У Дніпровському районному суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню колишнього «міністра охорони здоров'я» анексованого Криму Петра Міхальчевського у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111 (Державна зрада) та ч.2 ст. 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, вчинене особою, яка є представником влади) Кримінального кодексу України.
Чергове судове засідання у вказаному кримінальному провадженні було призначене на 19 березня 2019 року, проте не відбулося через перебування головуючої судді у нарадчій кімнаті по іншій справі, яка була призначена раніше.
Помічник судді повідомила сторонам кримінального провадження орієнтовну дату наступного судового засідання — 11 квітня 2019 року з посиланням на те, що про точну дату вони будуть повідомлені додатково після уточнення, коли суддя вийде з нарадчої кімнати.
Одразу після цього адвокат обвинуваченого у державній зраді пройшов до приймальні суддів і пристебнув себе кайданками до батареї. У такий спосіб захисник висловлював незадоволення перенесенням дати наступного судового засідання. Чоловік повідомив, що буде очікувати виходу судді з нарадчої кімнати до наступного дня, згідно з орієнтовною датою проголошення судового рішення.
Так він просидів добу, попри зауваження керівника апарату суду і виклик поліцейських. Більш того, адвокат не сидів мовчки, а, не добираючи слів, висловлювався про головуючу суддю, яка перенесла засідання, і про судову систему загалом.
Наступного дня, коли суддя вийшла з нарадчої кімнати і проголосила вирок по іншій справі, адвокат перешкоджав їй пройти до свого службового кабінету. Чоловік тримав двері і вимагав, щоб наступне судове засідання було перенесено на найближчій час. Адже його підзахисний знаходиться в СІЗО, а судове слухання переноситься вже не вперше.
Вказані дії адвоката суддя розцінила як явну неповагу до суду з відкритим тиском на суд і повідомила про даний інцидент Вищу раду правосуддя.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що апелянт звинуватив суддю у зловживанні службовим становищем.
Також йшлося про те, хто насправді розсилає погрози у суди.
