В розпорядженні «Судово-юридичної газети» потрапив документ щодо оцінки проекту Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» стосовно його відповідності стандартам та рекомендаціям Ради Європи. Таку оцінку підготовлено професором, доктором Лореною Бахмайєр-Вінтер на основі перекладу законопроєкту англійською мовою, наданого РЄ в межах роботи Проекту РЄ «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».
Оцінка зосереджена на двох основних змінах:
- посилення ролі Вищої ради правосуддя;
- піддавання суддів Верховного Суду необхідності проходження ще одного конкурсного добору
«У законопроекті слід відзначити два аспекти: по-перше, відсутність інформації стосовно того, що передувало запропонованим змінам до законів щодо діяльності органів судової влади; по-друге, як відбувався законотворчий процес», - зазначає експерт.
Стосовно першого аспекту слід нагадати, що до обох законів - «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» нещодавно було внесено зміни. «Ці закони, хоча і підлягають вдосконаленню, отримали позитивну оцінку міжнародних організацій та в цілому схвально сприйняті, оскільки передбачають заходи стосовно підвищення професіоналізму та незалежності суддів», - зазначає експерт.
«Чинні закони не є досконалими, але, як було зазначено, їх оцінено на відповідність європейським стандартам та не виявлено значних недоліків. Загалом, узгоджені зі стандартами РЄ реформи, запроваджені у 2016 та 2017 роках, все ще у процесі впровадження, а новий Верховний Суд почав працювати лише у грудні 2017 року. Таким чином, зарано говорити про вплив цих реформ на практиці. Відповідно до рекомендації 15 Четвертого раунду моніторингу прогресу України за 2019 рік щодо доброчесності у судовій владі ОЕСР слід забезпечити «щоб зміни, передбачені у межах судової реформи, ефективно впроваджувалися, а їх практичне застосування було проаналізоване з метою виявлення недоліків та їх усунення». Наразі така оцінка та вплив нещодавно прийнятих реформ навряд проводилися. Без оцінки стану фактичного впровадження нещодавно проведених реформ та їх впливу на діяльність судових органів, можливо, зарано переходити до запровадження нових змін», - додає вона.
Зокрема, занепокоєння експерта викликає процедура звільнення членів Вищої ради правосуддя.
«Керуючись запропонованою поправкою, намір забезпечити більш якісну роботу члена ВРП може призвести до неправомірної загрози звільнення тих членів, які виступають проти існуючої більшості. Крім того, якщо такий член буде остаточно звільнений, процедуру призначення відповідним органом слід розпочинати знову, і поки ця процедура триватиме, склад ВРП не відповідатиме конституційним положенням».
Стосовно функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, експерт зазначає, що «в Україні не було помітно значних збоїв у роботі. Дійсно, були рекомендації про те, щоб у майбутньому ці два органи самоврядування могли бути об’єднані, але нинішній склад Комісії та порядок формування складу членів ВККС відповідають стандартам Ради Європи».
Окремо експерт зупинилася на реструктуризації Верховного Суду.
Згідно із законопроекто кількість суддів Верховного Суду має бути зменшено з максимум 200 осіб, до «не більше ста суддів».
«Запропоноване скорочення не виправдано причинами зменшення навантаження чи реформою касаційних функцій Верховного Суду. Насправді, обґрунтування такого зменшення кількості суддів є незрозумілим та не пояснюється зміною ролі Верховного Суду в межах судової системи, оскільки нещодавно Верховний Суд було реструктуризовано та оновлено», - вказується в оцінці.
Законопроект не тільки різко скорочує максимальну кількість суддів Верховного Суду, але й запроваджує процедуру відбору тих суддів, які мають залишитися на своїх посадах у Верховному Суді. Для цього чинні судді ВС проходитимуть новий відбірковий процес вже в оновленій ВККС.
«Це положення викликає ряд питань відносно стандартів РЄ.
По-перше, сам процес відбору, як такий, не визначено в законі. В заключних положеннях зазначається, що «порядок проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням із Вищою радою правосуддя». Наслідком цього положення може виявитися ситуація, яка суперечить основному принципу незмінності суддів. У Рекомендації Комітету Міністрів РЄ СМ/Rec (2010) 12 визначено, що: «суддя не може отримати нове призначення або бути переведеним на іншу судову посаду без його згоди на це» (п. 52 Рекомендації). Винятком для цього принципу є вжиття дисциплінарних санкцій або «реформування в організації судової системи».
Запропоноване скорочення кількості суддів Верховного Суду означатиме переведення (пониження рівня) на іншу посаду без їхньої згоди. Іншими словами, судді, які будуть переведені в інший суд, нижчого рівня, і які не дадуть згоду на цей крок, фактично підлягають дисциплінарному стягненню, без відповідних процедур та гарантій, що пов'язані з цим процесом. Це суперечить рекомендаціям РЄ», - відмічає експерт.
Також в оцінці експерт висловлює законопокоєння введенням анонімних скарг на суддів.
«Законопроєкт виключає необхідність ідентифікації осіб, які подають дисциплінарну скаргу або повідомляють про можливе дисциплінарне правопорушення, вчинене суддею. Це є позитивним і передбачено в більшості правових системах світу, але повинно бути поєднане з адекватною системою фільтрів. Анонімність подання скарги може відкрити двері для різного роду зловживань та необґрунтованих звинувачень. Таким чином, якщо така відкрита система скарження не супроводжується надійною та ефективною системою фільтрації, вся система приречена на руйнування. Це може закінчитися тим, що Вища рада правосуддя повинна буде розглядати більше 10 000 скарг протягом 30 днів», - підкреслює експерт.
Оригінал документу:
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму терміновому листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008.
А голова Комітету ВР з питань правової політики Ірина Венедіктова вважає, що при розробці законопроекту №1008 враховані пропозиції суддів першої та апеляційної інстанцій, конкурсантів та громадськості.
