Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні законопроекти №1053-1 та №1073.
Це проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі й послуг (щодо впровадження так званого кешбеку) та проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким пропонується внести зміни до статті 25 Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Йдеться про обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів); збільшення штрафних санкцій; преміювання тих осіб, які будуть скаржитися на недобросовісних продавців. Ці законопроекти викликали суспільний резонанс. Стурбованість малого бізнесу змістом вищезазначених документів цілком зрозуміла. Критикуються величезні штрафи, узаконення доносів та поголовна фіскалізація. Ці законопроекти вже винесені на друге читання парламенту, та Рада має намір проголосувати за них вже сьогодні. Враховуючи високу дисципліну в провладній партії, сумнівів у тому, що законопроекти будуть ухвалені в запропонованій депутатам редакції, немає.
Які правки були внесені до законопроектів до другого читання
У законі з’являється термін «програмний реєстратор розрахункових операцій». Для цих реєстраторів буде вестися окремий реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Голова Державної податкової служби Сергій Верланов запевнив депутатів, що програмне забезпечення буде безкоштовним. У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам'яті, до виробника чи постачальника цього реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний повернути їх вартість суб'єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Хто повинен застосовувати РРО
Якщо за календарний рік обсяг доходу платника єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) перетнув межу в мільйон гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для платника єдиного податку становиться обов'язковим.
Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
До 1 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує мільйон гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує мільйон гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом міністрів України.
Яка відповідальність передбачена
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 100 відсотків вартості проданих товарів сплачується у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
150 відсотків вартості сплачується за кожне наступне вчинене порушення.
Тимчасово до 1 жовтня 2020 року штрафні санкції будуть застосовуватися в таких розмірах:
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення;
- п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — якщо у випадках, визначених цим законом, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого терміну книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, цін товару (послуги) та обліку їх кількості;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товару та обліку його кількості;
- двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі порушення порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.
Щодо кешбеку
Якщо фінансові санкції застосовано до суб’єктів господарювання згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятих за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.
Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбачена цією статтею, здійснюється при дотриманні наступних умов:
1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;
2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;
3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом з придбаним товаром (роботою, послугою) про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);
4) вартість товарів (робіт, послуг) в межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).
Інформація про проведену компенсацію обов’язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 Податкового кодексу України, у випадку, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.
У разі порушення вимог щодо порядку або строків підготовки висновків та/або перерахування покупцю (споживачу) суми компенсації такі суми можуть бути стягнуті покупцем (споживачем) у судовому порядку.
Закон набирає чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем його опублікування.
Проте не всі депутати задоволені таким законом.
Так, народний депутат України Антон Поляков зробив допис у у соцмережах, що при розгляді поправок Комітетом за 20 хвилин вирішувалося питання мільйону самозайнятих осіб — фізичних осіб — підприємців. Обурення депутата викликало відхилення тих правок, які він вносив, а також залишення кешбеку.
Народний депутат України Ніна Южаніна вважає дуже поганою нормою щодо залишення обов’язку платника складати звітність, пов’язану із застосуванням різних РРО. Первісно передбачалось, що порядок подання звітності буде полегшений. Не вдалося виключити із проекту подання скарг на продавця та отримання кешбеку. На думку Южаніної, неприйнятною є також невидача розрахункового документа при застосуванні програмного РРО.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про причини невдоволення підприємців цими законопроектами.
