Державне бюро розслідувань — новий правоохоронний орган, який розпочав свою роботу 27 листопада 2018 року. Він був створений для боротьби зі злочинами високопосадовців і своїм девізом обрав «притягнення винних до відповідальності, незважаючи на їхні посади, зв’язки та ресурси». Про те, чи вдається відповідати покладеним на них надіям, розповіли директор ДБР, члени конкурсної комісії і юридичні радники на експертному обговоренні 5 березня 2019 року.
Директор ДБР Роман Труба розпочав свій виступ на позитивній ноті. Мовляв, у супротив багатьом песимістам, які не вірили, що так швидко можна з нуля запустити правоохоронний орган, ДБР запрацювало і на сьогодні проводить досудове розслідування у понад 5 тис. кримінальних проваджень. З них близько 2 тис. стосуються діяльності правоохоронців і ще близько 2 тис. — кримінальні провадження у військовій сфері.
Проте коли дійшло до конкретних напрямів діяльності, виявилося, що існує безліч проблем, які перешкоджають ДБР повноцінно працювати.
ДБР без оперативних працівників
По-перше, працюючи над створенням Закону України «Про Державне бюро розслідувань», законодавець забув включити посаду оперативного працівника. Відтак, за словами директора ДБР, маємо критичні наслідки.
Р. Труба наголосив на тому, що призначення на оперативні посади на даний час є пріоритетним для нього. Адже вже 3 місяці він вимушений звертатися за допомогою до оперативних підрозділів інших правоохоронних органів — Національної поліції, СБУ.
ДБР без управління внутрішнього контролю
За словами директора ДБР, не можуть через прогалини у законодавстві сформувати й підрозділи внутрішнього контролю. А між тим, управління внутрішнього контролю вправі проводити службові розслідування, за результатами яких Дисциплінарна комісія приймає рішення про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.
Тому директор ДБР звернувся до експертів, журналістів, «лідерів думок», щоб вони всіляко сприяли і закликали усіма можливими способами парламент зрозуміти проблему і проголосувати у другому читанні за зміни до Закону «Про Державне бюро розслідувань». Тим самим вдасться усунути всі перепони, з якими наразі стикається ДБР у своїй діяльності.
ДБР без Дисциплінарної комісії
Чи не найболючішим питанням не стільки для ДБР, скільки для суспільства залишається відсутність Дисциплінарної комісії, яка має розглядати питання про притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності.
«Згідно з чинним законодавствлм, для діяльності Дисциплінарної комісії потрібне положення про неї. Воно розробляється на основі Типового положення Кабінету міністрів України. Проте такого положення і досі не існує. Ми з Мін’юстом розпочали розробку Типового положення. Я впевнений, що найближчим часом Кабмін затвердить його. Тобто є два чинники, незалежні від мене, які не дають змоги на цей час створити Дисциплінарну комісію», — повідомив Роман Труба.
Наразі залишається невідомим, і хто увійде до складу Дисциплінарної комісії. Рада громадського контролю при ДБР прийняла рішення про обрання трьох осіб від РГК до складу Дисциплінарної комісії. Проте директор бюро, здається, не збирається затверджувати відповідний склад. Більше того, Р. Труба заявив, що має намір переглянути склад самої РГК і замінити її членів, обравши нових шляхом онлайн-голосування. При цьому конкретних претензій до діючої РГК він не озвучив.
Під час обговорення до очільника відомства неодноразово лунали запитання, куди ж сьогодні можна звернутися з приводу неправомірних дій слідчих ДБР, невиконання ними судових рішень тощо. Р. Труба відповів: «На цей час злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів (а слідчий чи працівник ДБР є працівником правоохоронного органу) — це компетенція Державного бюро розслідувань. Ми будемо вдосконалювати систему. Я не виключаю в подальшому створення спеціального підрозділу, який буде розслідувати кримінальні провадження щодо працівників ДБР. На цьому етапі розслідування кримінальних проваджень щодо працівників ДБР здійснюють слідчі ДБР. Такі провадження на особливому контролі директора, вони в мене є, такий перелік існує».
ДБР не вистачає слідчих
Окремо говорилося про те, що Державному бюро розслідувань не вистачає слідчих, а діючі слідчі перевантажені. Так, територіальні управління поширюють свою діяльність відразу на кілька областей, і наявної на сьогодні кількості слідчих у цих управліннях занадто мало, враховуючи, що їм доводиться виконувати свої обов’язки у межах 2–5 областей. У зв’язку з цим наразі закінчується друга хвиля відбору кадрів.
Чи потрібна ДБР стаття про незаконне збагачення
Дуже популярною темою зараз є обговорення визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Керівника ДБР також попросили висловити свою позицію з цього приводу. Ось що він відповів: «Серед злочинів, які розслідуються ДБР, була і стаття про незаконне збагачення. Таких кримінальних проваджень не було великої кількості, і ми по жодному з них не оголосили про підозру тому чи іншому суб’єкту за фактом незаконного збагачення. Тому робити певні висновки суто з кримінальних проваджень, які розслідуються у ДБР з приводу незаконного збагачення, я не можу.
Однак я впевнений, і я підтримую позицію фахівців громадськості, що найближчим часом депутати ВРУ повинні розглянути у новій редакції цю статтю і проголосувати. Це вимога не лише громадськості, це вимога, я впевнений, у першу чергу всіх правоохоронців. Це пов’язано з тим, що ця стаття є в багатьох країнах і ефективна. Я впевнений, що коли будуть враховані всі зауваження і пропозиції, в тому числі й Конституційного Суду України, ця стаття буде більш дієвою, і ДБР своєю роботою зможе це підтвердити».
Раніше «Судово-юридична газета» публікувала інтерв’ю з директором ДБР.
Також повідомлялося, що у Раду внесли новий законопроект про незаконне збагачення.
