22 лютого в Касаційному господарському суді відбулася розширена нарада за участі голів господарських судів України. На порядок денний, серед іншого, було винесене питання щодо стану здійснення правосуддя судами відповідної юрисдикції у 2018 році.
Так, голова КГС Богдан Львов зазначив, що у звітному періоді загальна кількість звернень до господарських судів у порівнянні з 2017 роком зменшилася, і завдяки цьому у суддів з’явилося більше часу для якісного розгляду справ.
«Найближчим часом набере чинності нова редакція Закону «Про банкрутство», тож ми очікуємо на збільшення кількості звернень», — зауважив Б.Львов.
Також очільник КГС повідомив, що у 2018 році кількість суддів місцевих господарських судів скоротилася на 5% — з 548 до 521. З урахуванням того, що деякі з них були призначені на посади строком на 5 років і у звітному періоді не мали повноважень, фактично розглядали справи лише 425 суддів, а це на 31,3% менше, ніж за штатним розкладом. У зв’язку із цим середнє навантаження на суддів першої інстанції — 404 звернення, на суддів апеляційних судів — 288, а на суддів КГС — 650 звернень.
При цьому на розгляді у місцевих судах перебувало 171,6 тис. звернень, і розгляд 136,9 тис. з них було завершено до кінця звітного року. У свою чергу апеляційні суди розглянули 32,7 тис. справ, тоді як загальна кількість проваджень становила 44 тис. А Касаційний господарський суд минулого року розглянув 9772 скарги.
«Вперше за останні 5 років не оскаржується 79% судових рішень у господарських справах. Раніше цей показник сягав рівня 82-84%, однак це не є критичним», — вважає Б.Львов.
На Касаційний господарський суд припадає 16% (14556) від загальної кількості справ, що перебувають на розгляді Верховного Суду. Ще 2% справ (1718), серед яких є і господарські спори, розглянула Велика Палата ВС.
Середній термін перебування заяви на розгляді апеляційних судів — 126 днів, тоді як у судах першої інстанції — 93, а найменший показник у касаційному суді — усього 20 днів.
У свою чергу секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Тетяна Дроботова зауважила, що кожна третя справа, що у 2018 році перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду, стосувалася земельних правовідносин. Це зумовлено, зокрема, тим, що земельні спори розглядають суди трьох юрисдикцій: господарської, цивільної та адміністративної.
Крім того, Т.Дроботова повідомила, що земельна палата КГС сформулювала низку правових позицій щодо застосування положень ст.33 ЗУ «Про оренду землі», переходу права оренди на землю під об’єктами нерухомості та випадків здійснення прокурором представництва у суді.
Водночас Велика Палата ВС сформувала нові правові підходи щодо:
- оскарження рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками;
- кваліфікації вимог щодо стягнень грошових коштів за користування земельною ділянкою під набутим об’єктом нерухомості;
- поширення інституту позовної давності на віндикаційні позови, що подаються в порядку ст.388 ЦК;
- розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) за умови наявності чинного паспорту прив’язки та відсутності оформлення земельної ділянки під такою тимчасовою спорудою.
«Судово-юридична газета» також повідомляла, що судді Касаційного адміністративного суду заслухали звіт голови КАС ВС Михайла Смоковича щодо діяльності Суду у 2018 році.
Підсумки першого року роботи обговорювали і в Касаційному цивільному суді.
