У четвер, 25 квітня депутати Верховної Ради підтримали проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№5670-д), розгляд якого у другому читанні було розпочато 28 лютого. За відповідне рішення проголосували 278 народних обранців.
Варто зазначити, що у залі Верховної Ради присутні екс-президент України Віктор Ющенко, колишній предстоятель УПЦ КП патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, військовослужбовці, науковці, діячі культури.
Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Згідно з документом, «статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».
Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.
Закон передбачає обов’язковість використання української мови як єдиної державної на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також у інших публічних сферах суспільного життя. Згідно із Законом, «українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також фактором єдності і національної безпеки України».
Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Завданнями цього Закону є:
1) захист державного статусу української мови;
2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;
3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;
4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;
5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;
6) підтримка української мови шляхом сприяння:
- а) володінню українською мовою громадянами України;
- б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;
- в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;
- г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;
- ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;
- д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;
- е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;
- є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;
7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у жовтні 2018 року був прийнятий у першому читанні. Документ передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.
Крім того, у жовтні 2017 року в Україні вступив в силу Закон про мовні квоти на ТБ. 75% українського контенту затверджено для національних і регіональних каналів, а для місцевих — 60% українського мовлення.
Також ми повідомляли, що погоджувальна рада ВРУ підтримала розгляд у парламенті законопроекту №5670-д (проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної).
Разом з тим, Верховна Рада України планує ввести мовні квоти для друкованих ЗМІ. Таке рішення було прийняте через занепокоєння видавців деякими положеннями закону «Про забезпечення функціонування української мови», який був раніше ухвалений у першому читанні.
Додамо, з листопада 2016 року українські радіостанції зобов'язані транслювати кожну четверту пісню українською мовою.
