15 жовтня група народних депутатів від фракції «Слуга народу» (Костін А.Є., Венедіктова І.В., Кучер О.В. та ін.) подали на розгляд до Верховної Ради проект закону №2261 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.
Конституцією України у статті 1312 закріплено виключне право адвокатів на представництво іншої особи в суді, при цьому не заборонено особі представляти себе саму.
Поняття «самопредставництва», зокрема, розкривається в Господарському процесуальному кодексі України (ст. 56), Кодексі адміністративного судочинства України (ст. 55), Цивільному процесуальному кодексі України (ст. 58).
Як зазначають автори, реформами 2017 року скасовано право юридичних осіб на особисте представництво в судах їх штатними працівниками. З урахуванням того, що Конституція України не регулює питання представництва в суді особою самої себе, а лише правила представництва в суді іншої особи, питання самопредставництва юридичної особи регулюються законом, власне — процесуальними кодексами.
Так, на думку нардепів, закріплення права на самопредставництво тільки за керівником органу державної влади, місцевого самоврядування, керівником або членом виконавчого органу великих юридичних осіб публічного та приватного права (державні або комунальні підприємства, транспортні підприємства, банки, страхові компанії, інфраструктурні компанії тощо), які здійснюють свою діяльність на загальнодержавному або регіональному рівні, перетворюють таке право на фікцію. Фактично право керівника, наприклад, органу державної влади або місцевого самоврядування на самопредставництво очолюваної ним юридичної особи не може бути реалізоване, якщо така юридична особа (як трапляється на практиці) є одночасно стороною в десятках чи навіть сотнях судових справ. Фактична неможливість реалізації юридичними особами права на самопредставництво потребує законодавчого врегулювання.
Наразі автори законопроекту виділяють такі проблеми, пов’язані із залученням адвоката:
- неможливість працевлаштувати адвокатів, оскільки, відповідно до Законів України «Про запобігання корупції» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», робота на посадах осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є несумісною з діяльністю адвоката;
- залучення адвоката потребує фінансових ресурсів, адже оплата правничої допомоги такого адвоката здійснюватиметься з відповідного бюджету, що призведе до збільшення його видаткової складової. Водночас джерела такого фінансування наразі відсутні;
- відсутність прямого, чіткого механізму замовлення правничої допомоги адвоката, який гарантуватиме раціональне використання бюджетних коштів з одного боку та надання якісної правничої допомоги адвокатом — з іншого;
Відкритими та неврегульованими залишаються також питання:
- методик визначення цін або розцінок витрат на правничу допомогу адвокатів;
- порядку обрання адвоката відповідно до вартісного та якісного критеріїв;
- визначення тривалості співробітництва з адвокатом відповідно до конкретних критеріїв (через неможливість встановити кількість та тривалість судових процесів, а також відсутність примірних критеріїв такого визначення блокується можливість бюджетного планування) тощо.
Також наявне визначення поняття «самопредставництва» за умови закріплення тільки за адвокатами і прокурорами права на представництво інтересів в суді призведе до стрімкого звільнення великої кількості спеціалістів у галузі права та підвищення загального рівня безробіття серед цих осіб. Розширення повноважень юридичних осіб у визначенні кола осіб, які можуть здійснювати представництво їх інтересів в суді дозволить запобігти цим наслідкам.
Вказаним законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які можуть здійснювати самопредставництво органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, незалежно від порядку їх створення в суді, а саме — надати таку можливість не тільки керівникам, членам виконавчих органів юридичної особи, але й іншим уповноваженим особам відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (тобто включаючи працівників) тощо.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Олексій Гончарук анонсував кадрові чистки у Мін’юсті
Також ми писали, що Мін’юст полегшить роботу працівників юридичної сфери.
