Президентські виборчі перегони вже майже підійшли до логічного кінця. Як зазначала «Судово-юридична газета», наразі ЦВК обробила вже більше 90% протоколів. Згідно результатам, Володимир Зеленський впевнено лідирує, здобувши 73,16% голосів.
Інавгурація нового Президента має відбутися не пізніше, ніж через 30 днів з дня офіційного проголошення результатів виборів. Новий глава держави вже зараз обіцяє українцям великі зміни в суспільному та політичному житті. Проте чи знаходиться виконання обіцянок тільки в президентських руках? І що нового реально зможе внести в життя України Зеленський до парламентських виборів восени?
Основні кадрові питання:
- Станом на сьогодні Президент у своїй владі досить обмежений. Зокрема, не маючи належної підтримки у Верховній Раді. Адже для зміни навіть одного міністра потрібна парламентська більшість — мінімум 226 голосів, а призначити дочасні вибори до Ради В. Зеленському, скоріше за все, не вдасться, адже відповідно до конституційних норм робити це менш ніж за півроку до наступних парламентських виборів заборонено.
- Призначати чи звільняти керівника уряду має право лише Верховна Рада. З попереднім керівником уряду у відставку автоматично йдуть усі міністри. Новий прем’єр-міністр може з’явитися в Україні найближчим часом лише за поданням коаліції депутатських фракцій, що визначає кандидатуру прем'єра і направляє пропозицію на розгляд Президенту.
- А ось уже сам Президент може внести на затвердження ВР дві свої кандидатури на посади міністрів оборони та закордонних справ. Хоча без голосування за звільнення діючих міністрів призначення нових неможливе. Всі інші міністри по факту призначаються без участі Президента — за подання прем’єра до Верховної Ради.
- Президент за посадою є головою Ради національної безпеки і прямо відповідає за сферу оборони. В. Зеленський матиме право призначити секретаря та заступників секретаря РНБО та сформувати персональний склад цієї ради, окрім кількох чиновників, які входять туди за посадами.
- Як верховний головнокомандувач, Президент призначає і звільняє вище командування Збройних сил. Тож В. Зеленський матиме змогу швидко змінити начальника Генерального штабу. Проте, як ми вже писали, з міністром оборони так зробити не вийде.
- Хоча новий Президент вже анонсував майбутнє звільнення Юрія Луценка, зробити це йому буде не так просто — для звільнення чи призначення Генерального прокурора Президенту потрібна згода більшості Верховної Ради.
- Те саме стосується голови Служби безпеки України — Президент тільки вносить подання на звільнення чи призначення голови служби, але вирішальне слово за депутатами.
- Керівник Національного банку також звільняється і призначається Верховною Радою, але кандидатуру голови подає Президент України.
Внутрішня та зовнішня політика:
- Як Президент В. Зеленський матиме право вето щодо законів, з якими не погоджується. Щоб подолати президентське вето, депутати матимуть виявити єдність та одностайність — проголосувати двома третинами голосів.
- В. Зеленський постійно підкреслював у своїх виступах, що хоче проводити якомога більше референдумів та всі важливі питання з життя країни подавати на розгляд громади. Ось тільки наразі в Україні відсутній закон, який регулював би проведення референдумів.
- Відразу після вступу на посаду новий Президент може помилувати засуджених українців, а також на свій розсуд надавати громадянство України або притулок. Залишається лише чекати, чи буде за нового Президента вирішено проблему з паспортом Міхеїла Саакашвілі.
- Новий Президент відразу має повноваження визнавати іноземні держави, а також призначати та звільняти керівників дипломатичних представництв України. Проте без схвалення прем'єр-міністром та міністром закордонних справ це не буде можливо.
- Також новообраний Президент має повноваження укладати міжнародні договори, які ратифікує парламент. Проте Мінські угоди носили інший формат та не потребували ратифікації Верховної Ради.
- Щодо судової системи, то призначення суддів — виключно повноваження Президента. Звісно, лише після проведення відповідних конкурсів та подання Вищої ради правосуддя. Окрім того, новий Президент може призначити третину складу Конституційного суду. Хоча наразі в цьому потреби немає — КС працює в повному складі. Змінити склад Конституційного суду «під себе» для нового Президента теж непросте завдання, тому, ймовірно, він врахує досвід попередників та не робитиме таких кроків.
- Якщо вести мову про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення, В. Зеленського як людину, що має величезний досвід у цій сфері, легко можуть звинуватити в певній упередженості. У липні 2019 року закінчується строк повноважень голови нацради Юрія Артеменка, і новий Президент має право його замінити.
- Щодо керівників місцевих державних адміністрацій, то для призначення нових Зеленському знадобиться погодження прем'єр-міністра. Хоча прямий вплив на голів Президент все ж матиме — зокрема, зможе скасовувати їх рішення, якщо є сумніви у конституційності.
В цілому можна зазначити, що на найближчі півроку найголовнішим завданням для Володимира Зеленського стане формування більшості у Верховній Раді, що підтримуватиме його, та налагодження конструктивного діалогу з чинним прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. В іншому випадку до парламентських виборів новий Президент навряд чи зможе показати продуктивну роботу щодо виконання передвиборних обіцянок.
Нагадаємо, нещодавно «Судово-юридична газета» писала, що стала відома остаточна явка виборців.
Також ми публікували інформацію про те, що Петро Порошенко підписав Указ про європейську та євроатлантичну інтеграцію України.
