Позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України з заявою про дострокове призначення їй пенсії за віком як матері інваліда з дитинства відповідно до п. 3 розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Свою відмову у задоволенні зазначених вимог УПФУ мотивував тим, що позивач не надала управлінню висновок лікарсько-консультаційної комісії про визнання дитини інвалідом з дитинства до досягнення ним 6-річного віку. Натомість на момент набуття відповідного статусу дитині виповнилося 12 років.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу на розгляд Великої Палати ВС, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України у справі №21-133а14.
Згідно із позицією ВСУ, мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше, ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення 6-річного віку. Якщо ж дитина визнана інвалідом після досягнення нею 6-річного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення 18-річного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала такі медичні показання до досягнення нею 6-річного віку.
У свою чергу, колегія суддів КАС ВС стверджувала, що норми чинного законодавства не містять такої обов’язкової умови для призначення дострокової пенсії за віком, як установлення дитині інвалідності до досягнення 6-річного віку, натомість йдеться лише про виховання дитини до цього віку.
Велика Палата ВС не знайшла підстав для відступу від правової позиції ВСУ та зазначила наступне.
Для призначення пенсії на підставі ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має значення не факт установлення інвалідності, а момент настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом її періоду життя з моменту народження до досягнення 6-річного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
«Велика Палата Верховного Суду вважає недоцільним висновок Касаційного адміністративного суду про тлумачення поняття «інвалід з дитинства» як статус дитини-інваліда, який ця дитина набуває по досягненню нею 18 років, оскільки визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини-інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття «інваліда з дитинства», а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності», — зазначено у постанові ВП ВС від 15 травня 2019 року у справі №330/2181/16-а (2-а/330/36/2016).
Таким чином, позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки вона не надала управлінню ПФУ висновок лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС визначила, чи мають працівники позашкільних закладів освіти право на пенсію за вислугу років.
Крім того, ми писали про те, що ВП ВС ухвалила рішення у зразковій справі щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.
