Опозиційні нардепи зареєстрували власний мовний законопроект

12:57, 3 июня 2019
О. Вілкул та В. Новинський при розробці законопроекту спиралися на оцінку ОБСЄ.
Опозиційні нардепи зареєстрували власний мовний законопроект
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Facebook и Telegram.

31 травня народні депутати Олександр Вілкул та Вадим Новинський зареєстрували до Верховної Ради проект Закону №10355 про мови в Україні.

Зі слів авторів законопроекту, системний та змістовний аналіз положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» дає підстави стверджувати про невідповідність його приписам Конституції України та нормам міжнародного права, оскільки його правозастосування порушує принципи верховенства права, заборони дискримінації за мовною ознакою, недопустимості звуження обсягу та змісту прав і свобод громадян, у тому числі національних меншин на вільний розвиток, використання і захист їх рідних мов. Парламент, прийнявши такий Закон, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених виключно Конституцією України.

Нардепи послалился на слова комісара Ради Європи з прав людини Дуні Міятович, яка зазначила: «При обговоренні кожного нового закону або політичної реформи щодо застосування мов країни Ради Європи мають ретельно збалансовувати мету підтримки державної мови та обов'язки захисту і підтримки мов меншин та збереження культурної різноманітності». Також комісар РЄ заявила, що різні мовні громади мають бути ефективним чином залучені у процес розробки таких законів, а їхні погляди мають бути належним чином взяті до уваги.

В окремих розділах проекту вирішуються питання, пов’язані з визначенням загальних положень, основних принципів мовної політики держави, статусу різних мов, що традиційно вживаються в Україні, з визначенням застосування української мови як державної, використання мов меншин та інших мов у публічному житті, з організацією виконання Закону тощо.

У порівнянні з чинним Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», запропонований проект ґрунтується на принципово інших засадах. Передусім, він виходить з пріоритету прав людини і розвиває в цьому плані положення ст. 3, 21 та 22 Конституції України. Зокрема, визначається, що кожний громадянин України, незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань, має право вільно користуватися будь-якою мовою, вивчати та підтримувати будь-яку мову, вважати себе належним до однієї чи більше мовних груп. Допускається лише регулятивна функція держави в реалізації цих прав з урахуванням мовного розмаїття в Україні та інтегративної функції української мови.

Законопроектом збережено конституційний державний статус української мови. П. 1 ст. 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. Разом з тим, визначається, що право на мовне самовизначення та вільне користування мовами у приватному та державному житті є невід'ємним правом людини і громадянина.

В державному управлінні акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються українською мовою. Паспорт громадянина України і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документи про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.

У слідстві та судочинстві документи складаються державною мовою. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому в кримінальній справі), в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють. Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна, а також вільно використовуються інші мови.

За рішенням відповідної місцевої ради на території, на якій поширена мова меншини, такі заходи можуть застосовуватися до мови, мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.

Також положення законопроекту передбачають, що громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою та особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти на здобуття формальної освіти на всіх рівнях, поряд із державною мовою, відповідної мовою меншини. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється відповідно до потреб громадян. Вільний вибір мови навчання є невід’ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, при умові обов’язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство.

Державні і комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від батьків учнів або студентів. В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови.

Кожному гарантується право споживати інформаційну продукцію засобів масової інформації будь-якою мовою. Це право з поважанням принципу незалежності і самостійності засобів масової інформації забезпечується створенням умов для розповсюдження інформації різними мовами і вільного вибору мови її споживання. Держава сприяє виданню і розповсюдженню аудіо- та аудіовізуальних творів, друкованих видань державною мовою або мовами меншин.

Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою або мовами меншин та іншими мовами  як однією, так і кількома. Обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, мовами меншин та іншими мовами визначаються самими мовниками. Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів.

Розв’язується проектом і проблема дубляжу фільмів. Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічному комерційному і домашньому відео в Україні, здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням або озвученням чи субтитруванням державною мовою або мовами меншин на замовлення дистриб'юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів.

Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця.

Кожний громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім’я (по батькові) рідною мовою згідно з традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання.

Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань; засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою (хоча промовець може виступати іншою мовою); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою; мовою угод і картографічних видань є також українська мова.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що  міносвіти доопрацювало Концепцію реформування юридичної освіти.

Також ми писали, що у ЦВК пояснили, чи зможе суд зупинити дострокові вибори в Раду після указу Президента.

Ростислав Шурма объяснил, отменят ли в Украине оборот наличных денег и что для этого нужно
Ростислав Шурма объяснил, отменят ли в Украине оборот наличных денег и что для этого нужно
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Ростислав Москаль
    Ростислав Москаль
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Сергій Бурлаков
    Сергій Бурлаков
    член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олена Петренко
    Олена Петренко
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Юлія Філонова
    Юлія Філонова
    суддя Сумського апеляційного суду