Як відомо, 30 січня в Миколаєві сталася трагедія: на виході з Ленінського районного суду по вулиці Космонавтів чоловік холоднокровно розстріляв подружжя, якій він зобов'язаний був виплатити борг. За словами свідків, існувала небезпека для оточуючих, адже останні постріли були спрямовані хаотично, і кулі могли влучити в людей, які стояли на зупинці громадського транспорту.
Суддя-спікер Ленінського районного суду Миколаєва Дмитро Губницький прокоментував «Судово-юридичній газеті» дану ситуацію та розповів, які висновки можна з неї зробити.
Так, за його словами, позивач (який наразі є підозрюваним) перебував у судовій тяжбі через борг ще з 2016 року.
Дана цивільна справа надійшла до Ленінського райсуду у 2018 році і була розглянута вчора. Власне спірні правовідносини виникли ще в 2016-му. Йшлося про стягнення позичених коштів. Раніше мало місце рішення суду, яке відповідачем не оскаржувалося, за яким з нього мало бути стягнуто велику суму. Позивачі скористалися своїм правом і подали позов про визнання недійсним договору відчуження майна відповідача, оскільки вони вважали, що таким чином він приховує своє майно, на яке мало бути накладене стягнення у зв’язку з рішенням по першій справі. Справу розглядала голова суду.
«Він користувався допомогою адвоката, і якихось претензій до його поведінки в судовому засіданні не було. Чому такий ексцес стався після виходу із суду, нам достеменно невідомо. Жодних передбачень щодо можливої протиправної поведінки у суддів та працівників апарату не було», — зазначив суддя-спікер Дмитро Губницький.
Які висновки можна з зробити з цієї події?
«Якщо розглядати цю трагедію як попередження, то сьогодні те саме будь-яка людина може зробити не тільки з відвідувачами суду на виході з приміщення, а і з будь-яким працівником апарату суду.
Приміщення суду займає 2-4 поверхи у бізнес-центрі, поруч із ним — велика кількість кав’ярень, перукарня, дитячий центр та інші заклади. Усі ці приміщення поєднані спільними пожежними сходами.
Охорона та рамки-металодетектори знаходяться лише на другому поверсі, де розташовані бокси для утримання підозрюваних та заарештованих. У суді немає навіть спеціального під’їзду для підвозу спецконтингенту. Тобто у приміщенні не можна гарантувати забезпечення заходів безпеки.
У грудні 2018 року було обрано голову Служби судової охорони, однак нам невідомо про будь-які подальші дій для того, аби утворити цю службу фізично. Якби суд мав власну будівлю та мав, як це передбачено Положенням про Службу судової охорони, периметр безпеки, режимний пропуск, то, мабуть, і відвідувачів, які мають намір чи схильність до протиправної поведінки, двічі подумали, чи вчиняти її.
Зараз фактично наш суд, як і більшість судів України, в безпеці доти, доки у відвідувачів не виникне бажання вчинити терористичний акт чи насильство в приміщенні суду. Сказати, що судді чи працівники апарату почуваються захищеними, не можна», — зауважив суддя.
