Міністр юстиції Денис Малюска в інтерв’ю bihus.info розповів про ключові позиції в діяльності міністерства.
Окремої уваги заслуговують тези міністра щодо подальшої антирейдерської діяльності відомства, зокрема, в частині реформування Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (т. зв. Антирейдерської комісії), до якої було чимало запитань, а також щодо функціонування реєстрів.
1) Ліквідація «схем»
За словами Дениса Малюськи, довести зараз якісь порушення, що мали місце в міністерстві, досить складно.
«Зараз я попросив наш профільний департамент викласти онлайн всі рішення Антирейдерської комісії. Тобто юридична спільнота зможе побачити, чому підприємство А могло домогтися від Комісії певного рішення, а підприємство Б — ні».
2) Оновлення Антирейдерської комісії
«Зараз ми напрацювали механізм, який вже підтриманий постановою Кабміну, про можливість залучити іноземних донорів, які зможуть найняти нам висококваліфікованих високооплачуваних юристів на юридичному ринку, які б здійснювали первинну обробку скарг, що надходять до Мін’юсту.
Більша частина буде автономно аналізувати скарги та надавати їх Комісії, але я підозрюю, що ми подивимося на цих людей і, якщо нам вдасться знайти серед них адекватних та високопрофесійних людей, включимо їх безпосередньо до складу Комісії.
Нова постанова КМУ дозволяє так зробити».
3) Функції Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації можуть передати судам, саму Комісію — ліквідують
Втім, Денис Малюська сумнівається в тому, чи потрібна така Комісія взагалі.
«Чи потрібна Комісія в принципі з такими повноваженнями, з такою роботою, якщо тут не дотримані ключові гарантії і процедури, як це є в судовій системі? Як на мене — ні.
Комісія не повинна існувати більше, ніж місяців 8-9. План до літа — ми маємо налаштувати софт реєстрів і процедури таким чином, щоб потреби в існуванні Комісії банально не було. Тоді ми просто передамо функціонал з розгляду таких скарг повністю на суди, і більше не будемо втручатися в реєстраційні дії в адміністративному порядку так, як це відбувається зараз».
На питання журналістів, чому не можна припинити діяльність цієї Комісії просто зараз, міністр пояснив, що цей варіант розглядався, але він має певні ризики.
«Я поки не зміг знайти адекватної відповіді на запитання, а що тоді робити зараз з «дірявим» реєстром, як з державним реєстром нерухомості, так і по корпоративним правам, і що робити з наслідками дій, коли закон очевидно порушується «чорними» чи «сірими» реєстраторами.
Візьмемо абстрактну ситуацію. «Чорний» реєстратор або особа, яка заволоділа його ключем, переоформляє офісний центр з одного підприємства на інше. За ніч таких транзакцій може бути з десяток. В якій ситуації опиняється власник? У нього є 10 транзакцій, які він має піти та оскаржити в суді. Поки він почне їх оскаржувати, десь п’ять з цих компаній встигнуть ліквідуватися. На це майно встигнуть накласти кілька іпотек. Це класичні рейдерські схеми, надзвичайно примітивні, але жодного важелю впливу на них не буде. Це викличе, очевидно, величезний вибух незадоволення серед бізнес-спільноти.
Ми спробуємо зробити з Комісії тимчасовий, але якісний інструмент, який слугуватиме захисту бізнесу. Звичайно, якщо нам цього протягом місяця чи менше не вдасться, тоді краще вже ніякого, ніж такий. Але, на моє переконання, ще кілька місяців він знадобиться, поки ми не змінили процедури переходу прав власності на нерухомість і корпоративні права.
В іншому випадку «дірки» залишаться, а контроль щезне».
Міністр запевнив, що Комісія буде працювати прозоро, буде онлайн-трансляція засідань, а висновки публікуватимуться.
Крім того, зараз вже працює подача скарг онлайн.
«Вже можна через iGov подавати скаргу онлайн, там складно помилитися з оформленням. Найближчими днями ми винесемо на Кабмін постанову, яка спростить вимоги до скарг, і бюрократії стане ще менше», — зазначив Денис Малюська.
4) Щодо маніпуляцій з реєстрами, Міністр назвав кроки, які здійснюються на протидію цьому.
«Зараз з числа реєстраторів будуть виключені так звані акредитовані суб'єкти — комунальні та державні підприємства не матимуть доступу до реєстрів (законопроектом №1056-1, ухваленим за основу, передбачено припинення діяльності акредитованих суб’єктів у сфері реєстрації комунальних і державних підприємств).
Друге — ми впровадимо обов'язковість нотаріальної форми для угод про передачу корпоративних прав.
Крім того, зараз ми працюємо над ідеєю софту, де добровільно власники компанії або нерухомості зможуть подати заявку, підписавши її електронним підписом, про те, що будь-які транзакції з нерухомістю або корпоративними правами, де вони є заявниками, мають підтверджуватися ЕЦП.
Тобто для транзакції з нерухомістю нотаріусу недостатньо буде, щоб хтось прийшов з паспортом та розписався в договорі, а додатково транзакція має супроводжуватися також електронним цифровим підписом», — підкреслив Денис Малюська.
5) Переписати реєстр відкритим кодом
Одна з ідей, яка вже озвучувалась раніше, — переписати програмне забезпечення реєстрів відкритим кодом (Open source). Це дозволить вирішити проблему, коли лише ті програмісти, які писали ПО нинішніх реєстрів, здатні модернізувати його чи виправити помилки.
«Я не впевнений на 100% у тому, що зараз реєстри нерухомості і корпоративних прав повністю безпечні і що там немає зовнішнього втручання, навіть якщо ми зараз відключимо всіх «чорних» та «сірих» реєстраторів», — зазначає міністр.
У зв’язку з цим, на його думку, прямо зараз не можна ліквідувати Антирейдерську комісію.
«Нам потрібен довший час, щоб ретельно проаналізувати програмне забезпечення. Це може тривати аж до року. Теоретично ми можемо піти на повне переписування реєстру, заново його написати на відкритому коді, щоб сторонні програмісти могли оцінити, як все це працює.
Можливо, в цьому не буде необхідності, якщо наші експерти скажуть, що ми зможемо ліквідувати ризики без переписування реєстру. Це складна, тривала та досить дорога справа».
За словами міністра юстиції, наразі існує проект, фінансований Європейським союзом, який здійснює загальний огляд процедур функціонування реєстрів коштом ЄС. «Це не повноцінний аудит, який я хотів би зробити, де глибоко аналізується сам код. Зараз нам необхідно знайти кошти на глибокий аудит щодо найменших ризикових деталей.
Імплементатором проекту огляду наразі є естонські експерти. У них є досить гарні аналоги функціонування електронних транзакцій. Вони подивляться на існуючий стан справ у Державному підприємстві «Національні інформаційні системи» (НАІС) і дадуть свої висновки по процедурам, по тому як налаштований софт, та як він взаємодіє. Але це не буде стосуватися «дірок» у софті, які приховані і про які ніхто не може здогадуватися, хіба крім авторів програмного коду.
Цей етап потребує відбору досвідченої компанії, яка проведе величезна експертизу із розумінням, як цей код писався», — додає міністр.
6) Зміна кадрів в ДП «НАІС»
Як зазначили журналісти, інколи кадрові зміни в «НАІС» ведуть до того, що «ми місяці сидимо без доступу до державних реєстрів».
«Зміна кадрів в «НАІС» — це річ небезпечна, але ми вимушені це зробити, тому що «НАІС» залишається чорною скринею. Але це не ключова проблема. Мені здається, що керівництво «НАІС» не має 100% контролю над реєстрами та софтом. Є програмісти, які писали код на замовлення і за гроші «НАІС», і саме вони є «ключем» до того, щоб з реєстрами нічого не трапилося та до того, що там заховано всередині.
Тому банальна зміна менеджменту «НАІС» не приведе до закриття всіх дірок», — зазначає міністр.
