Наприкінці 2018 року парламент ухвалив Закон про кримінальні проступки — законопроект №7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Один з розробників закону Денис Монастирський повідомив на своїй сторінці у соцмережі, що днями цей закон підписав Президент.
Навіщо розробляли такі зміни
Ініціатори Закону аргументують необхідність прийняття такого документу наступним: мовляв, злочини невеликої тяжкості, тобто ті, які не завдають значної фізичної або матеріальної шкоди, становлять майже половину від усіх розслідуваних в Україні. При цьому за чинним законодавством вони потребують проведення великої кількості слідчих дій, таких як допит свідків, експертизи, оголошення підозри, забезпечення захисту. Усе це призводить до необґрунтованої паперової тяганини і займає місяці роботи слідчого. Як наслідок, затягується розслідування дійсно тяжких і особливо тяжких злочинів — вбивств, зґвалтувань, контрабанди тощо.
Отже, злочини невеликої тяжкості треба перевести в розряд кримінальних проступків зі спрощеною схемою розслідування, розвантажити слідчих поліції, забрати дрібні справи, аби вони могли сумлінно розслідувати більш суттєві злочини.
Також існує думка, ніби, якщо простити процедуру розслідування проступків, у поліції нарешті з’явиться час на дрібні злочини. Тобто тим, хто звернеться до правоохоронців з приводу крадіжки телефону чи велосипеду не скажуть: «У нас є справи важливіші. Приходьте, коли Вас уб’ють».
Ще однією передумовою прийняття такого закону є необхідність на законодавчому рівні врегулювати застосування Кримінального процесуального кодексу України, де йдеться про досудове розслідування кримінальних проступків та їх судовий розгляд. Адже раніше такого документа не було.
Що саме назвали кримінальним проступком?
Відмінність кримінальних проступків від злочинів у тому, що вони мають значно менший рівень суспільної небезпеки. Логічно припустити, що і відповідальність за них має обмежуватись штрафом чи суспільно-корисними роботами, а вже ніяк не позбавленням волі.
Також до осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального проступку, не повинні застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (перебування у СІЗО). Стосовно них неможливо проводити негласні слідчі дії (спостереження за особою, прослуховування тощо).
Особливо цікавим є те, що після відбуття покарання така особа не матиме судимості.
Отже, кримінальним проступком Закон визначає діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше 51 тис. гривень або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Тобто некваліфіковані крадіжки, шахрайства, хуліганства, легкі тілесні ушкодження (усього 126 кримінальних правопорушень з Кримінального кодексу України) мають стати проступками.
Ще однією істотною зміною стане те, що за підготовку до вчинення кримінального проступку особа не притягатиметься до відповідальності. У випадку із злочином це передбачено.
Хто і як буде розслідувати?
За новим Законом проводити розслідування кримінальних проступків будуть не слідчі, а дізнавачі. До того ж значно скорочуються строки розслідування — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.
Зазначається також, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань дізнавач матиме право невідкладно провести огляд місця події, відібрати пояснення, провести медичне освідування, зняти показання технічних пристроїв, вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.
Передбачене затримання особи
Через значно меншу ступінь суспільної небезпеки такий радикальний захід, як затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку, застосовуватиметься у виключних випадках.
Так, на добу особа може бути затримана, якщо перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для себе чи оточуючих. А на 3 доби, якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір, продовжує вчинення проступку або намагається втекти.
У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.
Зміни для прокурорів і суддів
Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) визначитися з долею кримінального провадження: закрити його, повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, звернутися до суду з обвинувальним актом або при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.
Суд, отримавши обвинувальний акт від прокурора, має протягом 5 днів призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений визнає свою вину та згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає справу без виклику учасників до зали судових засідань.
Сідати п’яним за кермо — відтепер кримінально каране діяння
Окремо хочеться відмітити, що новий закон трансформує таке адміністративне правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в кримінальний проступок.
Так, у Кримінальний кодекс України включили нову статтю 286-1, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. А при повторному вчиненні такого проступку максимальний штраф сягатиме 51 тис. гривень із забороною сідати за кермо від 2 до 3 років.
Зазначимо, що на сьогодні поліцейські не мають права затримувати водіїв напідпитку і вилучати у них автомобілі. Усе, що можуть правоохоронці, — це скласти адмінпротокол. Зі вступом у дію Закону ситуація істотно зміниться.
Проблемні моменти
Правова спільнота розділилася на два табори. Одні святкують підписання Закону, інші ж налаштовані песимістично.
Мінусом називають те, що для спрощеного порядку розслідування тепер достатньо буде визнання своєї вини особою, якій навіть не надали адвокатську правову допомогу. А це дає можливість правоохоронцям для зловживань.
Залишається невідомим, і хто саме виступить органом дізнання, покликаним розслідувати кримінальні проступки. Буде створено спеціальний підрозділ, чи це ляже на плечі дільничним офіцерам?
Народний депутат України Олена Сотник дуже категорично відгукується про нововведення: «Цей закон не для людей, він для правоохоронців, і він спрощує життя тільки правоохоронцям. У той же час порушує ключове право громадян — не свідчити проти себе, порушує право на особисту свободу, порушує право на справедливий суд. Я вважаю, що цей закон не вирішить ані ті задачі, які ставлять перед собою зараз правоохоронні органи, — розвантаження, ані ті задачі, які ставимо перед собою ми, як законодавці, — захистити громадян від порушення прав людини.
Тому що людину можуть затримати на 72 години, примусити її давати пояснення, визнавати вину, можуть не дати належним чином ознайомитися з матеріалами і ще й потім відмовитися від справедливого суду. Адже не передбачено навіть можливості оскарження у суді, якщо, наприклад, у когось відібрали пояснення і використали їх як докази в цьому провадженні. Таким чином, на людей буде здійснюватися тиск, і це є жорстке порушення Конвенції з прав людини».
Нагадаємо, Закон набере чинності з 01.01.2020 року, до того часу потрібно внести зміни у велику кількість нормативно-правових актів.
