Після того, як ст. 368-2 Кримінального кодексу України «Незаконне збагачення» була скасована, великі надії стали покладати на ст. 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації» як на інструмент притягнення до відповідальності чиновників із сумнівними статками. Юристи висловлювали думки, що не варто поспішати закривати кримінальні провадження по ст. 368-2 КК — слідчим варто гарненько розібратися, чи можна на підставі зібраних під час досудового розслідування допустимих доказів внести до ЄРДР відомості про інші можливі кримінальні правопорушення. Зокрема, мова йде про ст. 366-1, адже вони певною мірою пересікаються. І хоча санкція цієї статті передбачає лише 2 роки позбавлення волі замість 10, на які могла покарати втрачена стаття про незаконне збагачення, правники сходяться на думці, що це все ж краще, ніж взагалі залишити корупційні діяння безкарними.
Між тим, експерти не вірять у реальність кримінальних проваджень по внесенню недостовірної інформації в е-декларації. Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк констатує, що скасування норми про незаконне збагачення автоматично нівелює і статтю Кримінального кодексу про декларування неправдивої інформації (ст. 366-1), адже можна буде вказувати будь-які статки — все одно це вже не наражатиме на ризик якихось офіційних розслідувань.
Стаття 366-1. Декларування недостовірної інформації
Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченій Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації караються штрафом від 42 500 до 51 000 грн, або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Народний депутат Олена Сотник вважає, що таких кримінальних проваджень у наступні місяці розпочнуть десятки, якщо не сотні. Приводом для цього стануть необхідність зниження напруги в суспільстві через скасування статті про незаконне збагачення і необхідність влади «тримати в тонусі» посадовців.
Народна обраниця зазначає, що оскільки ст. 366-1 КК не менш «мертва», ніж незаконне збагачення, розглядати її як реальний інструмент боротьби з корупцією навряд чи можна. А це означає, що реальних вироків по декларуванню недостовірної інформації не буде, можна лише створити проблеми чиновникам.
«Чому так? У будь-якому складі злочину важливою складовою є мотив. Тобто якщо не довести, що особа вносила чи приховувала інформацію навмисно, то склад буде відсутній. Я собі важко уявляю, як це зробити саме по даній статті, — аргументує свою думку О. Сотник. — До того ж, часто в фабулах справ використовують невнесення або неточне внесення інформації про майно подружжя. І тут серйозна прогалина: чи може особа відповідати, ще й нести кримінальну відповідальність за дії чи бездіяльність третьої особи? Як правник я б поставила це під серйозний сумнів. Є чимало об’єктивних факторів, коли фізично чи юридично один з подружжя не може знати або отримати доступ до інформації про активи іншого. З огляду на все це ми навряд чи будемо мати вироки по цій статті в найближчому майбутньому».
У Кримінальному кодексі залишається чимало статей, покликаних карати за корупційні діяння. Серед них: нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірно вигоди службовою особою (ст. 368), зловживання впливом (ст. 369-2) та інші. Втім, найбільш гучними і публічними залишаються кримінальні провадження за тими статтями, провину по якими майже неможливо довести.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чому депутати зволікають із розглядом законопроектів про незаконне збагачення.
Крім того, зазначалося, як зазвучить по-новому стаття про незаконне збагачення.
Також публікувалося інтерв’ю з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталієм Кравцем.
