30 вересня 2019 року о 15:00 розпочалося засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики, який розгляне судову реформу Зеленського у вигляді законопроекту №1008, антирейдерський законопроект №1056-1 та проект Держбюджету на наступний рік.
На засіданні присутні представники ДСА, Служби судової охорони, Верховного Суду, голова Вищої ради правосуддя та судді ВСУ Василь Гуменюк та Богдан Пошва.
Законопроект №1008 у тому вигляді, як він був ухвалений у першому читанні, передбачає скорочення Верховного Суду вдвічі, люстрацію керівництва ВККС та ДСА, повний перезапуск ВККС та іншу процедуру дисциплінарного провадження щодо суддів.
Верховний Суд та Вища рада правосуддя вже висловили свої критичні зауваження щодо законопроекту №1008. Також Рада Європи наполягає на необхідності консультацій стосовно законопроекту.
Експерти Євросоюзу і США розповіли «Право TV», що їх турбує в законопроекті Зеленського про судову реформу.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що згідно з поправками до другого читання до законопроекту №1008 кваліфікаційне оцінювання суддів, розпочате старим складом ВККС, продовжиться, доки не будуть переатестовані всі судді.
П О Р Я Д О К Д Е Н Н И Й
І. Законопроекти, з опрацювання яких Комітет не є головним
- Проект Закону про Державний бюджет України на 2020 рік, реєстр. №2000 (Кабінет міністрів України)
Відповідальний: Венедіктова І.В.
ІI. Законопроекти, з опрацювання яких Комітет визначено головним
Друге читання
- Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ, реєстр. №1026 (Президент України)
Відповідальний: Новіков М.М.
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності, реєстр. №1056-1 (Стефанчук М.О. та інші)
Відповідальний: Фріс І.П.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування, реєстр. №1008 (Президент України)
Відповідальний: Новіков М.М.
Різне
20:35 Підкомітет не встиг підготувати поправки до другого читання для того, щоб обговорити їх предметно, повідомив Михайло Новіков. Завтра засідання підкомітету призначене на 10:00, а засідання Комітету — на 15:00.
18:58 Комітет розглядає наступне питання — проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності, реєстр. №1056-1 (Стефанчук М.О. та інші).
Нагадаємо, народні обранці обґрунтовують проект:
- недоцільністю подальшого використання інституту так званих акредитованих суб'єктів, оскільки значна їх кількість брала активну участь у сумнівних або і відверто злочинних реєстраційних діях;
- необхідністю запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав;
- необхідністю є і впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, коли реєстраційна дія проводиться нотаріусом, який посвідчив відповідний документ щодо речового права (крім випадків, коли виникнення, перехід, зміна або припинення прав та обтяжень здійснюється із відкладальною умовою);
- необхідністю підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.
17:53 Розглядається наступне питання щодо законопроекту №1026 про підстави передачі справ на розгляд Великої Палати.
Нагадаємо, що Президент Володимир Зеленський 29 серпня зареєстрував у парламенті проект закону №1026 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ. Законопроектом пропонується звузити можливості для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для господарських, адміністративних та цивільних справ.
«Ми загалом погоджуємося з тими правками, які вносяться до законодавства, з точки зору їх мети та зменшення навантаження на ВП, але сама Велика Палата має визначати, які справи підлягають її розгляду, а не касаційні суди. Це сприятиме єдності судової практики», — зазначила Голова Верховного Суду Валентина Данішевська.
Окрім того, стосовно пропонованого порядку повернення справи після касаційного перегляду, Валентина Данішевська запропонувала поширити його на всі інстанції.
«Якщо кожен касаційний суд буде вирішувати, що направляти, а що не направляти, то ми втратимо єдність судової практики», — додала Валентина Данішевська.
Слід відзначити, що з деякими поправками щодо можливості Великої Палати самостійно вирішувати, які справи допускати до свого розгляду, члени Комітету погоджуються.
Наразі стоїть питання щодо правки, яка буде стосуватися права Великої Палати самостійно вирішувати, чи має місце міжюрисдикційний спір.
«Нам необхідно отримати право повертати касаційному суду справу, якщо раніше ми вже висловилися щодо юрисдикції», — зазначила Валентина Данішевська.
Михайло Новіков зазначив: ідея законопроекту була в тому, що касаційні суди мають самі вирішувати, направляти справи Великій Палаті чи ні.
«Ми вас хотіли розвантажити, а ви знов хочете собі це навантаження», — звернувся він до Валентини Данішевської.
Голова Верховного Суду наголосила, що якщо один касаційний суд за схожих умов буде направляти справу до ВП ВС, а інший не буде — це призведе до розбалансування судової практики.
Член Комітету Андрій Костін назвав пропозицію передати можливість ВП самій вирішувати, чи є міжюрисдикційний спір, «внутрішнімі суперечками та недовірою між касаційними судамі та Великою Палатою».
Голова ВС категорично заперечила такий висновок та знову спробувала пояснити необхідність внесення змін.
Народний депутат Роман Бабій зауважив, що оскільки інший законопроект №1008 передбачає скорочення кількості суддів Верховного Суду, то і Велика Палата буде скорочена, отже потребуватиме зменшення навантаження.
Втім, як зазначила Валентина Данішевська, незалежно від того, яким буде кількісний склад ВС, не можна давати підстави для розбалансування судової практики.
«Головне, щоб ми не зменшували результативність, а примножували її», — відмітила голова ВС.
Комітет ухвалив рішення: проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ, реєстр. №1026, авторства Президента України з урахуванням поправок прийняти у другому читанні та в цілому.
17:07 Депутати запитали у Зеновія Холоднюка, навіщо необхідно 340 млн грн для запуску ЄСІТС, якщо ДСА просить 401,3 млн грн видатків на «Укрпошту» (тобто на листування зі сторонами процесу, яке могло б забезпечуватися електронним судом).
Як зазначив голова ДСА, ці кошти необхідні на розробку програмного забезепечення для роботи ЄСІТС.
«Ми плануємо, що сама ЄСІТС запрацює з 1 січня 2022 року, однак за цей час має розроблятися нове програмне забезпечення, та судова система укомплектовується додатковою технікою. На сьогодні в ДСА створюється додатковий дата-центр», — підкреслив він.
Втім, незрозуміло, про яке саме програмне забезпечення йде мова, адже раніше ДСА говорила про те, що ЄСІТС запрацює з 1 березня 2019 року.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про те, чому не запрацювала ЄСІТС та яка в цьому роль ДСА.
16:47 Ірина Венедіктова підкреслила, що висновок Комітету щодо держбюджету має бути сьогодні. Але ті цифри, які озвучує Зеновій Холоднюк зараз, не були доведені до Комітету. Попередній лист від ГСА передбачав інші цифри (потребу в 20 млрд).
Як відповів Зеновій Холоднюк, у новому листі від 27 вересня загальна цифра в цілому не змінюється.
«В проекті не було 202 млн поточних видатків. Мінфін перекинув з певних статей цю суму на поточні видатки», — вказав він і додав, що були відкореговані показники щодо Служби судової охорони.
.jpg)
16:32 Народний депутат, брат спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука Микола Стефанчук попросив Зеновія Холоднюка назвати максимальну винагороду для суддів.
«105 тисяч грн — це максимум для першої інстанції та 210 тисяч — для апеляційної інстанції», — відповів Зеновій Холоднюк.
На це Микола Стефанчук зазначив: «Я тут зробив деякі розрахунки. 16 тисяч — це для працівників судової охорони, добре. 18-19 тисяч грн — це працівники апаратів судів, якщо рахувати, що їх 28 тисяч.
А судді? Я порахував, виходить, ви тут просите в середньому 399 тисяч гривень на місяць для суддів».
Як з’ясувалося, пан Стефанчук розрахував таку величину винагороди, оскільки подумав, що в Україні зараз 1146 судів.
«У нас 7586 суддів суддівський корпус, — пояснив Зеновий Холоднюк. — І ще більше 2000 мають бути призначені на вакансії».
«Я думаю, що судді будуть щасливі від такої зарплати», — сказав Стефанчук.
Холоднюк відповів, що рівень суддівської винагороди чітко визначено законом.
16:27 Виступає голова Служби судової охорони Валерій Бондар. Він зазначив, що проект Держбюджету фінансує потребу в коштах на охорону судів на 22%.
«У нас фактично немає основи. Ми починаємо будувати все з нуля. Нам треба закупити однострій, автомобілі, зброю, радіостанції. Безпека дешевою не буває», — підкреслив він.
16:20 Ірина Венедіктова передала слово голові ДСА Зеновію Холоднюку.
«20,136 млрд грн — я бачу, тут написано про таку потребу. Чи дійсно це так?» — запитала вона.
За словами Холоднюка, проект Держбюджету не передбачає належного фінансування зарплат суддів та працівників апарату, не враховує того, що прожитковий мінімум змінюється, у ньому належним чином не забезпечені видатки розвитку та відсутні капітальні видатки.
«З 27 тисяч працівників апарату судів лише 1800 забезпечено фондом заробітної плати при середньомісячній зарплаті 19 тисяч грн», — зазначив голова ДСА Зеновій Холоднюк.
Окрім того, проект Держбюджету на 2020 рік не передбачає коштів на систему електронного судочинства (ЄСІТС) та не забезпечує створення Єдиного державного реєстру виконавчих документів як складової ЄСІТС, що призведе до отримання Україною негативного відгуку Ради Європи в частині невиконання рішень Європейського суду з прав людини.
16:11 Ірина Венедіктова повідомила присутніх, що до Комітету надійшов лист від екс-голови ВРП Володимира Говорухи, в якому йдеться, що претензій до проекту в частині фінансування ВРП не має.
Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко уточнив, що заперечень немає щодо фінансування саме ВРП, однак він прийшов на засідання комітету, щоб обговорити фінансування судової системи в цілому.
15:45 Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зазначила, що ВС звернувся до Міністерства фінансів щодо необхідності збільшення видатків на 100 млн грн за рахунок індексу інфляції.
«Ми просимо додаткові кошти, щоб забезпечити виплату заробітної платні суддям ВСУ та вищих спеціалізованих судів, доки їх доля не буде вирішена ВККС та ВРП. Ми в даному випадку є розпорядниками коштів на такі виплати, але від нас не залежить їх доля», — зазначила В. Данішевська.
15:19 Голова КСУ Олександр Тупицький повідомив, що в проекті Державного бюджету на 2020 рік зменшено видатки на Конституційний Суд на 10 млн грн. В минулому році ця сума була на 10 млн грн більше, зазначив він. За законодавством зменшення видатків таким шляхом неможливе.
«У нас не відбулося ніяких подій, щоб були якісь причини, щоб можна було ці 10 млн забрати», — підкреслив голова КСУ.
«Ми прийшли не просити, а знайти порозуміння», — додав він.
Також Голова КСУ Олександр Тупицький зазначив, що Конституційному Суду в 2020 році додатково необхідно, порівняно з 2019 роком, 49 млн грн. Тобто, загалом, необхідно більше на 59 млн грн, ніж передбачено в проекті Державного бюджету.
На Комітеті розгорілася дискусія — депутати почали запитувати, навіщо ці кошти.
Представник КСУ зазначив, що з названої суми коштів 16 млн — заробітна плата, 25 млн грн — це запланована вихідна допомога, 3,5 млн — це нарахування на оплату праці та інші поточні видатки.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
