Фабула справи № 369/3186/17: Спадкоємиця (позивачка) звернулась до відповідачів (інших спадкоємців) з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті спадкодавиці (тітки позивачки) відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок та земельні ділянки. У встановлений законом строк позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину з мотивів наявності спадкоємця за заповітом. Спадкодавиця за життя склала в один день два заповіти: перший об 11:00, яким все майно заповідала одному з відповідачів, і другий о 15:30, яким йому заповідала лише земельну частку (пай). Позивачка вважала, що відповідач за заповітом успадкував лише земельну частку (пай), а все інше майно має спадкуватись між всіма спадкоємцями за законом, які в установлений строк прийняли спадщину, а саме житловий будинок та земельні ділянки.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що, звертаючись до суду з цим позовом, позивачка вказала, що заповіти спадкодавиці суперечать один одному, тому що визначають різний обсяг спадкового майна, який підлягає спадкуванню. Суди при відмові в задоволенні позову вважали, що спадкодавця склала заповіти, які посвідчені однією особою, стосуються одного спадкоємця, не суперечать один одному, оскільки останній заповіт не змінює усі умови попереднього заповіту та не скасовує його, а лише уточнює в частині, що стосується однієї з земельних ділянок.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, яка мотивована тим, що суди неправильно застосували положення статті 1254 ЦК України. Вказує, що заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету сільської ради о 15:30 за реєстровим № 347, є новим заповітом, який містить нове заповідальне розпорядження щодо спадкового майна, і тому на підставі статті 1254 ЦК України скасовує попередній заповіт.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 26.06.2019 у справі № 369/3186/17 касаційну скаргу задовольнив, справу передав на новий розгляд.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. У частині другій та четвертій статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.
Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт, і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів. Тлумачення частини третьої статті 1254 ЦК України свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.
З постановою можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про оформлення спадщини.
