25 вересня Кабінетом міністрів України було внесено на розгляд до Верховної Ради проект закону №2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Законопроект розроблено на виконання пункту 26 плану заходів на 2017–2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року.
Проект закону є аналогічним законопроекту, який був зареєстрований за №9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий) та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ.
Проект закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.
Проектом закону пропонується комплексно удосконалити національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема щодо:
- запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної;
- застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів;
- збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн (зараз 150 тис. грн) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, які не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;
- розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
- удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів;
- запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням;
- удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;
- перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів.
Проект закону вводить обов’язок для платіжних систем:
- супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
- забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
- встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.
Так, передбачається, що державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи (крім державної реєстрації припинення) та у разі подання такою юридичною особою відомостей про особу, що є кінцевим бенефіціарним власником (контролером), обов’язково здійснює перевірку відомостей, зазначених щодо цієї особи, використовуючи відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України щодо розшуку осіб, зниклих безвісти та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян.
Користування Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром фізичних осіб — платників податків, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію.
З метою перевірки документів, що посвідчують особу, державним реєстратором такі документи обов’язково перевіряються за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради про отримання висновку щодо законопроекту №1008.
Також ми писали, що Комітет ВР підтримав норму про декларації помічників суддів.
