Майбутнє інституту медіації в Україні: експертне обговорення

31 травня відбулася ІІ міжнародна науково-практична конференція «Процедура врегулювання спору за участю судді: міжнародний та український досвід». Для обговорення проблематики інституту врегулювання спору, шляхів його вдосконалення та подальшого розвитку зібралися судді, представники наукової спільноти та адвокатури. На заході піднімалися питання розвитку інституту медіації в судових спорах, внесення змін у відповідне законодавство та формування майбутнього медіації в Україні.

Президент Міжнародної фіскальної асоціації (IFA Ukraine), суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська відзначила важливість взаємодії та якісного діалогу всіх учасників судового процесу при розробці змін до українського судочинства: «Невипадково цей захід відбувається у колі таких організацій, як Міжнародна фіскальна організація, Національна асоціація адвокатів України, Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів та інші. Ми переконані, що лише в межах діалогу законодавці, науковці, адвокати, судді, усі разом ми можемо знайти ефективний та дієвий спосіб, як вибудувати нашу судову систему взірцевою. І на сьогоднішній день у нас для цього є всі передумови».

Н. Блажівська також зазначила, що майбутнє інституту медіації полягає саме у безперервному навчанні та ефективній комунікації суддівської та адвокатської спільноти: «Ми всі розуміємо, що сьогодні маємо постійно вдосконалювати і поглиблювати наші знання. Сьогодні гарні шанси того, що за результатами обговорення ми зробимо конструктивні пропозиції. І ці пропозиції будуть розглянуті і, сподіваюсь, враховані при внесенні змін у законодавство, податкове зокрема».

Щодо врегулювання саме податкових спорів президент Асоціації податкових радників, член команди В. Зеленського Данило Гетьманцев зазначив наступне: «Проблема дійсно є. Вона полягає в тому, що податкові спори просто не вирішуються у такий спосіб. Хоча й можуть, відповідно до КАСУ. У Нідерландах, як і в скандинавських країнах, лише декілька відсотків спорів доходять до судів. Більшість спорів вирішуються на рівні податкової служби та платника податків шляхом досягнення домовленості. І там не вважається, що дискреція контролюючого органу — це є обов’язково корупція. Ми не повинні ототожнювати ці два поняття. Звуження повноважень державного службовця до алгоритмів, які чітко виписані в законі, з одного боку, перетворює його на якийсь технічний пристрій, а з другого — шкодить податковим відносинам та інтересам платників податків в першу чергу».

У своїй доповіді Д. Гетьманцев визначив, що ж саме наразі перешкоджає роботі інституту медіації в податкових спорах. Він виділив чотири основні проблемні питання:

• часові обмеження — сьогодні така процедура можлива лише до розгляду справи по суті і протягом 30 днів;
• судді перших інстанцій просто не обізнані з цим інструментом врегулювання спору;
• незгода контролюючого органу;
• законодавча перешкода, а саме ст. 60 Податкового Кодексу України, яка не містить такої підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, як примирення між сторонами у судовому процесі.

«Такі незначні моменти, які могли б кардинально змінити правозастосовчу практику. Вони дозволили б цілу низку справ не доводити навіть до апеляції, якщо врахувати ці моменти в законодавстві», — підкреслив важливість обговорення питань медіації Д. Гетьманцев.

Досвідом судової медіації в Грузії поділився адвокат, член правління Асоціації судових медіаторів Іраклі Кандашвілі. Він підкреслив, що важливу роль в ефективному врегулюванні спорів відіграє саме компетентність та розуміння процесів медіації адвокатами. «Медіація — це майбутнє, механізм майбутнього вирішення спорів для сторін. Дуже важливо впроваджувати медіацію як альтернативу судочинству, яка дає можливість сторонам самим досягти вирішення свого спору.

Дуже важливо спеціально готувати медіаторів, і не тільки їх. Необхідно, щоб у процесі медації брали участь і адвокати — представники сторін. Треба, щоб вони теж у повній мірі розуміли, що таке медіація і як використовувати свої повноваження як представників сторін, щоб привести їх до погодження домовленості», — наголосив І. Кандашвілі.

Про особливості та проблематику медіації в адміністративному судочинстві розповів суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій. «Медіація — це ж примирення. А у примирення завжди є майбутнє, воно просто повинно бути. І якщо зараз ми не будемо мирним шляхом вирішувати ці питання, це призведе до ускладнень, таких як, наприклад, необхідність збільшувати апарати судів та правоохоронних органів. Зараз в Україні навіть у кримінальному процесі наявний інститут примирення. Хоча дійсно є певні проблеми на шляху того, як довести процес примирення до ідеалу хоча б приблизн, і зробити його результативним саме для сторін».

Р. Арсірій підкреслив, що основні недоліки інституту примирення в адміністративному судочинстві полягають в особливостях самого процесу: «Коли я розглядаю це питання детально як суддя саме адміністративного суду, я виходжу з того, що адміністративний процес є частиною державного управлінського процесу. Тобто є загальні норми, через які держава намагається керувати суспільством. У деяких випадках таке керування недосконале, і саме такі випадки має виправляти адміністративна юстиція. Виходячи з таких відносин між державою та людиною, де держава дуже велика, а людина в ній дуже маленька, і виникають основні перепони у медіації в адміністративному судочинстві».

Для ефективного функціонування інституту медіації в судових спорах представник Президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук визнав необхідною вибудовану взаємодію та співпрацю професіоналів, які в подальшому зможуть проводити дійсно якісні зміни в державі: «Проблеми, які виникають на практиці, могли би бути реалізовані більш ефективно, якби в нас були запобіжні механізми, які зараз або просто не працюють, або їх немає в законодавстві України. Тому я відверто скажу від імені нашої команди: ми надзвичайно зацікавлені в думці професійних спільнот. Тому що ми дуже багато ставимо на те, що ті речі, які ми хочемо зробити в державі, повинні керуватися професійними спільнотами, юридичного спрямування зокрема. Тому що ніхто так не знає механізм держави і правовідносин, як люди, які фахово працюють у цій сфері».

Р. Стефанчук закликав правничу спільноту разом подумати і напрацювати дієвий механізм, який був би дійсно реальний і працював, враховуючи при цьому українську ментальність та специфіку. «Ми не фахівці у всьому, і це нормально. Але ми готові працювати з фахівцями з тим, щоб вони пропонували варіанти рішення. Це важлива віха в побудові судових процесів. Те, що реально дасть можливість доступності громадянину України до правосуддя. Це наша зона відповідальності, крім нас ніхто!» — відзначив представник Президента.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, чи дійсно суди в Україні є полігоном для випробування реформ.

Також ми публікували важливе рішення, адже вперше в Україні суд першої інстанції замінив довічне позбавлення волі на фіксований строк.