Зовсім скоро, а саме з 1 травня 2019 року має вступити в силу Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який кардинальним чином змінить взаємовідносини між виконавцями і споживачами таких послуг.
Введення в дію цього Закону в частині регулювання комунальних послуг, а це вода, тепло, поводження з відходами, електропостачання і газ, вже було відкладено з 10 червня 2018 року до цьогорічного травня, щоб надати можливість уряду розробити і прийняти підзаконні акти, необхідні для реалізації норм цього закону. Проте і досі не всі документи готові, більше того, деякі питання залишаються неврегульованими. Тож чи не доведеться переносити комунальні нововведення знову?
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак повідомила «Судово-юридичній газеті», що у комітеті зараз дискутують з приводу деяких положень Закону, готують до нього зміни і планують на кінець квітня винести ці зміни на голосування у парламенті. Вона запевняє, що навряд чи хтось з депутатів насмілиться не підтримати конструктивні зміни до такого важливого і довгоочікуваного законодавчого акту, тож закон про ЖКП вчасно вступить у дію.
Що завадило Закону запрацювати ще влітку 2018 року
Тоді уряд не встиг розробити типові договори про надання комунальних послуг для кожної моделі договірних відносин, передбаченої Законом. Так само і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі — НКРЕКП, Регулятор) не встигла розробити нові порядки формування тарифів під ці нові моделі. Тож для запобігання хаосу в системі надання комунальних послуг було вирішено надати час для підготовки повного пакету актів, необхідних для реалізації моделей відносин із надання комунальних послуг і відкласти набуття чинності закону до закінчення опалювального сезону наступного року.
Також через відсутність відповідних договорів до 1 травня 2019 року було відкладено набрання чинності частини закону, яка стосується як введення пені за заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, так і застосування штрафних санкцій споживачами до монополістів (а це також передбачено Законом).
Нинішні проблеми на шляху до комунальних благ
Народна обраниця Альона Бабак, яка і була ініціатором відтермінування вступу в дію Закону про ЖКП, повідомила, що на сьогодні досі готові не всі документи, необхідні для регулювання комунальних відносин за новими правилами. Це стосується Типових договорів на воду і на тепло і пов’язано з деякими моментами, які ускладнюють урегулювання послуг, наприклад, гарячого водопостачання.
«Законом передбачено, що тариф на гарячу воду, якщо у будинку є індивідуальний тепловий пункт, встановлюється Регулятором на кожен будинок окремо. Регулятори поки з цим не погоджуються. Мовляв, візьмемо за приклад Київ. У власності КП «Київтеплоенерго» велика кількість індивідуальних теплових пунктів, і вони фізично не в змозі визначати тариф на кожен будинок. Тобто розробка нормативного акту залежить від того, яка буде ідеологія встановлення тарифів: чи вони будуть усереднюватися для всіх будинків з індивідуальним тепловим пунктом, чи все ж необхідно йти тим шляхом, як зараз написано в Законі. Тому що зараз відбувається? Зараз Мінрегіонбуд вийшов з пропозицією про деякі зміни до Закону, які, по-перше, приберуть регуляторний вакуум на рік по зміні тарифів, який з’являється через введення нових назв усіх послуг. А люди можуть ще не вибрати нові моделі відносин, передбачені Законом. Тому зараз ми працюємо над тим, щоб навіть якщо споживачі протягом року не вибрали модель, а необхідно переглянути ціну, наприклад, зменшити чи збільшити ціну газу, то щоб можна було індексувати існуючий тариф без зміни моделі відносин або без переукладання договорів», — пояснює А. Бабак.
«Зараз ми маємо справу переважно з пасивним ставленням власників до вибору моделей відносин з виконавцями послуг. Тому ми пропрацьовуємо можливість свого роду пасивного договірного процесу у вигляді вже існуючої моделі — індивідуального договору, але без обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Це щоб при пасивності людей не потрібно було ходити до кожного і вручати договір у руки, а щоб для таких будинків міг діяти публічний договір чи так званий договір приєднання до послуги. При цьому вони все одно приєднуються, але вони ні про що не думають з приводу внутрішньобудинкових мереж. Така модель прописана в Законі, але не було договорів приєднання, всі договори передбачалося вручати індивідуально», — продовжує заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Непорозуміння з облгазами
Облгази фактично погрожують мешканцям багатоквартирних будинків України відключенням від газопостачання під приводом відсутності договорів про технічне обслуговування внутрішніх газових мереж. Така проблема виникла через неузгодженість законодавства.
Альона Бабак пояснює: «Дуже складно знайти правильну модель обслуговування внутрішньобудинкових мереж газу, коли абсолютно ніхто від будинку (ні голова ОСББ, ні просто уповноважена особа, де немає ОСББ) не хоче виступати в ролі підписанта договору по експлуатації будинкових газових мереж. Розуміючи, що виступивши в ролі замовника, ти береш на себе відповідальність, ніхто не хоче ставити підписи під такими договорами. На сьогоднішній день ми написали в Законі, що компанія по розподілу газу обслуговує внутрішньобудинкові системи газопостачання, але насправді не дали інструментів для цього. Тобто немає інструмента, за яким облгаз повинен укладати договори з кожною квартирою. І ось постає велика проблема: якщо хоча б одна людина не підпише договір з облгазом по обслуговуванню «внутрянки», чи можна вважати такий договір легітимним, чи можна стягувати кошти за обслуговування?»
Нардеп запевнила, що всі ці проблемні моменти зараз пришвидшено обговорюються у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства для того, щоб максимум на кінець квітня вийти з цими змінами і за них проголосувати.
У випадку, якщо закон про ЖКП все ж запрацює з 1 травня 2019 року, кожен будинок матиме рік на вибір постачальників комунальних послуг і моделі відносин з ними. Договір про надання комунальних послуг укладається на рік і у разі, якщо співвласників будинку все влаштовує, автоматично продовжується. Якщо ж управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть достроково розірвати договір з ним.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що новий закон істотно змінить принципи нарахування і сплати за житлово-комунальні послуги.
