Помилки при внесенні даних щодо земельних ділянок до Державного земельного кадастру — не рідкість. Зокрема, коли державним актом старого зразка була визначена певна площа земельної ділянки, а під час процедури присвоєння кадастрового номеру та внесення відповідної площі на Публічну кадастрову карту виявляється, що земельні ділянки накладаються одна на одну.
У Держгеокадастрі на запит «Судово-юридичної газети» роз’яснили, як мають вирішуватися подібні помилки.
«Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі — Порядок).
Згідно з п. 10 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону, документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Відповідно до п. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими, незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону при відкриття Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).
Ч. 3 ст. 28 Закону «Про землеустрій» передбачено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Згідно із частиною першою ст. 11 Закону відомості про об’єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об’єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру здійснюється в порядку, передбаченому статтею 37 Закону та пунктами 138-161 Порядку, державними кадастровими реєстраторами відповідно до повноважень, визначених пунктом 6 Порядку.
Згідно з частинами 4, 5, ст. 37 Закону виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду», — зазначається у відповіді Держгеокадастру.
