Народні депутати внесли на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності». Проект закону зареєстрований за №1056 від 29.08.2019. Народні обранці обґрунтовують проект необхідністю рішучої боротьби з рейдерством.
Основні положення законопроекту передбачають:
- припинення діяльності акредитованих суб'єктів;
- запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав;
- впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав;
- підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.
Дійсно, законопроектом пропонується скасувати вимоги до акредитації суб’єктів державної реєстрації, а також виключити із законодавства всі положення про таку акредитацію.
Замість цього Міністерство юстиції буде направляти реєстраторів на обов’язкове підвищення кваліфікації, виправляти помилки, допущені реєстраторами, та скасовувати рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав.
Крім того, міністерство буде негайно звертатися до правоохоронців, якщо буде виявлено ухвалення державними реєстраторами рішень з порушенням законодавства.
Перевірка довіреностей
Посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, будуть зобов’язані встановлювати особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Поки що законом такий обов’язок встановлений лише для нотаріусів.
За свідоцтвом про народження буде встановлюватися особа віком до 14 років (за умови підтвердження батьками того, що ця особа є їхньою дитиною), а не до 16 років, як зараз.
Крім того, нотаріус буде перевіряти зміст довіреності, а не тільки її дійсність. Внесення нотаріусом інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів не буде вважатися порушенням нотаріальної таємниці.
Що зміниться у державній реєстрації підприємств
Змінюється порядок укладення деяких корпоративних договорів.
Укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню наступні договори (крім випадку, якщо такий договір укладено в письмовій формі та підписано з використанням кваліфікованого електронного підпису):
- договір про внесення додаткового вкладу;
- договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі;
- договір про припинення товариства (випадок з електронним підписом на нього не розповсюджується).
Аналогічно засвідчується справжність підписів на заяві про вихід з товариства, рішенні щодо надання згоди на вихід з товариства чи про виключення учасника.
Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників.
Чинний закон визначає вартість чистих активів станом на кінець попереднього кварталу.
Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Раніше повідомлення друкувалися невідомо де і невідомо коли. Таким чином, затягувалися строки ліквідації підприємств та порушувалися права кредиторів.
Які нововведення пропонує законопроект
Територіальність реєстрації
Державна реєстрація права власності буде проводитися виключно за місцезнаходженням нерухомого майна. Для юридичних осіб — за місцем знаходження юридичної особи (якщо документи подаються в паперовому вигляді). Зареєструвати юридичну особу без територіальних обмежень можливо, якщо державна реєстрація проводиться в електронній формі.
Подання документів до неналежного суб’єкта державної реєстрації або наявність обтяжень корпоративних прав може стати підставою для відмови у державній реєстрації. Також підставою для відмови називаються наявність записів у реєстрі про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, та про визнання недійсними рішень засновників або змін до установчих документів.
Але Міністерство юстиції України залишає за собою право надавати дозвіл на проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць або незалежно від місця знаходження юридичної особи в межах України.
Повноваження реєстратора
Державний реєстратор матиме змогу:
- встановлювати черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;
- використовувати державні інформаційні системи;
- встановлювати наявність чи відсутність обтяжень корпоративних прав;
- перевіряти довіреності й обсяг повноважень особи;
- перевіряти правоздатність та дієздатність осіб.
Новелою є визначення реєстратором обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснення перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, повноваження представника фізичної або юридичної особи, а також встановлення наявності чи відсутності обтяжень корпоративних прав (під час проведення державної реєстрації змін, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, і якщо такі зміни відбулися не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі судового рішення).
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Учаснику юридичної особи надається право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.
Дещо змінюється перелік документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи. Замість акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства реєстратору надається договір, предметом якого є відчуження такої частки.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Президентом подано до Верховної Ради та визначено як невідкладний проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».
