Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що його колега в присутності інших членів трудового колективу звернувся до нього з висловлюванням «Ви тупий?», чим умисне публічно образив та принизив його честь, гідність та ділову репутацію, заподіяв моральні страждання та переживання. У зв’язку з цим позивач просив суд зобов’язати відповідача публічно спростувати поширену ним недостовірну інформацію та стягнути з нього 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд у задоволенні зазначених вимог відмовив повністю, мотивуючи це тим, що фраза відповідача «Ви тупий?» як вираження суб’єктивної думки є оціночним судженням та не може бути розтлумачена як така, що містить фактичні дані.
Також суд зауважив, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень — вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності їх дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
Апеляційний суд це рішення скасував на ухвалив нове — про задоволення вимог позивача у частині стягнення з відповідача 300 грн на відшкодування моральної шкоди.
При цьому суд виходив з того, що у розумінні ст. 277 Цивільного кодексу висловлювання «Ви тупий?» не є недостовірною інформацією, а тому відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача спростувати зазначене. Проте оскільки суб’єктивну думку відповідача висловлено у формі образи, що порушує особисті немайнові права позивача, такі дії призвели до заподіяння йому моральної шкоди, яку суд, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, визначив саме у розмірі 300 грн.
Позиція Верховного Суду
«Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку», — йдеться у постанові КЦС ВС від 20 травня 2019 року.
Водночас, якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, на особу може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану нею моральну шкоду.
Отже, КЦС ВС дійшов висновку, що будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Також колегія суддів КЦС ВС звернула увагу на те, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб’єктивної оцінки, а відображенням об’єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
Таким чином, касаційний суд залишив рішення апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду визначила, чи підриває авторитет правосуддя критика суддів у соцмережах.
Крім того, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що звинувачення судді в упередженості не є втручанням у його діяльність.
