількості грошових заощаджень з огляду на задекларований Л. Оприск дохід у 2002–2015 рр. 2) Як зазначається в декларації за 2017 р., Л. Оприск придбала у власність квартиру у Львові загальною площею 44 кв. м за 266 355 грн. Однак за даними Громадської ради доброчесності, вартість співставної квартири сягає 1,7 млн грн. 3) У майновій декларації за 2015 р. кандидат зазначала, що позичила кошти у сумі 195 тис. доларів. Як зазначає у своєму рішенні Громадська рада доброчесності, така сума складає майже чверть доходу кандидата за 13 років, що викликає обґрунтовані сумніви у джерелі походження коштів для позики».
Також «Чесно Фільтруй суд» зазначив, що в декларації за 2015 р. Л. Оприск вказала, що членами її сім’ї є батько, чоловік та син. Натомість у декларації чоловіка, Оприска Зоряна Леоновича вказано, що членами його сім’ї є мати, дружина та син. Таким чином, згідно з рішенням Громадської ради доброчесності, у деклараціях вказаний різний склад членів сім’ї, що може свідчити про ймовірне приховування статків шляхом невказання членів сім’ї, з якими кандидат спільно проживає.
Громадська рада доброчесності звернула увагу, що у декларації чоловіка кандидата за 2015 р. вказано, що його дружина відмовилась надавати інформацію щодо сум власних заощаджень. Зважаючи на те, що Л. Оприск в аналізований період кандидувала до Верховного Суду, на думку Громадської ради доброчесності, така відмова є неприпустимою з точки зору принципів доброчесності».
Мотивація
Вважає, що правозахисний досвід, організаційні здібності та моральні якості є факторами, що дають шанс стати суддею ВС.
.jpg)
Поляк Олена Іванівна[1], суддя Київського апеляційного господарського суду — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
Шосте місце у рейтингу за загальним результатом іспиту (177,5 балів).
Біографія
Закінчила Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. У 1992–1993 рр. була секретарем судового засідання Військового суду Київського гарнізону. У 1993–1998 рр. працювала юрисконсультом ЗАТ «Монолітспецбуд». У лютому-травні 1998 р. — спеціаліст І категорії Головного державного об’єднання правової інформації та пропаганди правових знань Міністерства юстиції України, у 1998–2004 — спеціаліст І категорії судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України.
З 2004 по 2005 р. була суддею господарського суду Київської області, у 2005–2008 — суддею господарського суду Києва. У 2008–2012 рр. — суддя Київського апеляційного господарського суду. У 2012 р. стала суддею Вищого господарського суду України. У 2018 р. у зв’язку з ліквідацією ВГСУ переведена на посаду судді Київського апеляційного господарського суду. Втім, наразі в рамках оптимізації суд припинив діяльність, створено новий Північний АГС, до якого суддя ще чекає переведення.
Кандидат юридичних наук (НЮУ ім. Ярослава Мудрого). Кандидатська дисертація на тему «Господарсько-правове забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах СОТ».
Мотивація
«Успадкувавши підвищене відчуття справедливості, небайдужості до людей, відповідальності за свої дії, я приділяю кожній справі достатньо уваги з метою ухвалення такого рішення, щоб сторона спору, проти якої прийняте рішення, розуміла, що це рішення є виваженим, законним та справедливим».
Суддівство
Вказала у анкеті, що мала окрему думку у справі про розірвання договору оренди землі у зв’язку зі зміною власника нерухомого майна. Вважала безпідставним розірвання такого договору, оскільки в силу ст. 377 ЦК та ст. 120 Земельного кодексу право оренди у попереднього власника нерухомості припиняється автоматично і відбувається заміна сторони в зобов’язанні на нового власника нерухомості.
Родинні зв’язки
Згідно з декларацією родинних зв’язків за 2013–2017 рр., чоловік кандидата Удовиченко Олександр Сергійович з 2018 р. працює адвокатом в АО »Адер Хабер енд Ко», з 2010 по 2014 р. обіймав посаду члена Вищої ради юстиції, а з 2004 по 2018 працював суддею Вищого господарського суду України. Син Поляк Олександр Олександрович — директор ТОВ »Дельта Преміум», що займається оптовою торгівлею (раніше займалося торгівлею будівельними матеріалами). Брат Хоменко Олександр Іванович — приватний підприємець.
Рекомендації
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Світлана Бакуліна, суддя Київського апеляційного господарського суду Людмила Кропивна, доцент кафедри міжнародного права НЮУ ім. Я. Мудрого Євген Білоусов, суддя ВГСУ у відставці Віктор Семчук.
Дисциплінарні скарги
За час роботи суддею на кандидата надходили дисциплінарні скарги. ВРП тричі відмовляла у відкритті дисциплінарних справ.
Декларація
Навпіл з чоловіком є власницею квартири 198 кв. м у Києві, а також 50% квартири площею 70 кв. м та 20% квартири 76 кв. м в столиці. Інших співвласників квартири не вказала. Син Удовиченко Іван Олександрович є власником квартири 75 кв. м у Києві. Чоловік також задекларував мисливську рушницю та два мисливських карабіни, а сама суддя — годинник OMEGA.
Також О. Поляк задекларувала право користування авто Mersedes-Benz ML 350 2007 р. в., який належить Кундиревичу Андрію Ігоровичу.
НАЗК встановлено такі розбіжності: «У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» кандидатом зазначено квартиру площею 198 кв. м (50% власності), яка за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй не належить. Також кандидат зазначила 20% власності на квартиру 76 кв. м без зазначення інших співвласників».
[1] Попереднє прізвище — Хоменко.
Перцова Тетяна Сергіївна, суддя Харківського апеляційного адміністративного суду — кандидат до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Освіта
1997 — Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого.
Кар’єра
2010 — т. ч. — суддя Харківського апеляційного адміністративного суду (з 2012 року обрана безстроково; суд ліквідований 29.12.2017);
2007-2010 — суддя Харківського окружного адміністративного суду (з 2009 року заступник голови суду);
1999-2007 — працювала на різних посадах (спеціаліст, завідуючий сектором) Харківського обласного управління юстиції;
1997-1999 — юрисконсульт ЗАТ “Скорпіон”.
Суддівство
23 серпня 2018 року ВРП внесла Президентові подання про переведення Т. Перцової на посаду судді Другого апеляційного адміністративного суду (в рамках оптиміхац
Зв’язки
Згідно з декларацією родинних зв’язків кандидата за 2013-2017 роки:
-
Риндін Сергій Васильович (чоловік) — з 2015 по т. ч. працює заступником начальника відділу УСО Національного антикорупційного бюро України.
-
Луценко Володимир Геннадійович (двоюрідний брат) — з 2012 по 2014 працює інспектором та начальником відділу в Харківському РМ ГУМВС в Харківській області.
-
Литвинова Вікторія Василівна (двоюрідна сестра) — з 2017 по т. ч. займається адвокатською діяльністю
Дисциплінарні скарги
18 лютого 2016 року Вища рада юстиції дійшла висновку про направлення заяв Яловенка С.М. стосовно ряду суддів, зокрема Перцової Т.С. до ВККС для проведення перевірки та вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для притягнення згаданих суддів до дисциплінарної відповідальності.
Случ Олексій Васильович, заступник начальника департаменту з судової роботи юридичного департаменту ПАТ «НАК «Нафтогаз України» — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
Посів четверте місце у рейтингу з загальним результатом іспиту 178,5 балів.
Біографія
У 2007 р. здобув кваліфікацію магістра міжнародного права та референта-перекладача з англійської мови (диплом з відзнакою) в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка. У 2007 р. здобув кваліфікацію магістра з фінансів у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана. З 2007 р. має право на заняття адвокатською діяльністю.
В січні-вересні 2017 р. був керівником департаменту врегулювання спорів ТОВ »Міжнародна юридична фірма «Інтегрітес» за сумісництвом, у липні-вересні 2017 — керівник департаменту врегулювання спорів АО »Інтегрітес», у 2005–2017 — юрист АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». З 2017 р. є заступником начальника департаменту з судової роботи юридичного департаменту ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
Адвокатська діяльність
Як зазначив у передвиборчій програмі на пост члена правління АПУ, є спеціалістом у галузі судової практики. В анкеті вказав, що є одним з відомих спеціалістів у сфері судової практики за рейтингом одного з видань, що входить до видавництва «Юридична практика». Відзначимо, що він також є викладачем на платних курсах, які організовані цим же видавництвом.
В анкеті вказав, що не має досвіду захисту у кримінальному обвинуваченні, лише на стадії досудового розслідування.
Має досвід представництва в ЄСПЛ — справа «Нью Ворлд Грейн Юкрейн проти України», рішення винесене у 2017 р.
Важливі, на його думку, справи не вказав.
... і ФОП
З 2004 р. є фізичною особою-підприємцем (надання послуг з перевезення пасажирів і багажу, надання в оренду власного нерухомого майна, юридичні послуги, діяльність у сфері права, маркетингові послуги, виявлення громадської думки тощо).
Окремі ухвали
Щодо кандидата мала місце окрема ухвала Апеляційного суду Києва у 2014 р. Як зазначив сам О. Случ, Київська міська КДКА, клієнт та адвокатське об’єднання дійшли висновку, що закону про адвокатуру та адвокатську діяльність та Правила адвокатської етики він не порушував, тому КДКА відмовила у відкритті дисциплінарного провадження.
Родинні зв’язки
Одружений із Случ Юліаною Володимирівною, яка є менеджером із зв’язків з громадськістю Асоціації правників України. Мають двох синів. Двоюрідний брат Свідло Єгор Володимирович з 2013 р. працює юристом АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».
Рекомендації
Серед осіб, які можуть його рекомендувати, вказав старшого партнера АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Кисіля Василя Івановича, суддю Верховного Суду Пророка Віктора Васильовича, керуючого партнера АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Стельмащука Андрія Васильовича, члена наглядової ради «Укрнафти» Теклюка Ярослава Володимировича.
Декларація
У довідці НАК «Нафтогаз України» зазначено, що кандидат отримав доходу 2 848 407 грн. Від «Василь Кісіль і Партнери» за 2017 р. він отримав 195 656 грн, в АО »Інтегрітес» — 210 657 грн, в НАК «Нафтогаз України», як вказав у декларації — 585 143 грн. Також отримав від ТОВ »Міжнародна юридична фірма «Інтегрітес» 29 643 грн. Дохід від підприємницької діяльності склав 850 108 грн.
Також задекларував додаткове благо від «Василь Кісіль і Партнери» і подарунок у негрошовій формі від НАК «Нафтогаз України». Готівкою має 295 тис. доларів США, а дружина — 100 тис. грн. Дружина отримала від держави соціальну матеріальну допомогу у сумі більше 33 тис. грн.
З нерухомості має у спільній власності з родичами квартиру в Києві площею 231 кв. м, а у особистій власності — квартиру в Києві площею 166,7 кв. м та нежилі приміщення у столиці. Також має у власності квартиру 49,9 кв. м у Поляниці (Яремче). Дружина кандидата має у спільній власності квартиру в Києві 32,06 кв. м.
Задекларував три автомобілі: Toyota Prado, Chrysler Jeep Wrangler 4.0 I (у спільній власності з дружиною) та право користування Lexus ES 350.
Мотивація
«Першочерговою мотивацією взяти участь у цьому конкурсі є бажання і готовність служити своїй країні та її народові (перехід з юридичного бізнесу на роботу у Національну акціонерну компанію є прямим підтвердженням цих мотивів)», — зазначає О. Случ.
Анкета в 4 томах
Відзначимо, що анкета кандидата складається з 4 томів. Частину з них складають роздруківки з сайту (новини, звіти ревізійної комісії про доходи та видатки АПУ, порядки денні круглих столів, подяки від «Юридичної практики») тощо, частину — судові рішення, текст яких є закритим для користувачів.
Чекменьов Геннадій Анатолійович, суддя Донецького окружного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
Друге місце, 185,25 балів.
Біографія
Закінчив Українську державну юридичну академію. У 1990–1994 рр. працював юрисконсультом на різних підприємствах. У 1994–1998 — помічник ректора з правової роботи із суміщенням посади старшого викладача в Донбаській Державній академії будівництва та архітектури. З 2010 р. — суддя Донецького окружного адміністративного суду.
Суддівство та адвокатська діяльність
Розглядає адміністративні справи. У жовтні 2014 р. подавав заяву про переведення до Запорізького окружного адмінсуду у зв’язку з проведенням АТО, у 2015 р. ВККС рекомендувала його до переведення.
З 1999 р. здійснював адвокатську діяльність як самозайнята особа, з 2007 — у складі АО »Донецька обласна колегія адвокатів». На рік брав участь у 150–200 справах. Судові засідання були майже щоденно.
Родинні зв’язки
Дружина Шалпегіна Ольга Леонідівна з 2015 р. працює суддею Заводського районного суду Запоріжжя. З 2013 по 2015 р. працювала суддею Кіровського районного суду Макіївки. Є дочка.
Рекомендації
Судді КАС Верховного Суду Ірина Желтобрюх та Валентина Юрченко.
Мотивація
Серед своїх спеціальних навичок називає вміння керувати великою аудиторією. Вважає, що значна частина адміністративних справ пов’язана з порушенням норм законодавства у сфері діяльності суб’єктів владних повноважень, які не завжди оперативно усуваються усталеною судовою практикою.
Участь у конкурсі до ВС
Брав участь у попередньому конкурсі на зайняття посади судді Верховного Суду, але не Адміністративного, а Касаційного цивільного суду. За результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 708,5 балів (41 місце), що не дозволило йому увійти до списку 30 суддів, рекомендованих до призначення.
Декларація
Разом з родичами задекларував за 2017 р. квартиру 47,01 кв. м у Макіївці. Вказав також право оренди квартири 40,1 кв. м в Запоріжжі. Має у власності авто Peugeot 508 2013 р. в.
Разом з дружиною зберігають 19 тис. доларів США готівкою.
Рішення ГРД
ГРД під час попереднього конкурсу зауважила, що у декларації за 2015 р. відсутні відомості про наявність у судді чи його родини права власності чи права користування на нерухоме майно, розташоване на підконтрольній Україні території, у якому можна постійно проживати. Кандидат тоді надав наступні пояснення: «Стиль мого життя визначається звичайним стилем життя тимчасово переміщеної особи: після залишення окупованої території Донецької області 01.10.2014 користувався різним тимчасовим житлом без оформлення договорів оренди, з 2016 р. на постійній основі орендую разом із дружиною квартиру в гуртожитку. Об’єктів нерухомості на підконтрольній Україні території у власності не маю, за кордон після 2014 р. не виїжджав».
Чумак Сергій Юрійович, суддя Третього (раніше Дніпропетровського) апеляційного адміністративного суду — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Рейтинг за результатами іспиту
147,75 балів (57 місце)
Біографія
Народився у Луганську. У 1996 р. закінчив юридичний факультет Ростовського державного університету. У 1997–2004 рр. працював у органах прокуратури Донецької області: помічником, старшим помічником прокурора Жовтневого району Маріуполя (1998–2001), в. о. прокурора відділу, прокурором, старшим прокурором відділу підтримки держобвинувачення в судах (2001–2002), заступником прокурора Волноваського району (2002), заступником начальника відділу участі прокурорів у кримінальному судочинстві (2002–2003), помічником прокурора Першотравневого району (2003–2004).
Суддівство
У 2004 р. призначений на посаду судді Жовтневого районного суду Маріуполя, а в 2010 обраний суддею Донецького апеляційного адміністративного суду. У 2015 р. переведений на посаду судді Дніпропетровського апеляційного адмінсуду. У 2014–2015 рр. був членом Ради суддів України. Указом Президента України від 28.09.2018 переведений на посаду судді Третього апеляційного адміністративного суду.
Серед рішень, які можуть вказувати на його компетентність, називає відмову в задоволенні позову про заборону мирних зібрань під час Революції Гідності (справа №812/10041/13-а).
Дисциплінарні скарги: ГО не має прав
10 квітня 2017 р. до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга ГО »Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Громадська Організація», подана її головою Є. О. Морозовим, про порушення суддями Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумаком С. Ю., Гімоном М. М., Юрко І. В. та суддями ВАС Черпаком Ю. К., Загороднім А. Ф., Мойсюком М. І. норм матеріального та процесуального права при розгляді їх позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 до головного лікаря комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №11» Тихоненко С. М. про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
У дисциплінарній скарзі ГО »Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Громадська Організація» зазначає, що ухвалою Дніпропетровського ААС від 08.07.2015 колегією суддів у складі Чумака С. Ю., Гімона М. М., Юрко І. В. скасовано постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровська від 20.04.2015, їх позов залишено без розгляду у зв’язку з тим, що громадська організація, яка діє без статусу юридичної особи, не наділена адміністративною процесуальною правосуб’єктністю та здатністю мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві.
ВРП повернула скаргу скаржнику.
Окремі думки: пенсійний вік — не привід для звільнення від податку
Викладав окремі думки у справах. Зокрема, у справі за позовами фізичних осіб-підприємців до органу ПФУ про скасування вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску. Предметом спору був обов’язок сплати ЄСВ ФОПом, який отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника. С. Чумак не погодився з думкою колегії про те, що такі особи звільнені від сплати ЄСВ, оскільки досягли пенсійного віку.
Також висловлював незгоду з правовою позицією нового Верховного Суду по справі №П/811/838/17 за позовом судді до ТУ ДСА про перерахунок та виплату суддівської винагороди. Вважає, що обчислення посадового окладу судді має здійснюватися без урахування положень закону №1774.
Кандидат до Вищої ради правосуддя та до КСУ
Двічі намагався стати членом ВРП. У березні 2018 р. та у грудні 2018 не набрав необхідної кількості голосів. Претендував до Конституційного Суду України і посів друге місце під час голосування (45 голосів).
«Судова влада обрала ганьбу»
У 2014–2015 рр. був членом Ради суддів, який чинив опір направленню суддів на кваліфікаційне оцінювання (переатестацію). Відомий критикою ВРП і ВККС. Активно виступав проти оптимізації судів.
У своєму блозі на «УП» розкритикував останній з’їзд суддів, де висував свою кандидатуру на посаду члена ВРП, відмітивши наступне: «Але судді вирішили, що незалежність не на часі. Вони задовольнилися підвищенням винагороди й ефемерним орієнтовним графіком закінчення кваліфікаційного оцінювання, яке їм пообіцяли провести у найкоротші строки з мінімальними втратами. Тим самим підтвердили: судді можуть боротися лише за розмір своєї зарплати. Пригадуючи слова Черчилля, між війною за незалежність і ганьбою у вигляді обрання запропонованих зверху «узгоджених» кандидатів у члени Вищої ради правосуддя судова влада обрала ганьбу».
Запропонував «майбутнім реформаторам» свій варіант початку реформи, який полягає у ліквідації посади голови суду.
«Меня даже не приглашали на собеседование в АП»
Вважає, що не став суддею Верховного Суду тому, що проти цього була влада. У квітні 2018 р. в інтерв’ю виданню «Главред» зазначив: «Когда новый состав ВККС проголосовал за Козьякова, стало понятно, что этот орган подконтрольный. Но я же помнил: Президент Украины сказал, что все будет честно. Тогда появились мысли, что, возможно, это и хорошо, что они подконтрольные — не будет всех этих заходов, подходов, попыток решить как-то вопросы, просто выберут самых компетентных, достойных и честных, объявят результаты стране, и судьи пойдут работать…
А потом еще я узнал, что некоторые кандидаты в ВС ездили на собеседование в Администрацию Президента, к Филатову (замглавы Администрации Президента, — ред.). Тогда все вообще стало понятно. Хотя верил до конца. Потом же ходили слухи, что пропустят 5–10 человек не из списка, незаангажированных. Возможно, кого-то и пропустили, но не меня. Меня даже не приглашали на собеседование в АП. Наверное, знали, что могу или не поехать, или рассказать об этом.
Разом з тим, С. Чумак вирішив спробувати потрапити у Верховний Суд ще раз: «Пойду. А что делать? Теперь я должен занимать первое место по результатам экзамена, чтобы они меня выкидывали с первого места. Я собой недоволен — во время первого этапа занял 23-е с учетом выбывших на собеседовании. Хотя им не составило труда и людей с 5–6 места выкинуть».
Інформація ЗМІ
На ресурсі «Резонанс» опубліковано інформацію про те, що С. Чумак у справі №2а/0570/1257/2012 залишив без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду, якою заборонено акцію від пам’ятника Тарасу Шевченку до пам’ятника Героїв Революції 1905 р. у Горлівці, заборонено проводити мітинг біля пам’ятника Тарасу Шевченку та смолоскипний марш від пам’ятника Тарасу Шевченку до пам’ятника Героям Революції 1905 р. (жертвам горлівського повстання 1905 р.) по бульвару Димитрова у Горлівці.
Родинні зв’язки
Дружина Потоцька Світлана Сергіївна прагне стати суддею та наразі є слухачем Національної школи суддів, а раніше працювала провідним юрисконсультом у ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго») Є донька.
Рекомендації
Голова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Анатолій Коршун та судді цього суду Ірина Юрко і Світлана Чабаненко, суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Любов Ястребова.
Участь у конкурсах
Брав участь у конкурсі до КАС Верховного Суду і зайняв місце у фінальному рейтингу. Загальний бал за результатами кваліфоцінювання — 622,25 (44 місце з 55 фіналістів).
Громадська рада доброчесності в особі Наталі Соколенко у ході співбесіди у ВККС надала кандидату позитивну характеристику: «В опитувальнику, який кандидат надіслав ГРД, було рішення, яке кандидат прийняв на захист мирних зібрань». На запитання Н. Соколенко: «Чи будете Ви безпосередньо звертатися в правоохоронні органи, якщо побачите корупцію в діях колег?» С. Чумак відповів, що так.
Декларація
У власності кандидата є квартира 62,6 кв. м у Донецьку, частина житлового будинку 45 кв. м і земельна ділянка 481 кв. м в Урзуфі Донецької області, автомобіль Skoda Octavia 2013 г. в. У дружини — квартира 52,7 кв. м у Дніпрі. Заробітна плата кандидата за 2017 р. склала 557 947 грн, тобто 46 495,5 грн на місяць.
