Обставини справи
Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати протиправною відмову Вищої ради правосуддя повідомити прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку її дисциплінарних скарг, та зобов’язати Раду надати таку інформацію. Такими діями, стверджувала позивачка, Вища рада правосуддя порушила її право заявити відвід члену ВРП, який перевіряє скаргу.
Рішення Касаційного адміністративного суду
Касаційний адміністративний суд задовольнив вказані вимоги, виходячи із того, що протокол автоматизованого розподілу є документом, що відображає результат здійснення розподілу матеріалів, які надійшли на адресу ВРП, між її членами, та не містить інформації, яка відповідно до ст.9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (службової інформації).
Однак Вища рада правосуддя подала на це рішення апеляційну скаргу. Відтак справа потрапила на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи ВРП
У скарзі зазначалося, зокрема, про те, що дія положень Закону України «Про звернення громадян» не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Разом із тим ВРП посилалася на норми ЗУ «Про доступ до публічної інформації», згідно з якими розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна чи службова інформація).
Наказом голови ВРП від 11 серпня 2017 року №70/0/1-17 затверджено Перелік відомостей, що становить службову інформацію у ВРП, і до цієї категорії віднесено, зокрема, відомості, що стосуються питань автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП.
Тобто протокол автоматизованого розподілу дисциплінарної скарги віднесено до внутрівідомчої службової кореспонденції, яка формується під час реалізації повноважень ВРП щодо забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження стосовно судді.
Крім того, ВРП зауважила, що питання відводів вирішуються безпосередньо на засіданнях дисциплінарних палат та загального складу Ради, а тому доводи позивачки з приводу обмеження її права на відвід члену ВРП не заслуговують на увагу.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду
Втім, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, Велика Палата ВС не виявила порушень Касаційним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення.
Так, ВП ВС погодилась із висновком КАС стосовно того, що протокол автоматизованого розподілу є документом, що відображає результат розподілу матеріалів, які надійшли на адресу ВРП, між її членами та не містить інформації, яка може бути віднесена до службової (інформації з обмеженим доступом).
Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» службова інформація кваліфікується за сукупністю наступних ознак:
- така інформація міститься в документах суб'єктів владних повноважень, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, зі здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади та процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
- така інформація зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Обмеження доступу до інформації допускається виключно за умови дотримання сукупності трьох вимог:
- в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
- розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Водночас судді зауважили, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
«З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив позивачеві у наданні запитуваної інформації, у зв’язку із чим її порушене право підлягає поновленню шляхом зобов’язання ВРП письмово повідомити їй прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку дисциплінарних скарг», — зазначено у постанові ВП ВС від 7 лютого 2019 року.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправною відмову Національного антикорупційного бюро України у наданні на запит громадської організації інформації щодо змісту меморандуму про співпрацю з ФБР.
Крім того, ми повідомляли, що ОАСК звернувся до Ради суддів України із питанням щодо надання копій документів, що знаходяться у судовій справі, на запит Національного агентства з питань запобігання корупції. У відповідь на звернення РСУ зазначила, що право НАЗК та уповноважених осіб на одержання інформації не є абсолютним і має реалізовуватися з урахуванням обмежень, встановлених законом.
