25 лютого Рада суддів проводить своє чергове засідання.
На порядок денний винесені питання щодо затвердження консультативного висновку Ради суддів України щодо проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді та про затвердження консультативного висновку РСУ щодо проекту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Участь у засіданні, окрім членів РСУ, беруть ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук та проректор Володимир Мазурок, заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький та в.о. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» Дмитро Дубінко.
До порядку денного включено додаткове питання стосовно нападу на голову Рівненського міського суду Петра Денисюка, яке сталося сьогодні вночі.
16.41 Рада суддів вирішила звернутися до Генерального прокуратури та керівника Національної поліції з метою забезпечення оперативного розслідування провопорушення, вчиненого стосовно судді Петра Денисюка.
14.53 «Функціонал ЄСІТС перевищує потреби, обумовлені вимогами процесуального законодавства. Жодна система не може бути ідеальною — чим більше людей користуються нею, тим більше її доводиться вдосконалювати. Судді надають свої зауваження, які Вища рада правосуддя врахує при затвердженні Положення. В законі визначений момент початку роботи системи, і він не прив‘язаний до моменту затвердження Положення. Водночас без прийняття цього документу судді не поспішатимуть впроваджувати новації, тому треба зробити перший крок, аби спонукати їх до цього», — переконаний Дмитро Дубінко.
Однак, на думку голови РСУ, затвердження Положення — не найбільша перешкода для повноцінної роботи системи. «Прийняття документу не вплине на можливості судів та їх готовність до впровадження системи. Лише одиниці судів забезпечені технічно. Однак ми налаштовані сприяти запровадженню електронного судочинства», — запевнив О. Ткачук.
14.25 Щодо другого питання порядку денного член РСУ Валерія Чорна зауважила, що деякі норми проекту Положення про ЄСІТС суперечать приписам Кримінального процесуального кодексу, перехідним положенням Господарського та Цивільного процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства щодо порядку та підстав переведення матеріалів справ у електронну форму.
До того ж, за словами В. Чорної, розробник проекту — Державна судова адміністрація безпідставно поклала усі ризики технічної неможливості роботи ЄСІТС на її корстувачів. «Доцільно передбачити персональну відповідальність посадових осіб ДСА та ДП «Інформаційні судові системи», — підкреслила член РСУ.
Також В. Чорна повідомила, що судді скаржаться на неможливість корегування форми процесуальних документів та обмеження їх обсягу. Крім того, досі не вирішені питання, пов`язані з навчанням суддів та працівників апарату користуванню системою, забезпеченням судів приміщеннями та необхідним обладнанням і залучення додаткових кадрів для забезпечення якнайшвидшого впровадження роботи ЄСІТС, зокрема, для сканування справ.
13.08 Обговоривши перше питання порядку денного, Рада суддів ухвалила рішення:
- затвердити пропозиції та зауваження РСУ щодо проекту Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді (51 пункт);
- запропонувати Вищій кваліфкомісії створити спільну робочу групу з числа представників ВККС, РСУ, НШСУ та інших зацікавлених осіб для розробки і доопрацювання Порядку з урахуванням зауважень та пропозицій;
- рекомендувати включити до робочої групи наступних представників РСУ: Галину Діброву, Івана Колісника, Олену Журавську, Єгора Краснова, Андрія Жука;
- винести на обговорення РСУ та довести до відома судів доопрацьований проект Порядку;
- рекомендувати ВККС утриматись від затвердження Порядку до завершення підготовки оновленого його проекту.
12.55 «Зборам суддів було запропоновано висловитись стосовно запровадження цієї процедури. В цілому судді схвалюють ідею проходження регулярного оцінювання. При цьому наша увага зосереджена на тому, аби забезпечити у цьому процесі незалежність суддів та ефективність здійснення судочинства без тиску на суддів зовні чи зсередини», — зауважив голова Ради суддів Олег Ткачук.
У свою чергу, ректор НШСУ Микола Оніщук наголосив на принциповій відмінності між двома видами оцінювання судді: «Якщо кваліфікаційне оцінювання суддів спрямоване за здійснене контролю, то метою регулярного оцінювання є виявлення індивідуальних потреб судді у вдосконаленні», — пояснив М. Оніщук.
Ректор Національної школи суддів запропонував утворити спільну робочу групу з представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів та НШСУ для узгодження позицій та доопрацювання проекту Порядку. Він додав, що перевірка доброчесності судді, на його думку, має залишитися лише в рамках процедури кваліфікаційного оцінювання.
На думку М. Онищука, право на оцінювання судді в місцевих судах повинні мати всі судді, а в апеляційних та касаційних судах — судді відповідної палати. Потреби окремо «замовляти» оцінювання судді під час проведення конкурсу у ВККС немає, оскільки в досьє будуть міститися результати останнього такого оцінювання. Це пов‘язано, зокрема, із часовими обмеженнями процедури конкурсного добору.
«Процедура оцінювання судді громадськими організаціями дещо перекликається з роллю Громадської ради доброчесності, однак тема доброчесності не є метою вивчення під час регулярного оцінювання. Регулювання цього питання, на думку НШСУ, має бути ліберальним. Будь-яке оцінювання має на меті допомогти судді виявити свої потреби у самовдосконаленні», — наголосив ректор Національної школи суддів.
Також він зауважив, що користі від заздалегідь спланованого оцінювання буде менше — якщо суддя буде знати, що його оцінюватимуть, він корегуватиме свою поведінку, і це не дасть змоги побачити, як він поводиться зазвичай.
