6 вересня народні депутат від фракції «Слуга народу» (Фріс І., Демченко С., Дирдін М. та ін.) подали на розгляд парламенту законопроект №2079 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ліквідації корупційної схеми в пенітенціарній системі шляхом вилучення статті 391 Кримінального кодексу України).
Законопроектом пропонується вилучити статтю 391 Кримінального кодексу України "Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань", а також посилання на зазначену статтю у статті 140 Кримінального виконавчого кодексу України.
Як зазначають народні депутати, вилучення статті 391 із КК України не призведе до повної декриміналізації дій, які полягають у злісній непокорі вимогам адміністрації кримінально-виконавчої установи, і не сприятиме вчиненню засудженими нових злочинів.
Адміністрації установ виконання покарань та Державна пенітенціарна служба України — навіть без ст. 391 КК — мають достатній правовий інструментарій для впливу на злісних порушників режиму відбування покарання, зокрема шляхом переведення порушника до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО), чим також зловживають працівники виправних колоній, з тією лише різницею, що засуджений, не обов'язково будучи насправді винним, з формальної причини поміщений в дисциплінарний ізолятор, хоча б не набуває додаткової судимості.
Якщо ж непокора засудженого матиме насильницький характер, він буде притягнутий до відповідальності за відповідними "профільними" статтями Кримінального кодексу.
Крім того, автори наголошують, що від аналогічної статті відмовились практично всі країни пострадянського простору, що не мало наслідком погіршення дисципліни серед засуджених, натомість істотно зменшило корупційні можливості тюремних адміністрацій.
Відповідно до наведених даних, у Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено 854 вироки за статтею 391 КК України за період з 1 січня 2010 року до 30 червня 2019 року. З них 775 покарань за відмову:
1) від прибирання приміщення — камери, коридору, житлової секції, ДІЗО, кімнати виховної роботи, прогулянкового дворику, території тощо (479 вироків); від виконання робіт з благоустрою колонії чи іншої роботи, змінного завдання, обов’язків чергового по камері тощо (108);
2) слідувати до відділення СПС, ДІЗО, ПКТ, дільниці ресоціалізації чи інших місць (33);
3) зайняти належне спальне місце (19);
4) виходити на ранкову фізичну зарядку, сніданок, обід тощо (10);
5) фарбувати стіни коридору, підлогу, лавку, дверей душової кімнати (10);
6) вдягнути форму встановленого зразку чи спецодяг (4);
7) інші форми відмови.
Винесено також 13 вироків за зберігання заборонених предметів, зокрема мобільного телефону, 14 вироків за перешкоджання обшуку чи огляду, 8 вироків за порушення форми одягу, розпорядку дня, секторної локації тощо та за інші порушення.
Окремо, народні депутати наголошують, що ст. 391 КК містить дискримінаційні положення для засуджених відносно інших категорій населення: так, злісна непокора законному розпорядженню (вимозі) поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку (ст. 185 КУпАП) тягне за собою накладення штрафу/громадські роботи/виправні роботи/адміністративний арешт, але аж ніяк не позбавлення волі.
Цікаво, що народні депутати восьмого скликання у співпраці з правозахисниками вже намагалися вилучити з ККУ статтю 391. Проте відповідний законопроект №9228 не був розглянутий навіть у першому читанні.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що ГПУ оприлюднила попередні результати тестування прокурорів.
Також ми писали, що Андрій Богдан обговорив судову реформу з послами країн G7.
