Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 128/2994/15-ц про відшкодування моральної школи. Суд встановив, що проведення вакцинації дітям було проведено без згоди їхніх батьків серією препарату, яка не була перевірена на відповідність показникам якості у встановленому законом порядку.
Обставини справи
11 квітня 2006 року учням середньої школи с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області було проведено туберкулінодіагностику із застосуванням алергену туберкульозного очищеного рідкого, серії 14/51 (проба Манту). Про проведення проби Манту батьків учнів не попередили, їх згоду на це не отримали, про можливі наслідки та ризики не повідомили.
Того ж дня після проведення проби до медичних сестер зі скаргами на головний біль, нудоту, біль у животі, загальну слабкість почали звертатися діти, які в подальшому були направлені у дільничну лікарню села. Усім госпіталізованим дітям був встановлений основний діагноз: атипова реакція на введення туберкуліну та ряд супутніх діагнозів.
У серпні 2015 року громадяни України звернулися до суду з позовом до Міністерства охорони здоров’я про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Рішення судів
Справа пройшла всі інстанції двічі, і тільки постановою Вінницького апеляційного суду 12 лютого 2019 року скаргу задоволено частково та ухвалено нове судове рішення, яким з Міністерства охорони здоров`я України на користь позивачів на відшкодування майнової шкоди стягнуто 14 610 грн та 135 917 грн — на відшкодування моральної шкоди.
(До цього рішенням Вінницького районного суду від 18 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачами не доведено наявності шкоди, протиправності поведінки відповідачів та причинного зв`язку між діями відповідачів із заподіяною шкодою.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 серпня 2016 року апеляційну скаргу громадянки, яка діяла у своїх інтересах та в інтересах інших позивачів, відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 квітня 2018 року касаційну скаргу задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду від 19 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивачів по 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2018 року касаційну скаргу Вінницької центральної районної клінічної лікарні залишено без задоволення. Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу задоволено частково та ухвалено нове судове рішення).
Судове рішення апеляційного суду від 12 лютого 2019 року мотивовано тим, що при проведенні профілактичного щеплення дітей було порушено вимоги статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення України», оскільки щеплення проведено без згоди законних представників неповнолітніх осіб, серією препарату, яка у встановленому законом порядку не була перевірена на відповідність показникам якості Держлікслужбою.
Судом встановлено, що про проведення туберкулінодіагностики дітям їхніх батьків не попереджали, їх згоду на це не отримували, про можливі наслідки, ризики тощо не повідомляли. Проведення туберкулінодіагностики спричинило погіршення здоров`я дітей, що виявилося в ослабленні імунної системи, ураженні нервової системи, розвитку аутоімунних реакцій, які призвели до розвитку відповідної клінічної симптоматики. При цьому Міністерством охорони здоров`я України будь-які повідомлення про невідповідність такого препарату показникам якості не здійснювалися.
Представник позивачів подав касаційну скаргу, яка мотивована тим, що при визначені розміру відшкодування моральної шкоди апеляційний суд не в повній мірі врахував тяжкість моральних та фізичних страждань позивачів.
Висновок Верховного Суду
ВС встановив, що туберкулінодіагностику дітям Мізяківсько-Хутірської середньої школи Вінницького району Вінницької області було проведено серією препарату, яка у встановленому законом порядку не була перевірена на відповідність показникам якості державним органом, на який покладено такий обов`язок, — Держлікслужбою.
Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що на Міністерство охорони здоров`я як на центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров`я, до структури якого входила Держлікслужба, покладено обов`язок здійснення контролю за якістю імунобіологічних препаратів.
Проте через неналежне виконання своїх обов`язків вказаним органом до застосування було допущено препарат, який не пройшов відповідний контроль якості, чим була створена серйозна загроза ушкодження здоров`я неповнолітніх дітей.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що через бездіяльність державного органу, що входить до структури Міністерства охорони здоров’я України — Держлікслужби, до Вінницької ЦРКЛ був поставлений препарат, серія якого не пройшла державний контроль якості, та цим було заподіяно шкоду здоров`ю одній з найбільш уразливих груп населення — неповнолітнім дітям, які до цього часу змушені боротися з негативними наслідками для свого здоров`я, зазнали фізичних страждань і душевних переживань.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд правильно виходив із засад розумності та справедливості, з урахуванням обставин справи та наслідків, що наступили для позивачів.
Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду залишила касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду — без змін.
Також ми писали про те, чи можуть діти без щеплень відвідувати навчальні заклади.
