20 травня під час урочистого засідання Верховної Ради Президент України Володимир Зеленський звернувся до парламентарів:
«Прошу вас ухвалити: 1. Закон про скасування депутатської недоторканності; 2. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення; 3. Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки».
На ухвалення цих законів народні обранці мають лише два місяці, адже В. Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради цього скликання та проведення парламентських виборів вже у липні цього року. «Судово-юридична газета» спробувала розібратися, наскільки ці умови реальні та на якій стадії зараз перебувають процеси у зазначених вище питаннях.
Закон про скасування депутатської недоторканності
Тема зняття депутатської недоторканості неодноразово спливала в інтерв’ю майже кожного політика в Україні. Посадити усіх винних, а невинним немає чого боятися — такий заклик тонкою ниткою пролягав ледь не через кожну політичну кампанію. Проте як би багато дискусій та палких промов не було, а «віз і нині там». На сьогоднішній день маємо зареєстрований у Верховній Раді законопроект №7203, що його ініціював Петро Порошенко. Уперше скасування депутатської недоторканності було запропоновано ним у законопроекті «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», зареєстрованому ще 16 січня 2015 року за №1776. Проте тоді законопроект було знято з розгляду, і гарна ініціатива так і не побачила світ.
Законопроектом №7203 пропонується викласти ст. 80 Конституції України у новій редакції, що скасовує положення, за якими народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність, народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності.
Передбачається, що Закон набере чинності з 1 січня 2020 року. У вересні минулого року законопроект було подано на доопрацювання у профільний комітет, і можна припусти, що дослухавшись до побажань нового Президента, парламентарі все ж приймуть рішення щодо цього питання.
Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення
Закон про незаконне збагачення має спільну з багатьма важливими законопроектами рису — «зависати» на процесі розгляду. Так, після резонансного рішення Конституційного Суду щодо скасування ст. 368-2 ККУ від 26 лютого 2019 року народні депутати зареєстрували вже 11(!) законопроектів щодо незаконного збагачення, а також проект закону №4025, що має на меті визначити саме поняття «незаконне збагачення». Ним пропонується викласти у новій редакції диспозицію ст. 368-2 ККУ, а саме визначити незаконне збагачення як набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, які вона не може обґрунтувати, а також передача нею таких активів будь-якій іншій особі.
Як прокоментував раніше розгляд законопроектів голова профільного комітету Андрій Кожемякін, «на сьогоднішній день у зв'язку з тим, що Верховна Рада розглядає закон про мову, у нас немає можливості... прийняти рішення щодо включення цих проектів у порядок денний. Це порушення регламенту, і я хотів би звернутися до членів комітету, щоб ми якось вирішили це питання». Наразі мовний закон прийнято і підписано, тому можна припустити, що депутати можуть і справді активно зайнятися цим питанням.
Виборчий кодекс і відкриті списки
Президент Володимир Зеленський назвав Виборчий кодекс «багатостраждальним», і з цим важко не погодитися. Проект Виборчого кодексу України №3112-1 був прийнятий Верховною Радою у першому читанні ще 7 листопада 2017 року. І хоча він був зареєстрований ще в лютому 2015 року, але з того часу пролежав без руху. Проект об'єднує в собі все виборче законодавство: від обрання голови сільради до голосування за Президента.
Загалом процедури і правила місцевих чи президентських виборів у згаданому законопроекті змінюються не дуже суттєво. Основна новація стосується виборів народних депутатів. Пропонується повністю скасувати мажоритарну систему і перейти до пропорційної. Автори пропонують поділити країну на 27 регіональних округів. Вони відповідатимуть межам областей, за винятком Києва та Дніпропетровської області, де буде по два округи, та Південного округу, куди ввійдуть Херсонська область і весь Крим із Севастополем.
Партія на своєму з'їзді муситиме висунути загальнонаціональний список кандидатів. Частину депутатів з нього має бути вписано і в один з регіональних виборчих списків, з якими партія буде висуватися у кожному з 27 регіональних округів. Регіональний список має включати не менше 5 кандидатів.
У пояснювальній записці до проекту Виборчого кодексу сказано, що основним завданням законопроекту є створення єдиної уніфікованої правової основи для підготовки і проведення виборів в Україні відповідно до Конституції України та рекомендацій міжнародних організацій.
Ще 12 березня робоча група закінчила доопрацьовувати проект Виборчого кодексу. Тепер свій висновок має надати профільний комітет, а саме Комітет ВРУ з правової політики та правосуддя. А з цим виникли деякі складності, адже народним обранцям досить складно зібратися на планове засідання вже більше двох місяців. Чи вплине зауваження Президента на продуктивність роботи депутатів, зможемо дізнатися вже 29 травня, коли по графіку має відбутися засідання.
Таким чином, депутати в цілому мають усі шанси та можливості прийняти три зазначені закони. Основним питанням залишається, чи набереться все ж парламентська більшість та коли насправді ці закони почнуть працювати та приносити помітні громадянам результати.
Сьогодні Володимир Зеленський вже скликав голів політичних фракцій для обговорення розпуску парламенту.
Також на сайті Президента вже з’явилася інформація про Володимира Зеленського.
