3 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №1056-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності. За задумом його авторів, закон створить дієві механізми протидії рейдерству.
30 вересня 2019 року правки до другого читання даного законопроекту стали предметом обговорення на засіданні Комітету з питань правової політики. Найбільш проблемним питанням законопроекту стала пропозиція щодо виключення механізму нотаріального посвідчення договорів та заміни його на нотаріальне посвідчення акта приймання-передачі частки.
Про що саме йде мова? У першому читанні автори законопроекту пропонували доповнити Цивільний кодексу України та Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» нормою про те, що договір, предметом якого є відчуження (передання) частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Проте при підготовці законопроекту до другого читання дане формулювання змінили, і тепер замість договору буде засвідчуватись акт приймання-передачі частки.
Саме це викликало дискусію між віце-президентом Нотаріальної палати України Оленою Кирилюк та першим заступником міністра юстиції України Євгеном Горовецем стосовно того, як саме вплине посвідчення акта приймання-передачі частки на боротьбу з рейдерством, на захист прав та свобод громадян України та іноземних інвесторів.
Зокрема, віце-президент Нотаріальної палати України Олена Кирилюк заявила, що акт прийому-передачі частки ніяким чином не змінить нинішню ситуацію з рейдерством, а, навпаки, ще більше буде провокувати.
«Це зовсім інші нотаріальні дії. Нотаріальне засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки не вимагає і не дозволяє нотаріусу провести необхідні перевірки для того, щоб убезпечити учасників правочину від рейдерства», — підкреслила Олена Кирилюк.
За її словами, нотаріальне посвідчення договору має значно більше переваг.
«По-перше, при посвідченні договору у нотаріуса залишаються усі документи, які стали підставою для відчуження корпоративних прав. По-друге, проводяться перевірки, перевіряється наявність обтяжень рухомого майна, перевіряється наявність згоди (наприклад, подружжя). Також перевіряється, чи не порушені права співвласників на корпоративні права. Усі ці механізми працюють виключно при обов’язковому нотаріальному посвідченні договору. Якщо ми прибираємо цей механізм, ми повертаємось до того, з чим боролись три роки», — наголосила Олена Кирилюк.
Зі свого боку, перший заступник міністра юстиції України Євген Горовець відповів: «Ми підтримуємо гібридний варіант, коли ми залишаємо модель, яка передбачає, що для реєстратора підставою для реєстрації є не договір, а акт приймання-передачі частки. Одночасно антирейдерський ефект полягає в тому, що ми встановлюємо правило, що нотаріус забезпечує викладення цього акта на спецбланках, що повинно зменшити напругу з точки зору ризиків підробки.
Наша позиція як міністерства в тому, що ми повинні проголосувати, щоб закріпити за цим актом так званий принцип «єдиного циклу». Оскільки ми відмовляємося від договору, який нотаріально посвідчується, і залишається лише акт, то ми повинні думати про ті непоодинокі випадки, коли акт приймання-передачі частки посвідчується у добропорядного нотаріуса, а потім з цим актом йдуть до «чорного» державного реєстратора, який проводить відповідну дію», — додав він.
Принцип «єдиного циклу» полягає в тому, що він забезпечує належний юридичний супровід укладення правочину сторонами, його документальне оформлення із застосуванням захисних інструментів від підробки, прибирає часовий проміжок між укладенням правочинів та державною реєстрацією, яким користуються рейдери.
Також Євген Горовець заявив, що наразі Міністерство юстиції України не готове надати юридичній спільноті і публіці чіткі докази того, що саме відсутність правила про нотаріальне посвідчення договору є ключовою причиною рейдерських атак.
«За нашою картиною, яку ми зараз бачимо, більшість рейдерських випадків — це діяльність акредитованих суб’єктів, які часто закривали на все очі», — підкреслив він.
Олена Кирилюк нагадала присутнім, що, відповідно до позиції Верховного Суду, акт не є правочином і не підлягає оскарженню, та зауважила, що автори законодавчої ініціативи «одночасно позбавляють особу захищати свої права і відстоювати свою позицію».
Мова йде про справу №910/12258/17, в якій Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, визначив, що акти приймання-передачі не мають ознак правочину у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а є лише первинними документами, тому не підлягають визнанню недійсними (Постанова ВС від 22.05.2018 у справі №910/12258/17).
Як компромісний варіант Олена Кирилюк запропонувала розглянути можливість залишити нотаріальне посвідчення договорів для фізичних осіб.
«Якщо ви так піклуєтесь про іноземних юридичних осіб, то хоча б зробіть так, щоб громадяни України були захищені», — наголосила вона.
Втім, врешті законодавча ініціатива була ухвалена з тими поправками, які запропонували автори — народні депутати та Міністерство юстиції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Рада отримала альтернативний законопроект про захист права власності
