3 червня на виконання своєї передвиборчої обіцянки Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект щодо незаконного збагачення — №10358 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
Президент зазначив, що більшість населення України (91%) вважає корупцію серйозною проблемою, а понад 60% — найбільшою перешкодою розвитку держави. При цьому понад 50% населення найбільш дієвим підходом до боротьби з корупцією вважають невідворотність покарання за такий злочин.
Основні тези законопроекту:
- встановлюється кримінальна відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі близько 12 млн грн. перевищує її законні доходи.
При цьому у визнаній неконституційною ст. 368-2 ККУ такий поріг становив 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (960 тис. грн). Зазначимо, що такий розрахунок здійснюється відповідно п. 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року». Згідно пп. 169.1.1, така податкова соціальна пільга становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, тобто 960 грн 50 коп.;
- передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;
- справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом;
- у ЦК з’являється окрема причина припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межа вартості таких активів (вартість, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
- обов’язок доказування. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування «перевага доказів» (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін;
- за наслідками визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і стягнення таких активів передбачено звільнення зазначених осіб із займаних посад;
- право на звернення до суду з таких справ надається НАБУ за погодженням з прокурором САП. У випадках, якщо відповідачем є посадова особа НАБУ чи прокурор САП, право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генеральної прокуратури України за дорученням генерального прокурора;
- перевірка декларацій НАЗК. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації необґрунтованості активів особі пропонується протягом 10 робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом з відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не у повному обсязі НАЗК інформує про це НАБУ та САП;
- активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації. Щодо цього пункту у команді Президента посилаються на директиву ЄС 2014/42/EU «Про заморожування і конфіскацію засобів здійснення злочинів і доходів, набутих у злочинний спосіб».
Також відомо, що Велика палата Конституційного Суду України 4 червня 2019 року почне розгляд питання щодо конституційності указу Президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
