Про те, що Вищу раду правосуддя планують обирати за участі громадськості, а Вищу кваліфікаційну комісію суддів України можуть ліквідувати, раніше повідомляла «Судово-юридична газета». Наразі ці зміни відображені у проекті Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2019–2023 роки», розробленому ЦППР.
Одним із ключових завдань нової Національної ради з питань антикорупційної політики буде розробка нової антикорупційної стратегії. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України, голова Національної ради з питань антикорупційної політики Руслан Рябошапка під час засідання Ради в Офісі Президента Володимира Зеленського 18 липня.
Проект Стратегії, розроблений Центром політико-правових реформ, а саме проект Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2019–2023 роки» станом на 17 липня 2019 року проаналізувала «Судово-юридична газета». Наразі невідомо, чи буде саме цей проект схвалено самою Національною радою з питань антикорупційної політики.
Окремий розділ даної стратегії присвячено запобіганню корупції у сфері юстиції та внутрішніх справ.
«Кадрова політика щодо суддів і прокурорів зазнала невдачі. Відповідальні за її реалізацію органи не стали агентами змін, а лише законсервували чинну систему впливів, толерування нечесної поведінки. Численні негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо суддів безпідставно відхиляються Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Абсолютна більшість недоброчесних прокурорів залишилась на своїх посадах», — йдеться у проекті стратегії.
У зв’язку з цим визначено першочергові заходи, які будуть вжиті щодо суддів та прокуратури, а саме:
1) розробити й ухвалити зміни до Закону України «Про прокуратуру» з метою деполітизувати посаду Генерального прокурора і призначати на неї за результатами відкритого конкурсу, визначити обґрунтовані підстави та процедуру звільнення Генерального прокурора з посади; перезавантажити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів шляхом обрання нового її складу за участі міжнародних експертів, з включенням до її складу представників громадськості; зменшити кількість прокурорів;
2) розробити й ухвалити закон щодо проведення перевірок на доброчесність працівників органів правопорядку та прокурорів;
3) розробити й ухвалити зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою створити у Верховному Суді Антикорупційну палату як касаційну інстанцію для Вищого антикорупційного суду з добором суддів до неї за правилами відбору суддів для Вищого антикорупційного суду та із залученням Громадської ради міжнародних експертів;
4) розробити й ухвалити зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя» з метою: реорганізувати органи з добору суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності шляхом створення Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, з обранням половини їхнього складу громадськими об’єднаннями, що відповідають високим вимогам, іншої половини — суддями через електронну систему голосування; визначити, що доброчесність кандидатів у члени Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, Вищої ради правосуддя, чинних членів Вищої ради правосуддя перевіряє Громадська рада міжнародних експертів; запровадити моніторинг дотримання суддівських обов’язків; удосконалити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів; переглянути рішення попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прийняті за наявності окремої думки члена комісії або негативного висновку Громадської ради доброчесності чи у разі проведення оцінювання судді без участі Громадської ради доброчесності.
Заходи середньої пріоритетності:
5) внести зміни до КПК з метою обмежити дискреційні та не відповідні принципу юридичної визначеності повноваження прокурорів, слідчих (детективів), працівників оперативно-розшукових підрозділів та керівників підрозділів досудового розслідування;
6) внести зміни до Закону України «Про Національну поліцію» і Дисциплінарного статуту Національної поліції України з метою створити в системі Національної поліції постійно діючі дисциплінарні комісії за участі представників громадськості; надати дисциплінарним комісіям право самостійно накладати стягнення на поліцейських;
7) провести антикорупційну експертизу положень Кримінального кодексу України з метою виявити всі корупціогенні фактори та усунути їх через внесення змін до цього Кодексу, зокрема виключити із нього оціночні ознаки, критерії визначення яких відсутні;
8) провести антикорупційну експертизу Кримінального процесуального кодексу України, інших законів, що визначають засади організації і діяльності органів правопорядку і прокуратури з метою виявити всі корупціогенні фактори та усунути їх через внесення змін до цих законів;
9) встановити у статті 376 Кримінального кодексу України особливо кваліфікуючу обставину втручання в діяльність судді — вчинення цього діяння службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище;
10) обліковувати та оприлюднювати всі звернення народних депутатів України, інших посадових осіб до органів досудового розслідування і прокуратури, які містять ознаки втручання в діяльність працівника органу правопорядку;
11) провести аналіз і моніторинг практики виконання суддями обов’язку звернутися з повідомленням про втручання в їхню діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора;
12) внести зміни до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов’язавши адвокатів подавати декларацію родинних зв’язків, а Національну асоціацію адвокатів України — створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики адвокатів;
13) ввести систему випадкового розподілу справ між прокурорами на основі чітких і об’єктивних критеріїв;
14) привести положення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів у відповідність до міжнародних стандартів;
15) внести зміни до законів України з метою запровадження для прокурорів, слідчих (детективів), працівників оперативно-розшукових підрозділів обов’язку декларування: позапроцесуальних стосунків з учасниками кримінального провадження, родинних зв’язків і доброчесності;
16) розробити та затвердити єдиний етичний кодекс поведінки працівника органів правопорядку;
17) розробити і прийняти законодавчі акти щодо забезпечення прозорості та якості відбору кадрів для органів правопорядку, підвищення кваліфікації працівників; розробити систему оцінки ефективності особистої роботи кожного працівника органу правопорядку і удосконалення системи кар’єрного зростання;
18) внести зміни до законів України з метою уніфікації конкурсних засад комплектування НАБУ, Державного бюро розслідувань (далі — ДБР), які включали б відеофіксацію та діджиталізацію всіх етапів проходження конкурсу, участь міжнародних експертів, проходження поліграфу тощо;
19) забезпечити контроль за діяльністю НАБУ, ДБР, а також Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі — САП) шляхом щорічного проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності цих органів, їх операційної та інституційної незалежності з максимальною деполітизацією процесу відбору аудиторів;
20) здійснити порівняльний аналіз і моніторинг діяльності підрозділів внутрішнього контролю НАБУ, ДБР, генеральної інспекції прокуратури, уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, створених в органах правопорядку та в державних органах з найбільшою концентрацією суб’єктів декларування, які обіймають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків;
21) запровадити механізм виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності посадових осіб органів правопорядку, який враховуватиме особливості організації і діяльності цих органів; розробити відповідні методичні рекомендації, моніторинг ефективності і контроль здійснення заходів з виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
22) ліквідувати корупційну схему щодо «купівлі» водійського посвідчення; створити електронний реєстр медичних довідок для водіїв, осіб, що отримують дозволи на користування зброєю тощо;
23) із залученням засобів масової інформації і кіноорганізацій формувати позитивний імідж працівників органів досудового розслідування, прокуратури, викривачів корупції та осіб, які залучаються до негласного співробітництва з органами досудового розслідування.
Перспективні заходи:
24) кардинально покращити систему соціального захисту слідчих, детективів, працівників оперативно-розшукових підрозділів та прокурорів; встановити посадовий оклад у прив’язці до мінімального прожиткового рівня для працездатної особи та остаточно припинити практику визначення основної частини заробітної плати на розсуд керівників;
25) розробити й ухвалити новий Кримінальний кодекс України, положення якого ґрунтувалися б на принципах ultima ratio, юридичної визначеності та пропорційності; декриміналізувати всі діяння, за вчинення яких іншими законами обґрунтовано і прямо передбачена адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративно-господарська або інша юридична відповідальність;
26) широко запровадити медіацію та інші альтернативні способи вирішення кримінально-правових конфліктів;
27) удосконалити положення Цивільного кодексу України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» з метою створення реальних гарантій відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень службовими особами органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду; створити загальнодержавний Фонд допомоги потерпілим від кримінальних правопорушень.
Окрім того, розділ 4.2 проекту визначає заходи в сфері дисциплінарної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Першочергові заходи:
1) чіткіше сформулювати визначення дисциплінарних правопорушень, які стосуються поведінки суддів; встановити у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстави дисциплінарної відповідальності суддів, пов’язані з порушенням обов’язку виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
2) забезпечити чіткі та об’єктивні підстави дисциплінарної відповідальності прокурорів, удосконалити порядок такої відповідальності; розширити перелік дисциплінарних стягнень щодо прокурорів з метою підвищення їхньої пропорційності та ефективності.
Заходи середньої пріоритетності:
3) розробити і прийняти Дисциплінарні статути або внести зміни до інших законів, згідно з якими вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, незалежно від настання за них кримінальної чи адміністративної відповідальності, невідворотно тягнутиме накладення дисциплінарного стягнення. Йдеться про законодавче визначення виключного переліку підстав і порядку (процедури) притягнення до дисциплінарної відповідальності: членів Кабінету міністрів України; керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників; керівників місцевих органів виконавчої влади, їх заступників тощо;
4) підвищити ефективність дисциплінарних проваджень за рахунок збільшення строку давності накладення дисциплінарного стягнення; визначити в законі загальний строк дисциплінарного провадження;
5) внести зміни до законів, якими має бути встановлено відкритість статистичної та аналітичної інформації про розгляд дисциплінарних проваджень щодо вчинених корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, осіб, які їх вчинили тощо.
Перспективні заходи:
6) розробити і прийняти Дисциплінарний кодекс для суддів і прокурорів з уніфікованими положеннями щодо підстав дисциплінарної відповідальності і підстав звільнення від неї, видів санкцій, порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Щодо кримінальної та цивільної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, передбачено наступні першочергові заходи:
1) внести до Кримінального кодексу України зміни, згідно з якими вчинення корупційного правопорушення невідворотно тягнутиме кримінальну відповідальність і, крім виняткових випадків, — покарання, зокрема: виключити із КК статті 45, 46, 47, 48 як такі, що є корупціогенними і дублюють положення КПК України щодо угод та кримінального провадження у формі приватного обвинувачення; визначити у КК чіткі правила кримінально-правової кваліфікації з метою запобігання фактам маніпулювання кваліфікацією; збільшити строки давності притягнення до відповідальності за всі корупційні кримінальні правопорушення до 5 років із призупиненням відліку строку на той час, коли особа користується імунітетом від кримінального переслідування; узгодити визначення корупційних кримінальних правопорушень (стаття 45 Кримінального кодексу України) з визначенням корупційного правопорушення (статті 1, 22 Закону України «Про запобігання корупції»); передбачити відповідальність за незаконне збагачення;
2) внести зміни до Кримінального кодексу України з метою удосконалення положень стосовно заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, а саме: гарантувати автономність відповідальності юридичних осіб; розширити перелік підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; розширити перелік санкцій, що можуть бути застосовані до юридичних осіб; забезпечити, щоб поділ юридичної особи або її злиття з іншою юридичною особою не могли бути використані для уникнення відповідальності тощо;
3) внести зміни до законів України, згідно з якими: притягнення до кримінальної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією кримінальне правопорушення невідворотно тягнутиме настання відповідних правових наслідків (позбавлення права брати участь в конкурсі на певні посади і бути зареєстрованим як кандидат на виборні посади, втрата права на спеціальну пенсію тощо);
4) внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів щодо ефективного розслідування корупційних кримінальних правопорушень та уникнення винними особами відповідальності, зокрема: виключити ситуації створення правових конфліктів, пов’язаних з визначенням підслідності корупційних кримінальних правопорушень; уточнити підсудність справ Вищому антикорупційному суду;
5) встановити в Законі України «Про запобігання корупції» обов’язок всіх керівників у разі виявлення за результатами службової перевірки дисциплінарної скарги ознак кримінального правопорушення невідкладно направляти матеріали перевірки прокурору або органу досудового розслідування відповідно до визначеної законом підслідності.
Заходи середньої пріоритетності:
6) вжити ефективних заходів, за якими недоторканність не перешкоджатиме кримінальному переслідуванню народних депутатів України і суддів, які підозрюються у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень; удосконалити процедуру зняття імунітету з народних депутатів України та суддів у напрямі її прозорості, ефективності, об’єктивності та унеможливлення зловживань під час її реалізації;
7) доповнити процесуальні кодекси України положеннями, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є ухвалення суддею завідомо неправосудного судового рішення на користь особи, від якої він або його близька особа мали намір отримати чи отримали неправомірну вигоду (подарунок) — з метою гарантувати виконання положень частини 2 статті 67, статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» і статей 3, 8 Цивільної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією;
8) здійснити узагальнення слідчо-прокурорської та судової практики у справах: про корупційні кримінальні правопорушення; про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; щодо дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; про причини незастосування судами заходів кримінально-правового впливу щодо юридичних осіб тощо;
9) ініціювати перед ООН, Радою Європи, Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) і Європейським поліцейським управлінням (Європол) визначення прискореного порядку виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги у випадках вчинення корупційних злочинів, коли зволікання створює серйозний ризик уникнення особою кримінальної відповідальності, зокрема щодо співпраці з державами, які (або частини яких) відносять до офшорних зон.
Перспективні заходи:
10) створити систему судових експертиз на засадах незалежності та економічної конкуренції.
Стосовно Антикорупційної інфраструктури як фактора невідворотності відповідальності та правового забезпечення її ефективного функціонування передбачено першочергові заходи:
1) внести зміни до законів України, якими визначено статус і порядок діяльності органів, що здійснюють досудове розслідування корупційних кримінальних правопорушень, з метою: удосконалити правовий статус САП та порядок призначення керівників і прокурорів цієї прокуратури; передбачити автономію САП; привести положення законів «Про Національне антикорупційне бюро України» та «Про Державне бюро розслідувань» у відповідність до Конституції України; надати НАБУ і ДБР необхідний і безперешкодний доступ до всіх декларацій, які отримало НАЗК, до всіх національних і регіональних баз даних, ознайомлення з якими є необхідним для якісної оцінки декларацій;
2) переформатувати САП з призначенням прокурорів на адміністративні посади в цій прокуратурі за результатами відкритого конкурсу, організація та проведення якого здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять, зокрема, чотири особи, визначені Радою прокурорів України;
3) створити Службу фінансових розслідувань як орган досудового розслідування насамперед випадків розкрадання бюджетних коштів та іншого державного і комунального майна, а також заподіяння майнової шкоди державі і громадам шляхом обману чи зловживання довірою як у формі ухилення від сплати податків, так і в інших формах;
4) трансформувати Службу безпеки України в орган забезпечення національної безпеки, позбавити її повноважень щодо проведення досудового розслідування економічних, корупційних тощо кримінальних правопорушень.
Заходи середньої пріоритетності:
5) утворити територіальні управління НАБУ, окрім вже створених територіальних управлінь у містах Львові, Одесі та Харкові, а також територіальні філії САП в тих самих містах;
6) розробити і впровадити систему економічного оцінювання вартості розслідування кримінальних проваджень і розгляду справ судами, науково обґрунтовані критерії навантаження на слідчих, детективів, працівників оперативно-розшукових підрозділів, прокурорів і суддів.
Окрім того, проект стратегії визначає заходи щодо формування в суспільстві негативного ставлення до корупції та посилення антикорупційної активності громадян.
Першочергові заходи:
1) припинити поширену практику щодо звільнення осіб, які вчинили корупційні та інші службові правопорушення, від кримінальної відповідальності або від покарання; допускати таке звільнення лише у виняткових випадках (зокрема, в разі активного сприяння розкриттю більш тяжких злочинів, вчинених іншими особами);
2) запровадити адміністративну відповідальність зі спрощеним (порівняно з кримінально-процесуальним) порядком притягнення до відповідальності за надання неправомірної вигоди в незначному розмірі за надання послуг на побутовому рівні (персоналу медичних закладів тощо), а також за одержання такої неправомірної вигоди відповідними особами;
3) ефективно розслідувати всі факти погроз і фізичного насильства щодо активістів-антикорупціонерів, вчинення інших правопорушень щодо них та членів їхніх сімей;
4) надати додаткові повноваження Громадській раді доброчесності під час кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів критеріям доброчесності, передбачити спільне вирішення органом кваліфікаційного оцінювання суддів та Громадською радою доброчесності питання щодо відповідності кандидата цим критеріям.
Надалі наводимо витяг з проекту постанови КМУ «Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2019–2023 роки:
| 3.3. Запобігання корупції у сфері юстиції та внутрішніх справ (судочинство, кримінальна юстиція, виконання судових рішень, діяльність поліції) | |||||
| Найменування завдання | Найменування заходу | Строк виконання | Відповідальні за виконання | Індикатор виконання | Джерела фінансування |
| 1. Запобігання випадкам вчинення суддями корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, попередження конфлікту інтересів, забезпечення доброчесності суддів, інших представників органів судової влади. | 1. Розробка змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою запобігання випадкам вчинення суддями корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, попередження конфлікту інтересів. Йдеться про положення, згідно з якими: | 2020 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету |
| - відбуваються реорганізація органів з добору суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та створення Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, обрання половини їхнього складу громадськими об’єднаннями, що відповідають високим вимогам (підтверджений досвід об’єднання, обов’язковий фінансовий аудит, рекомендація міжнародної організації), іншої половини – безпосередньо суддями, але через електронну систему голосування; | КМУ | ||||
| - встановлюється порядок, за яким доброчесність і репутацію кандидатів у члени Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, Вищої ради правосуддя, а також чинних членів Вищої ради правосуддя перевіряє Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Надання ГРМЕ негативного висновку є підставою для автоматичного припинення повноважень чинного члена Вищої ради правосуддя. ГРМЕ також проводить перевірку відповідності громадських організацій, які висувають кандидатів і мають намір взяти участь у формуванні кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, вимогам, встановленим законом; | |||||
| - кандидат на посаду члена Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів, Вищої ради правосуддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків (ст. 94); | |||||
| - запроваджується моніторинг дотримання суддівських обов’язків як додаткового механізму забезпечення підзвітності суддів; моніторинг здійснює Кваліфікаційна комісія суддів на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших відкритих джерел; встановлення грубого чи систематичного нехтування суддею обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна є підставами для звільнення судді з посади; негідна поведінка судді у відставці, яка завдала шкоди авторитету правосуддя, може бути підставою для позбавлення статусу судді у відставці; | |||||
| - удосконалюються процедури кваліфікаційного оцінювання суддів (виконані практичні завдання оцінюють залучені експерти – визнані науковці, авторитетні судді, Кваліфікаційна комісія переглядає оцінки лише у разі значної розбіжності між ними; практичні завдання й усі оцінки від кожного експерта і члена комісії є відкритими даними; рішення Кваліфікаційної комісії щодо оцінювання мотивуються не лише балами, а й оцінкою за принципом обґрунтованого сумніву фактів недоброчесної поведінки суддів, якщо такі буде виявлено); | |||||
| - запроваджується перегляд окремих рішень попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (за такими підставами: наявність негативного висновку Громадської ради доброчесності або окремої думки члена комісії; проведення оцінювання без участі Громадської ради); | |||||
| - Посади Голови Верховного Суду і його заступника є несумісними з будь-якими іншими адміністративними посадами; в один і той же період часу близькі особи не можуть займати: адміністративні посади в одному суді; посади голови суду або його заступника та керівника апарату цього ж суду або його заступника; посади Голови Верховного Суду або його заступника, Голови Ради суддів України, Голови Вищої ради правосуддя або його заступника, Голови Кваліфікаційної і дисциплінарних комісій суддів або їх заступників та Голови Державної судової адміністрації України або його заступника (ст. 20); | |||||
| - Голова суду, заступник голови суду у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією кримінального правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення суддею або присяжним повинен негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, а у разі виявлення ознак вчинення суддею корупційного чи пов’язаного з корупцією дисциплінарного правопорушення, – Вищу раду правосуддя, і у разі невиконання цього обов’язку несе відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 56); | |||||
| - Судді забороняється вимагати, просити, одержувати неправомірну вигоду і подарунки для себе чи близьких йому осіб (ч. 7 ст. 56); | |||||
| - Орган, який відповідно до закону здійснює моніторинг способу життя і повну перевірку декларації судді, зобов’язаний невідкладно надіслати відповідну інформацію у разі виявлення за результатами моніторингу ознак кримінального корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, – спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції, а у разі виявлення ознак дисциплінарного корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією (за відсутності ознак кримінального правопорушення), – Вищій раді юстиції (ч. 3 ст. 59, ч. 3 ст. 60); | |||||
| - Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється також протягом трьох років після звільнення з посади судді або припинення повноважень судді. Зазначена перевірка може здійснюватися за відповідним запитом Кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, Громадської ради доброчесності або за інших підстав, визначених Законом України «Про запобігання корупції» (ч. 2 ст. 60); | |||||
| - Перевірку декларації родинних зв’язків судді здійснює Кваліфікаційна комісія суддів щодо кожного судді щонайменше один раз на три роки. Крім того, вона зобов’язана провести перевірку цієї декларації у разі одержання від Громадської ради доброчесності, засобів масової інформації, фізичних чи юридичних осіб інформації, яка може свідчити про недостовірність відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв’язків. У разі виявлення за результатами перевірки ознак дисциплінарного проступку дисциплінарна комісія суддів зобов’язана невідкладно після завершення перевірки надіслати відповідну інформацію Вищій раді правосуддя. Скаргу щодо недостовірності відомостей у декларації родинних зв’язків та декларації доброчесності може бути подано безпосередньо до Вищої ради правосуддя без попереднього рішення дисциплінарної комісії суддів (ч. 5 ст. 61); | |||||
| - Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного: особу, на яку після включення її до списку присяжних накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального корупційного правопорушення або умисного кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, або щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією (ч. 2 ст. 66); | |||||
| - на загальнодоступних офіційних Інтернет-порталах обов’язково розміщуються дані суддівського досьє про: а) кількість та категорії розглянутих справ кожним окремим суддею із зазначенням кількості скасованих чи змінених судових рішень цього судді та підстав скасування, зміни судових рішень, прийнятих рішень про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності із зазначенням її підстав; б) кількість окремих ухвал та окремих думок, підготовлених суддею, а також в) висновок Громадської ради доброчесності (ч. 4 ст. 85); | |||||
| - Відкритими є відомості щодо неповнолітніх дітей судді в частині: майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у їхній власності відповідно до декларації, яка подається суддею (кандидатом на посаду судді); об’єктів нерухомості, що знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право; об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів, не прийнятих в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку; юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є ці діти; фінансових зобов’язань; видатків та всіх правочинів, вчинених ними у звітному періоді, на підставі яких у них виникає або припиняється право власності, володіння чи користування (ч. 7 ст. 85); | |||||
| - Для здійснення своїх повноважень членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Члени Громадської ради доброчесності за їхнім бажанням можуть виконувати роботу на постійній основі, і в такому випадку їм виплачується щомісячна винагорода аналогічно як особам, які залучаються до виконання обов’язків присяжних. Державна судова адміністрація України за погодженням з Кваліфікаційною комісією суддів забезпечує умови для роботи членів Громадської ради доброчесності (частини 7-9 ст. 87); | |||||
| - Регулярне оцінювання судді проводиться: іншими суддями відповідного суду шляхом анкетування; викладачами (тренерами) Національної школи суддів України за результатами підготовки шляхом заповнення анкети; громадськими об’єднаннями шляхом незалежного оцінювання роботи судді в судових засіданнях; самим суддею шляхом заповнення анкети самооцінки. Основним предметом регулярного оцінювання судді є його щоденна робота у суді, яка оцінюється іншими суддями в щорічних анкетах за критеріями оцінки знань, навичок, здібностей та доброчесності судді, які визначає Національна школа суддів України за погодженням з Радою суддів України (частини 2-3 ст. 90); | |||||
| - встановлюється порядок виконання наказу (розпорядження, доручення) у Кваліфікаційній комісії суддів (нова ст. 99-1); | |||||
| - У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у члена Кваліфікаційної комісії суддів чи дисциплінарної комісії у зв’язку з прийняттям ним рішення з певного питання, він зобов’язаний заявити про це і не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення комісією. Кваліфікаційна комісія суддів чи дисциплінарна комісія не уповноважена вирішувати питання про наявність чи відсутність в її члена конфлікту інтересів. Про конфлікт інтересів члена Кваліфікаційної комісії суддів чи дисциплінарної комісії може заявити будь-який інший член відповідної комісії суддів або член Громадської ради доброчесності, або учасник засідання комісії, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена Кваліфікаційної комісії суддів чи дисциплінарної комісії заноситься в протокол засідання комісії. Виключно у випадках, коли неучасть члена Кваліфікаційної комісії суддів чи дисциплінарної комісії у прийнятті рішення комісією України призведе до втрати нею правомочності, участь такого члена відповідної комісії у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем – в статусі спостерігача без права голосу. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається Кваліфікаційною комісією суддів чи дисциплінарною комісією (нова редакція ст. 100); | |||||
| - Інспектори Кваліфікаційної комісії суддів зобов’язані виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері запобігання корупції, крім випадків, визначених цим Законом або Законом «Про запобігання корупції». Інспектори Кваліфікаційної комісії суддів не можуть бути близькими особами членів Кваліфікаційної комісії суддів, яким вони постійно або тимчасово підпорядковані (ч. 6 ст. 103); | |||||
| - Відповідальність за подання у декларації родинних зв’язків судді недостовірних (у тому числі неповних) відомостей і за декларування недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді настає незалежно від форми вини (пункти 17 і 19 ч. 1 ст. 106); | |||||
| - Притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і застосування до судді дисциплінарного стягнення не допускаються після спливу трьох років з дня вчинення проступку (без урахування часу тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці, часу здійснення відповідного дисциплінарного провадження, та часу, необхідному для відкриття провадження, якщо для прийняття рішення про це потрібне рішення іншого органу про встановлення певного факту), а у випадках вчинення триваючого проступку – трьох років з дня виявлення проступку, у тому числі його описання в дисциплінарній скарзі (ч. 11 ст. 109); | |||||
| - Від імені Ради суддів України роз’яснення щодо врегулювання конфлікту інтересів надає спеціально утворена комісія, до складу якої входить не менше ніж семеро членів Ради суддів України. Суддя (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голова і члени Кваліфікаційної комісії суддів, дисциплінарних комісії, Голова Державної судової адміністрації України, його заступник не можуть брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень, виконувати інші повноваження у питаннях, щодо яких у нього наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів (ч. 10 ст. 133); | |||||
| - Керівник, інші працівники апарату суду не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими близьким їм особам у зв’язку з виконанням своїх посадових обов’язків. Керівник апарату суду, інші посадові особи суду у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією кримінального правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення суддею, присяжним або працівником апарату суду, адвокатом чи іншими особами в їх стосунках з суддями та працівниками суду, повинні негайно письмово повідомляти про його вчинення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, а у разі виявлення ознак вчинення суддею корупційного чи пов’язаного з корупцією дисциплінарного правопорушення, – Вищу раду правосуддя, і у разі невиконання цих обов’язків несуть відповідальність згідно із законом (ч. 5 ст. 155); | |||||
| - Працівники апарату судів, кандидати на посади в апараті судів подають декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності в порядку і строки, передбачені цим Законом стосовно суддів і кандидатів на посаду судді. В апараті кожного суду створюється інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності працівників апарату суду (ч. 12 ст. 155); | |||||
| - Помічник судді і науковий консультант суду у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого суддею доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати таке доручення. Одночасно з виконанням такого доручення він зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього голову суду і в такому разі звільняється від відповідальності за виконання зазначеного доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного доручення (ч. 6 ст. 157). | |||||
| 2. Розробка змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» з метою запобігання випадкам вчинення членами Вищої ради правосуддя корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, попередження конфлікту інтересів. Йдеться про положення, згідно з якими: | 2020 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| - В один і той же період часу близькі особи не можуть займати посади членів Вищої ради правосуддя (ч. 4 ст. 6); | КМУ | ||||
| - Невиконання членом Вищої ради правосуддя обов’язку звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність до Вищої ради правосуддя упродовж десяти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання, розглядається як грубе нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом члена Вищої ради правосуддя (ч. 3 ст. 20); | |||||
| - Голова Вищої ради правосуддя, заступник голови Вищої ради правосуддя у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення членом Вищої ради правосуддя, інспектором або іншим працівником Вищої ради правосуддя повинен негайно письмово повідомити про його виявлення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції і у разі невиконання цього обов’язку несе відповідальність згідно із законом (ч. 9 ст. 22); | |||||
| - встановлюється порядок виконання наказу (розпорядження, доручення) у Вищій раді правосуддя (нова ст. 22-1); | |||||
| - Підставою для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади є, серед інших, вчинення кримінального корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення, або вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, за яке законом передбачено обов’язкове стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. 1 ст. 24); | |||||
| - Один раз на рік, протягом січня, здійснюється оновлення складу кожної Дисциплінарної палати, яке передбачає рокіровку (заміну) не менше ніж двох її членів (ч. 4 ст. 26); | |||||
| - Працівники секретаріату Вищої ради правосуддя подають декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності в порядку і строки, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно суддів і кандидатів на посаду судді. В секретаріаті Вищої ради правосуддя створюється інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності працівників секретаріату (ч. 9 ст. 27); | |||||
| - Інспектори Вищої ради правосуддя призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої ради правосуддя за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя. Конкурсна комісія утворюється у складі семи осіб, у тому числі двох представників громадських об’єднань, які діють відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання» та звіти про діяльність яких, дотичну до сфери правосуддя, опубліковані не менше ніж за два останніх роки. Інспектора Вищої ради правосуддя не може бути звільнено з посади у зв’язку із закінченням повноважень Вищої ради правосуддя або її певного члена (ч. 2 ст. 28); | |||||
| - Інспектор Вищої ради правосуддя отримує нові повноваження, а саме за дорученням члена Вищої ради правосуддя він: вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; складає свій висновок з цих питань; збирає інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та готує вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи; представляє членам Вищої ради правосуддя результати перевірки викладених у скарзі обставин (ч. 7 ст. 28); | |||||
| - У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у члена Вищої ради правосуддя у зв’язку з прийняттям ним рішення з певного питання, він зобов’язаний заявити про це і не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення Вищою радою правосуддя. Вища рада правосуддя уповноважена вирішувати питання про наявність чи відсутність в її члена конфлікту інтересів. Про конфлікт інтересів члена Вищої ради правосуддя можуть заявити будь-який інший член Вищої ради правосуддя, особа, за поданням якої розглядатиметься питання, особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу. Заява про конфлікт інтересів члена Вищої ради правосуддя заноситься в протокол засідання Вищої ради правосуддя. Виключно у випадках, коли неучасть члена Вищої ради правосуддя у прийнятті рішення Вищою радою правосуддя призведе до втрати нею правомочності, участь такого члена Вищої ради правосуддя у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем – в статусі спостерігача без права голосу. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається Вищою радою правосуддя (нова редакція ст. 33); | |||||
| - Питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи вирішується протягом тридцяти днів з дня передання Дисциплінарній палаті висновку інспектора за результатами попереднього вивчення та перевірки скарги; рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи підлягає опублікуванню; рішення про відмову у відкритті дисциплінарної скарги може бути оскаржене скаржником до суду (ч. 1 ст. 46); | |||||
| - Вища рада правосуддя у пленарному складі за результатами розгляду скарг на рішення дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя уповноважена викладати висновок щодо застосування норм про дисциплінарну відповідальність з метою гармонізації практики в межах дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, та визначати, що відповідний висновок повинен враховуватися дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя при застосуванні відповідної норми. Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя можуть відступати від висновку, викладеного в рішенні Вищої ради правосуддя, з одночасним наведенням мотивів такого відступу (ч. 12 ст. 51). | |||||
| Змінити практику Вищої ради правосуддя щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за вчинені ними порушення в бік її посилення. | |||||
| 3. Узгодження положень Закону України «Про запобігання корупції» із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» щодо незалежності судової влади. Для цього слід передбачити, що: | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| - Національне агентство з питань запобігання корупції свої повноваження щодо здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з цих питань у діяльності суддів, Голови і членів Кваліфікаційної комісії суддів, Голови Державної судової адміністрації України здійснює спільно з Радою суддів України (ст. 11); | КМУ | ||||
| - Антикорупційні програми приймаються, серед іншого, в Апараті Верховного Суду, Секретаріаті Конституційного Суду України, Державній судовій адміністрації України, Вищій раді правосуддя, Кваліфікаційній комісії суддів (ст. 19); | |||||
| - суддям протягом року після припинення повноважень заборонено представляти інтереси будь-якої особи у справах в суді, в якому вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності (ст. 26). | |||||
| 4. Розробка змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», метою яких є: | 2020 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| - створення Антикорупційної палати у Верховному Суді як касаційної інстанції для Вищого антикорупційного суду; | КМУ | ||||
| - запровадження добору суддів до Антикорупційної палати за правилами відбору суддів для Вищого антикорупційного суду із залученням Громадської ради міжнародних експертів. | |||||
| 5. Визначення у процесуальних кодексах України обов’язку судді у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів при розгляді справи у його провадженні, невідкладно повідомити про це учасникам судового провадження (ч. 1 ст. 36 ЦПК, ч. 1 ст. 75 КПК, ч. 1 ст. 35 ГПК, ч. 1 ст. 36 КАС). | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 6. Встановлення у ст. 376 Кримінального кодексу України особливо кваліфікуючої обставини втручання в діяльність судді – вчинення цього діяння службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище; визначення такого діяння тяжким злочином. | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 7. Проведення аналізу і моніторингу практики виконання суддями обов’язку упродовж п’яти днів звернутися з повідомленням про втручання в їхню діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора, у тому числі про звернення до них учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні суддів, а також правових наслідків таких повідомлень. | 2021 | Вища рада правосуддя, | Аналіз і моніторинг проведено, звіти оприлюднено. | В межах коштів державного бюджету | |
| Генеральна прокуратура України | |||||
| 2. Запобігання випадкам вчинення прокурорами, адвокатами, працівниками органів правопорядку корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, попередження конфлікту інтересів, забезпечення доброчесності прокурорів, працівників органів правопорядку. | 8. Розробка змін до Закону України «Про прокуратуру», метою яких є: | 2020 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету |
| деполітизація посади Генерального прокурора і призначення на неї за результатами відкритого конкурсу; | |||||
| визначення обґрунтованих підстав та процедури звільнення Генерального прокурора з посади; | КМУ | ||||
| позбавлення Генерального прокурора імунітету від дисциплінарної відповідальності з покладенням на Вищу раду правосуддя проведення розслідування і винесення рішення за спеціальною процедурою; | |||||
| зміна підходів до формування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури, забезпечення більш широкої участі громадськості і науковців в її роботі для забезпечення незалежності та аполітичності цього органу. | |||||
| 9. Внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якими адвокати подають декларацію родинних зв’язків в порядку і строки, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно кандидатів на посаду судді. Національна асоціація адвокатів України створює інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики адвокатів (ч. 4 ст. 21). | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 10. Внесення змін до КПК України з метою обмеження дискреційних та невідповідних принципу юридичної визначеності повноважень прокурорів, слідчих (детективів), працівників оперативно-розшукових підрозділів та керівників підрозділів досудового розслідування. Йдеться, зокрема, про необхідність: | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| - привести у відповідність до Конституції України повноваження прокурорів щодо організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, а також підтримання публічного обвинувачення в суді; | |||||
| - відповідно до цього уточнити ролі і розмежувати повноваження прокурорів та керівників підрозділів досудового розслідування, усунути дублювання цих повноважень; усунути дублювання повноважень слідчих (детективів) та прокурорів. | КМУ | ||||
| 11. Розробка проекту закону щодо проведення перевірок на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, насамперед працівників органів правопорядку та прокурорів, в якому має бути передбачено підстави і порядок проведення такої перевірки, а також її наслідки, зокрема звільнення з посади у випадку негативних результатів перевірки із забороною бути призначеним на посади в органах правопорядку та прокуратурі на строк не менше десяти років. | 2020 | Мін’юст, НАЗК, НАБУ, ДБР, НП, Мінфін, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 12. Введення системи випадкового розподілу справ між прокурорами на основі заздалегідь визначених чітких і об’єктивних критеріїв, зокрема критеріїв спеціалізації і навантаження. Процес розподілу також має здійснюватись на основі відповідних стандартів, зокрема суворого контролю, які убезпечать систему від усіх можливих зловживань[1]; | 2021 | Генеральна прокуратура України | Відповідний нормативно-правовий акт затверджено; технічний захист запроваджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| запровадження з метою попередження можливості стороннього втручання в роботу системи випадкового розподілу справ механізму технічного захисту (зокрема використання в переліку прокурорів не їх прізвищ, а порядкових номерів, які відображатимуть їхнє навантаження на поточний момент зі щоденною зміною порядкового номеру). | |||||
| 13. Приведення положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів у відповідність до міжнародних стандартів. | 2021 | Рада прокурорів України | Кодекс оновлено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 14. Внесення змін до законів України з метою запровадження для прокурорів, слідчих (детективів), працівників оперативно-розшукових підрозділів, керівників підрозділів досудового розслідування: | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| - обов’язку декларування (повідомлення) позапроцесуальних стосунків (зустрічей) з учасниками кримінального провадження, незалежно від того, чи створюють вони передбачені законом підстави для відводу (самовідводу), а також випадків втручання в їхню діяльність, у тому числі про звернення до них учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають в їх провадженні; запровадження аналогічного декларування працівниками державної виконавчої служби та приватними виконавцями; | |||||
| - декларації родинних зв’язків, аналогічної з декларацією родинних зв’язків судді; | КМУ | ||||
| - декларації доброчесності, аналогічної з декларацією доброчесності судді. | |||||
| 15. Розробка та затвердження єдиного етичного кодексу поведінки працівника органів правопорядку. | 2021 | МВС, ДБР, НАБУ, НП, Мінфін, КМУ | Кодекс затверджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 16. Внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» і Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо: | 2021 | Мін’юст, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| - створення постійно діючих дисциплінарних комісій в системі Національної поліції; | |||||
| - включення до складу цих дисциплінарних комісій представників громадськості; | КМУ | ||||
| - надання дисциплінарним комісіям права самостійно накладати стягнення на поліцейських; | |||||
| - відкриття дисциплінарної практики дисциплінарних комісій та її узагальнення й уніфікація; | |||||
| - виключення з підвідомчості поліцейських комісій скарг, рапортів, повідомлень про дисциплінарні правопорушення поліцейських, які стосуються незначних порушень службової дисципліни, проведення негласних слідчих (розшукових) дій або розголошення інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом. | |||||
| 17. Розробка законодавчих актів щодо забезпечення прозорості і якості відбору кадрів для Національної поліції, Державної прикордонної служби, інших органів правопорядку, підвищення кваліфікації працівників, розробка системи оцінки ефективності особистої роботи кожного працівника органу правопорядку і удосконалення системи кар’єрного зростання. | 2021 | МВС, ДБР, НАБУ, Мінфін, КМУ | Акти затверджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 18. Забезпечення обліку та оприлюднення всіх звернень народних депутатів України, інших посадових осіб до органів досудового розслідування і прокуратури, які містять ознаки втручання в діяльність працівника органу правопорядку. | 2021 | МВС, ДБР, НАБУ, Мінфін | Облік та оприлюднення забезпечено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 19. Розробка змін до законів України з метою уніфікації конкурсних засад укомплектування Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, які включали б відеофіксацію та діджиталізацію всіх етапів проходження конкурсу, участь міжнародних експертів, проходження поліграфу тощо. | 2021 | Мін’юст, НАБУ, ДБР, | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 20. Забезпечення ефективного контролю за діяльністю Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, а також Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Для цього щороку проводити незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Служби фінансових розслідувань, а також Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, їх операційної та інституційної незалежності, у т.ч. шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснювалося цими органами та завершено. | 2021 | НАБУ, ДБР, САП, | Щорічний аудит проведено. | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 21. Здійснення порівняльного аналізу і моніторингу діяльності підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, генеральної інспекції прокуратури, уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, створених в Національній поліції, інших органах правопорядку, а також у державних органах з найбільшою концентрацією суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків. | 2021 | НАЗК, КМУ | Аналіз і моніторинг завершено, звіти оприлюднено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 22. Запровадження механізму виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності посадових осіб органів правопорядку, який враховуватиме особливості організації і діяльності цих органів; розробка відповідних методичних рекомендацій, моніторинг ефективності і контроль здійснення заходів з виявлення, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. | 2021 | МВС, НАБУ, ДБР, САП, Мінфін, НАЗК, | Методичні рекомендації затверджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 23. Запровадження відеофіксації складання теоретичного та практичного іспитів для отримання права на керування транспортними засобами із впровадженням технології ідентифікації за обличчям; створення електронного реєстру медичних довідок для водіїв, осіб, що отримують дозволи на користування зброєю, тощо. | 2021 | МВС, КМУ | Відповідні нормативно-правові акти затверджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 24. Кардинальне покращення системи соціального захисту слідчих, детективів, працівників оперативно-розшукових підрозділів, керівників підрозділів досудового розслідування та прокурорів шляхом надання їм пільгового кредиту на житло, медичного обслуговування, можливості перевірки психологічного стану з метою недопущення емоційного вигорання і фізичного виснаження тощо; | 2021 | КМУ | Відповідні нормативно-правові акти затверджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| встановлення посадового окладу у прив’язці до мінімального прожиткового рівня для працездатної особи та остаточне припинення практики визначення основної частини заробітної плати на розсуд керівників. | |||||
| 25. Із залученням телебачення, радіомовлення, інших засобів масової інформації і кіноорганізацій забезпечення формування позитивного іміджу працівників Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, інших органів досудового розслідування, органів прокуратури та осіб, які залучаються до негласного співробітництва з органами досудового розслідування. | 2021 | МВС, НАБУ, ДБР, САП, ГПУ, Мінфін, НАЗК, | Серія матеріалів донесена до споживачів. | В межах коштів державного бюджету | |
| КМУ | |||||
| 26. Тимчасове обмеження права захищати дисертації під час роботи на посадах суддів, прокурорів, слідчих (детективів) та оперативних працівників. | 2021 | КМУ | Відповідні нормативно-правові акти затверджено. | В межах коштів державного бюджету | |
| 3. Зменшення дискреції слідчих, прокурорів і суддів, працівників пенітенціарної системи через усунення корупціогенних факторів в законах, які вони уповноважені застосовувати. | 27. Проведення антикорупційної експертизи положень Кримінального кодексу України з метою виявити всі корупціогенні фактори, зокрема: виключити із КК усі оціночні ознаки на кшталт «тяжкі наслідки», «особливо тяжкі наслідки», «значна шкода», «істотна шкода», «грубе порушення» тощо, критерії визначення яких в законі відсутні; збільшити «дрібні розміри» наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, що наразі надають можливість визнавати наркоділерами осіб, хворих на наркоманію; виключити із КК статтю 391 та усі інші статті з адміністративною та дисциплінарною преюдицією тощо; декриміналізувати частину цивільно- чи господарсько-правових деліктів, що безпідставно віднесені до кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності; переглянути межі покарань у санкціях статей КК тощо; | 2021 | Мін’юст, НАЗК, КМУ | Експертизу проведено. | В межах коштів державного бюджету |
| усунути виявлені корупціогенні фактори через внесення змін до цього Кодексу. | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України | ||||
| 28. Проведення антикорупційної експертизи Кримінального процесуального кодексу України, інших законів, що визначають засади організації і діяльності органів правопорядку і прокуратури з метою виявити всі корупціогенні фактори, зокрема: розмір застави у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень встановити залежно від розміру предмета кримінального правопорушення, який має матеріальну форму; | 2021 | Мін’юст, НАЗК, КМУ | Експертизу проведено. | В межах коштів державного бюджету | |
| усунути виявлені корупціогенні фактори через внесення змін до цього Кодексу, інших законів. | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України. | ||||
| 29. Ліквідація корупційної схеми щодо «купівлі» водійського посвідчення, зокрема шляхом: унеможливлення складання іспитів на одержання водійського посвідчення без явки до сервісного центру, сторонніми особами або за допомогою незаконного сприяння працівників сервісного центру; впровадження відео-, аудіофіксації іспитів із застосуванням технологій автоматичної ідентифікації та розпізнавання обличчя; унеможливлення випадків штучного виведення автошкіл з ринку; забезпечення можливості оплати адміністративної послуги з прийняття іспиту через будь-яку банківську (платіжну) систему, без надання необґрунтованих переваг жодній з них; вдосконалення вимог до тестових питань практичного іспиту. | 2021 | МВС, КМУ | Зміни до законодавства прийняті. | В межах коштів державного бюджету | |
| 4. Створення адаптованого до антикорупційних вимог кримінального та іншого законодавства, яке передбачає посилення приватних засад вирішення кримінально-правових конфліктів. | 30. Розробка нового Кримінального кодексу України, положення якого ґрунтувалися б на принципах ultima ratio, юридичної визначеності та пропорційності; | 2022–2023 | Мін’юст, КМУ | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України. | В межах коштів державного бюджету |
| декриміналізація усіх діянь, за вчинення яких іншими законами обґрунтовано і прямо передбачена адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративно-господарська або інша юридична відповідальність. | |||||
| 31. Широке запровадження медіації та інших альтернативних способів вирішення кримінально-правових конфліктів. | 2022–2023 | Мін’юст, КМУ | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України. | В межах коштів державного бюджету | |
| 32. Удосконалення положень Цивільного кодексу України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» з метою створення реальних гарантій відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень службовими особами органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду; створення загальнодержавного Фонду допомоги потерпілим від кримінальних правопорушень. | 2022–2023 | Мін’юст, КМУ | Законопроект розроблено, оприлюднено і подано на розгляд Верховної Ради України. | В межах коштів державного бюджету | |
| [1] Відповідно до Звіту GRECO від 23.06.2017 р. Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів (пункт 231). | |||||
ВККС може бути ліквідована до нового року
