30 жовтня, на доручення голови Верховної Ради, Комітет з питань антикорупційної політики провів позачергове засідання щодо опрацювання до другого читання законопроекту №1031, який впроваджує механізм цивільної конфіскації корупційних активів.
Перше питання на засіданні стосувалося ретроспективної дії норм про подання позову про цивільну конфіскацію, а саме — приведення таких положень до ст. 58 Конституції України.
Депутати ухвалили виключити з законопроекту пункт, який передбачав можливість подання позову щодо активів, які були набуті до набрання законом чинності. Така можливість в остаточній редакції буде передбачена лише з моменту опублікування закону.
Другим питанням було посилення захисту третіх осіб від зловживань правоохоронних органів, а саме — щодо поняття «набуття активів». Після опрацювання Комітетом під «набуттям активів» слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснене за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо або опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні здійсненню права розпорядження ними.
До другого читання народним обранцями буде надано нову порівняльну таблицю з усіма врахованими правками.
Нагадаємо, що президентський проект закону передбачає запровадження механізму цивільної конфіскації корупційних активів, а також повернення кримінальної відповідальності на незаконне збагачення. До другого читання народні обранці подали понад 300 правок, проте більшість з них профільним комітетом врахована не була. Основним та найбільш дискусійним моментом став, зокрема, поріг кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Окрім цього, було також враховано низку правок, зокрема:
- Як вже зазначалося, зниження порогу відповідальності. Документ пропонував доповнити Кримінальний кодекс положеннями, які встановлюють кримінальну відповідальність за придбання чиновником активів, вартістю в 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У ході обговорення на засіданні Комітету з питань антикорупційної політики погодилися знизити поріг відповідальності до 6 500 таких мінімумів. Таким було побажання Міжнародного валютного фонду і Світового банку, у співпраці з якими розроблявся законопроект про відповідальність за незаконне збагачення.
- Також Комітет рекомендує парламентарям розширити поняття «законні доходи особи». Під якими слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
- До другого читання депутати також вирішили доповнити частиною третьою статтю 258 Цивільного Кодексу України наступного змісту: «Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими доходами активів та їх стягнення в дохід держави».
- Правками передбачається пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів, набутих протягом трьох років до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
- До другого читання додається підпункт, що дозволяє Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції отримувати відомості з банків. Також визначається порядок отримання інформації, що може містити банківську таємницю, відповідними слідчими органами.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВККС призначила співбесіди 27 суддям у межах кваліфоцінювання.
Також ми писали, що держава не буде вирішувати фінансові питання арбітражних керуючих.
