Наталя Мамченко,
«Судово-юридична газета»
6 березня 2019 р. Вища кваліфікаційна комісія суддів завершила другий в історії країни конкурс на посади суддів Верховного Суду та назвала імена його переможців. Таким чином, поповнення кадрами найвищої судової інстанції знаходиться на фінальному етапі.
Втім, це ще не фінал — конкурсантів чекає розгляд рекомендацій у Вищій раді правосуддя 19-20 березня, яка і направить відповідні подання про призначення на посади Президенту України. Нагадаємо, що під час попереднього конкурсу в 2017 р. не всі кандидати, що потрапили в список переможців, були в результаті призначені. Двоє осіб, до яких у ВРП були претензії, так і не потрапили до ВС.
Верховний Суд: хто в числі переможців
Другий конкурс, який було оголошено 2 серпня 2018 р., відбувався до чотирьох касаційних судів Верховного Суду. Необхідна кожному касаційному суду ВС кількість суддів визначалася з огляду на навантаження.
Нагадаємо, Комісія отримала 659 заяв про участь у конкурсі, а допущено було 566 кандидатів. У складанні анонімного тестування взяли участь 525 кандидатів, з них успішно склали тестування 316. За результатами складання іспиту до етапу співбесід були допущені 235 кандидатів. За період фінального етапу другого конкурсу до Верховного Суду «Дослідження досьє та співбесіди» 46 кандидатів із 235 не підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді. Саме таким чином зі 185 кандидатів Комісія сформувала рейтинг до найвищої судової інстанції України.
У конкурсі, окрім суддів, брали участь також адвокати, науковці та кандидати із сукупним стажем. У підсумку серед 78 переможців конкурсу 54 судді (69%), 14 науковців (18%), 7 адвокатів (9%) і 3 із сукупним стажем (4%). Таким чином, Комісія рекомендує на призначення майже 30% кандидатів, що раніше не працювали суддями.
Розподіл переможців у касаційних судах ВС за досвідом роботи:
- Касаційний адміністративний суд (26 посад): 20 суддів, 4 науковці, 1 адвокат та 1 із сукупним стажем;
- Касаційний господарський суд (16 посад): 11 суддів, 2 науковці та 3 адвокати;
- Касаційний кримінальний суд (13 посад): 9 суддів, 3 науковці та 1 адвокат;
- Касаційний цивільний суд (23 посади): 14 суддів, 5 науковців, 2 адвокатів та 2 із сукупним стажем.
Серед переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду 30 кандидатів наук та 5 докторів наук; жінок — 31, чоловіків — 47. Наймолодшому переможцю конкурсу 34 роки, а найстаршому — 61. Найбільша кількість переможців з Києва (24) та Харкова (8).
«Україна демонструє єдиний випадок у світі, коли створення двох найвищих судів — Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду — в країні відбувається одночасно», — зазначив голова ВККС Сергій Козьяков.
Нагадаємо, Комісії у проведенні конкурсу на одному з етапів допомагала Громадська рада доброчесності, яка встановлювала відповідність кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності під час кваліфікаційного оцінювання. Стосовно кандидатів ГРД підготувала 71 висновок. 55 кандидатів (77%) з висновками не потрапили до фінального рейтингу.
«Кандидати, які мали негативні висновки, надавали відповідні документи та свої пояснення щодо питань, які до них висувались. І хоча представники Громадської ради доброчесності не завжди погоджувалися з поясненнями кандидатів, рекомендація їх до призначення означає, що Комісія зробила ретельну правову оцінку всіх матеріалів, у т. ч. від чисельних державних органів. Категорично некоректним є застосування категорії «недоброчесні» до тих кандидатів, які успішно використали своє право на відповідь під час процедури конкурсу», — зазначив член ВККС Михайло Макарчук.
Антикорупційний суд: адвокати та науковці складають половину
Також 6 березня ВККС підбила підсумки кваліфікаційного оцінювання та затвердила рейтинги кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАС.
Документи на участь у конкурсі подали 343 кандидати, допущено до участі 270; 156 осіб успішно склали тестування, 113 — практичне завдання, з них 81 — до Вищого антикорупційного суду та 32 — до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Втім, до 49 кандидатів (43%) виникли питання у членів Громадської ради міжнародних експертів щодо доброчесності та професійності, тоді як до 64 кандидатів (57%) таких питань не було, і вони відразу перейшли до наступного етапу конкурсу — співбесід за результатами дослідження досьє. У фінальному рейтингу взяли участь 71 кандидат.
У прохідний рейтинг до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% — судді і 50% — адвокати та науковці. У рейтинг до першої інстанції Вищого антикорупційного суду увійшли 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% — суддями.
«Україна — перша країна у світі, яка запросила міжнародних експертів, щоб створити Антикорупційний суд. Вона повинна пишатися тим, що у неї є таке законодавство. Такого, як в Україні, немає ніде. Ми публічно ставили запитання кандидатам, і це були непрості питання. При цьому відбувалася пряма трансляція засідань. Я не бачив, де б ще так відкрито проходили процедури добору суддів. У Великобританії, наприклад, прозорість при відборі і призначенні суддів відсутня.
Аналізуючи кандидатів у ВАС, Громадська рада міжнародних експертів звертала увагу на їх проблеми з належним декларуванням майна, доходів, а також сплатою податків. Наприклад, були випадки, коли вартість квартири або автомобіля кандидата були нижча, ніж їх реальна ринкова вартість. Це викликало у Ради експертів обґрунтовані питання щодо дотримання кандидатами правил декларування. Якщо виникали сумніви в кандидаті, ми вважали, що він не повинен іти далі. При цьому ми не стверджуємо, що той чи інший кандидат замішаний у корупції. У нас було трохи часу для перевірки кандидатів, та й у них було не так багато часу, щоб надати Раді відповідні документи і пояснення. В цілому робота в ГРМЕ — одна з найбільш захоплюючих речей, якими я займався в житті», — зазначив британський суддя апеляційного суду у відставці, голова Громадської ради міжнародних експертів сер Ентоні Хупер.
Громадська рада міжнародних експертів зіграла важливу роль під час конкурсу, який проводила Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Зокрема, за результатами спільних засідань, під час яких у ГРМЕ виникли сумніви щодо 49 кандидатів, 39 кандидатів припинили участь у конкурсі, 7 — успішно пройшли далі, а 3 звернулися з заявами про припинення участі до спільного засідання.
«До фінального рейтингу потрапили найбільш гідні кандидати, які успішно пройшли всі етапи конкурсу та до яких не було питань з боку ГРМЕ, або вони змогли їх пояснити настільки переконливо, що всі питання були зняті. Це означає, що всі переможці конкурсу отримали «зелене світло» від міжнародних експертів, які ретельно перевіряли деталі їх біографії, а Україна стала першою країною, яка запросила до добору суддів міжнародних експертів. Найближчим часом рекомендації щодо призначення суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя», — зазначив заступник голови ВККС Станіслав Щотка.
Усі кандидати на посади суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати пройшли складні конкурсні випробування в публічному режимі. Їх досьє були проаналізовані членами ВККС та ГРМЕ на предмет доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а також наявності знань та практичних навичок для розгляду відповідних справ.
Важливо, що кожен етап конкурсу був побудований із забезпеченням максимальної публічності процедур. «Я не знаю жодної країни у світі, яка б досягла такого рівня прозорості у процедурах призначення на посади такого рівня. У моїй країні (Велика Британія — ред.) призначення суддів має абсолютно нульову прозорість. Я сподіваюсь, що ви дивилися на каналі YouTube співбесіди, які проводились тут, у Комісії. Україну можна привітати з величезними досягненнями у створенні принципово нової та унікальної для світового досвіду системи призначення суддів», — додав сер Е. Хупер.
Український досвід формування найвищої судової інстанції за конкурсною процедурою та створення Антикорупційного суду як нової інституції, безумовно, заслуговує на увагу світової спільноти, адже подібних прикладів у світі одиниці. Не виключено, що саме досвід нашої держави в майбутньому буде слугувати прикладом для реформ у інших країнах.
Павло Пархоменко, голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду ВС
— Організація ВККС конкурсу була на найвищому рівні. Щодо моїх вражень, оскільки я вдруге беру участь у конкурсі до Верховного Суду, я вже мав певний досвід. Крім того, раніше я проходив процедуру тестування у рамках кваліфікаційного оцінювання та мав уявлення про частину процесів, що були складовими конкурсу.
Дещо складною була підготовка до тестування в тому аспекті, що я наразі є працюючим суддею та на час конкурсу мав чимале навантаження з розгляду справ. Водночас практичне завдання у вигляді судового рішення було для мене написати простіше з огляду на суддівський досвід та навіть цікаво.
Безумовно, я усвідомлюю, що навантаження на суддів Касаційного цивільного суду наразі величезне, і готовий до роботи. Відзначу, що у нашому районному суді теж високе навантаження, оскільки з 6 суддів за штатом працюють лише двоє. Крім того, в нашому районному суді немає спеціалізації, як у КЦС. Відсутність досвіду роботи в апеляційній інстанції, сподіваюся, я компенсую своїми науковими здобутками, досвідом роботи суддею та в адвокатській професії.
Мирослава Білак, професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду ВС
— Проведення реформи судової влади, конкурсний відбір до Верховного Суду і його прозорість стали поштовхом для мене взяти у ньому участь. Варто зазначити, що ще під час першого конкурсного відбору я багато думала про моє місце в оновленому Верховному Суді, про можливість впливати на формулювання правових позицій Суду, про забезпечення єдності судової практики. Стати суддею — було все моєю життєвою мрією, бо я працювала майже 8 років в апараті судді Конституційного Суду України.
Після внесення відповідних конституційних змін та з початком першого етапу конкурсного відбору у мене з’явилося бажання застосувати увесь мій накопичений науковий і практичний досвід у сфері конституційного права в Касаційному адміністративному суді, оскільки здійснення Конституції України відбувається саме в адміністративному праві. Адміністративне право імплементує конституційні принципи верховенства права, які й допомагають визначити обмеження управлінської діяльності (зокрема, у сфері нерегульованої дискреції) в конституційних принципах, які й підкріплюють суддівську перевірку.
Сам процес конкурсного відбору був важким, але комплексним, і вважаю, дуже потрібним для нашої країни. Відразу наголошу на високій організації цього конкурсу. Незважаючи на велику кількість кандидатів, складність комплексного підходу до цього процесу, він супроводжувався чіткістю сформульованих вказівок як щодо організації етапів його проведення, так і стосовно вимог щодо оформлення документів та виконання практичних завдань. Слід відзначити уважність і небайдужість до кандидатів з боку як членів ВККСУ, так і працівників, які забезпечували усі процеси, що відбувалися під час складання практичного іспиту та психологічного тестування. Таке ставлення, особливо в державних органах, ми звикли частіше помічати за кордоном, а не в Україні. Відчувався професійний, але людяний підхід з розумінням рівня напруги і відповідальності кандидатів.
Мене особисто вразило те, що під час вивчення досьє кандидатів члени ВККСУ показали, що читали як наукові, так і науково-практичні публікації кандидатів і добре орієнтувалися в наукових доктринах різних галузей права, які зазвичай дуже рідко обговорюються поза професійними колами самих науковців.
Звісно, родзинкою цього процесу був досвід спілкування в одному місці з багатьма дуже цікавими кандидатами, а також колегами, які приїхали з усієї України, мають спільні професійні інтереси і бажання щось міняти в судовій системі України.
Сподіваюся, що прозорі процеси відбору суддів посприяють підвищенню легітимності і довіри до судової гілки влади в Україні. Доказом цього будуть справедливі рішення судів усіх інстанцій.
6-9-475-478-011.jpg)
Михайло Макарчук, секретар палати ВККС з питань добору і публічної служби суддів
— У цьому конкурсі були кандидати, які брали участь ще у попередньому конкурсі й увійшли тоді в підсумковий рейтинг, хоча й не стали суддями Верховного Суду. Цього разу вони також потрапили у фінальний рейтинг. Якщо порівняти результати психологічного тестування, то у деяких таких кандидатів показники змінилися. Два роки тому їх психологічний портрет був відмінний від того, що ми побачили зараз. З цим також пов’язана різниця в отриманих підсумкових балах. Також зараз у фінальний рейтинг увійшли кандидати, які в 2017 р. навіть не подолали бар’єр кваліфікаційного іспиту. Це доводить, що цього разу кандидати готувалися до конкурсу та усунули минулі недоліки.
Сергій Алєксєєв, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя
— Я надзвичайно задоволений перебігом цих двох конкурсів. Їх відкритість та прозорість безпрецедентна не тільки для України, а й у світовій практиці. Це неодноразово відзначали навіть міжнародні експерти, долучені до конкурсу до ВАС. Дуже цікавий кадровий склад майбутнього Антикорупційного суду: у першій інстанції 40% адвокатів та науковців, в апеляційній — 50%. Тобто практично сформовано не тільки новий судовий орган, а він ще матиме якісно новий склад, що дуже важливо при його специфіці.
Роман Брегей, суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду, учасник конкурсу до Вищого антикорупційного суду
— Конкурс завершено. Вітаю переможців і бажаю їм сили протистояти тиску, який, на мій погляд, на них буде чинитися. Професійність стоїть на двох опорах: чесність і знання. Не втрачайте перше і набувайте щодня друге. У цьому вам обов’язково допоможе Бог, якщо ви до нього звернетеся і будете слухати, що він каже. Нехай нам усім допоможе Творець збудувати відповідальну державу! Відповідальну перед ним і ближніми.
Руслан Стефанчук, заступник директора «Національного офісу інтелектуальної власності», учасник конкурсу до Касаційного цивільного суду ВС
— Почну з результату. 06.03.2019 ВККС щодо мене прийняла рішення: визнати мене таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді. За результатами кваліфікаційного оцінювання я як кандидат на посаду судді ВС набрав 716,25 балів. Однак, на жаль, мені не вистачило менше 5 балів, щоб подолати бар’єр. Щиро хочу подякувати усім, хто консультував та допомагав мені порадами у підготовці до складання усних іспитів та написання письмового завдання. Ви знаєте, я чесно 2 місяці готувався до цих екзаменів і, вважаю, склав їх з честю. А вже те, що відбувалося потім, під час утаємниченого процесу прийняття рішення за результатами співбесіди, від мене практично не залежало. Також хочу подякувати усім тим, хто бодай якось підтримував та підбадьорював мене добрим словом на цьому шляху. Ваша підтримка була дуже важлива.
Наостанок вітаю тих моїх колег, які подолали цей поріг та увійшли до складу Верховного Суду. Бажаю вам, друзі, терпіння та мудрості. На кожному з вас велика відповідальність за майбутнє нашої судової системи. Адже тепер у ваших руках всі засоби, щоб у нашій Україні судова гілка влади нарешті стала владою. Вірю, що цей іспит життя ви також пройдете з гідністю.
Олексій Горох, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права факультету правничих наук, національний університет «Києво-Могилянська академія», учасник конкурсу до Вищого антикорупційного суду
— Мій шлях до посади судді (як з 6 позиції в рейтингу опинитися на 39)! 6.03.2019 ВККС оголосила результати проведення конкурсів до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду.
Як деякі з вас знають, я брав участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду (ВАС). За результатами конкурсу я підтвердив здатність здійснювати правосуддя у ВАС, однак, на думку членів ВККС, не набрав достатньої кількості балів, щоб увійти до прохідної частини рейтингу.
Що сказати? Мене це не просто здивувало, а фактично перевернуло мою віру в чесність та прозорість конкурсу, реформу правосуддя, державного сектору в цілому. Переконаний, що мене необґрунтовано зрізали. І зробили це повторно, грубо та цинічно. Під час співбесіди С. Щотка запитав у мене, чи я прийняв свої результати конкурсу до ВС у 2017 р. Нагадаю, що під час конкурсу до ВС я обійняв 45 позицію в рейтингу за прохідних 30 (мене теж поступово зрізали з 10-ї, потім з 30-ї аж до 45-ї позиції). Я щиро відповів, що так, оскільки на той час вважав, що в чомусь тоді не допрацював. Сьогодні я глибоко переконаний, що за належного об’єктивного оцінювання міг би увійти в рейтингові списки як в 2017 р., так і зараз!
Руслан Ульянов, адвокат, учасник конкурсу до Касаційного цивільного суду ВС
— Мої негативні враження від конкурсу обумовлені, в першу чергу, особистим негативним результатом. Ті правники, які слідкували за конкурсом, знають мій кейс: мене, адвоката та депутата міської ради, було знято з конкурсу на пленарному засіданні ВККС з 15 місця рейтингу до Цивільного касаційного суду за штучні та надумані звинувачення у «ворожості до журналістів» та «глузливому ставленні до громадських активістів». Неважко бачити, що при моєму місці в рейтингу з балом за практичне завдання 90,5 та високими результатами тестування моральних і особистих якостей рішення Комісії закинути мені «порушення етики», які не порушують ні професійну етику, ні закон, не видається мені справедливим.
Процедура добору на посади стала прозорішою, ніж була до 2015 р., але не більше того. Комісія користується розмитими та ніде не оприлюдненими суб’єктивними критеріями визначення «доброчесності», що ніяк не убезпечує від свавілля, більшість балів за рейтинг виставляється непрозоро, процедура виставлення балів докладно не регламентована, перевірити і проаналізувати обґрунтованість їх виставлення неможливо. ВККС засекречує практичні роботи кандидатів та методику їх оцінки, засекречує результати тестувань їх морально-психологічних якостей та не оприлюднює докладну аргументацію щодо виставлених у фінальному рейтингу балів. В результаті кандидати, які за професійними якостями посідали верхні щабелі рейтингу, опиняються за межами кола переможців, а ті, що за цими результатами були внизу рейтингу, визнаються переможцями.
Таким чином, більшість ключових процедур оцінювання проходить таємно та закрита від будь-якого аналізу і критики. Те, що до суддівських лав потрапляє певна кількість дійсно гідних кандидатів, не виправляє загальну картину, в результаті якої конкурс загалом виглядає симуляцією прозорості. Оскільки система виявилась нездатна сама себе виправити, Верховній Раді слід внести до закону «Про судоустрій та статус суддів» ряд правок, якими конкретизувати процедури кваліфікаційного оцінювання та зробити їх більш прозорими, прописати критерії та механізм оцінки, щоб звести суб’єктивний розсуд при такому оцінюванні до мінімальних меж. Слід також передбачити в законі більш чіткі критерії оцінки кандидатів з боку ВРП та механізм контролю з боку ВРП за процедурами оцінювання, можливо, навіть з наділенням ВРП функціями апеляційної інстанції щодо обґрунтованості рішень та процедур ВККС.
