Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики розглянув запропоновані депутатами поправки до проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (р. №1031, друге читання) та до проекту закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції (р. №1010, друге читання).
Загалом до законопроектів запропоновано більш ніж 300 поправок, які Комітет повинен розглянути та рекомендувати до розгляду Верховною Радою або відхилити.
Основна кількість внесених поправок депутатами відхилена, проте частина з них все ж таки була врахована.
Наприклад, Комітет врахував поправку, якою вносяться зміни до статті 258 ЦКУ та встановлюється спеціальний строк позовної давності для позовів про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави — 4 роки.
Крім того, депутати не врахували поправку про розгляд справ про спеціальну конфіскацію у місцевих судах. На думку депутатів, такі справи повинні розглядатися Вищим антикорупційним судом.
Хоча Головне науково-експертне управління надало висновок на проект закону України №1031 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» щодо змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», у якому розкритикувало таку пропозицію.
На думку управління, запропонована проектом редакція вказаної норми не дозволяє достеменно визначити, в якому порядку здійснюватимуться провадженнях у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави. Чинна редакція зазначеної норми відносить до повноважень Вищого антикорупційного суду здійснення правосуддя судом першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
Тобто за чинними процесуальними нормами Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції виключно у кримінальних провадженнях. Але комплексний аналіз поданого законопроекту дозволяє стверджувати, що стягнення необґрунтованих активів у дохід держави має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.
Раніше повідомлялося про реакцію народних депутатів на голосування за закони про кешбек та касові апарати.
