Жовтень можна, без сумніву, назвати продуктивним місяцем для народних обранців. Окрім найбільш обговорюваного в юридичній спільноті законопроекту 1008 парламентарі цього місяця ухвалили низку не менш важливих рішень. «Судово-юридична газета» зібрала основні зміни до законодавства України, які опрацювала Верховна Рада у жовтні.
Скорочення кількості суддів ВС та реформа ВККС
Ухвалення законопроекту 1008 важко назвати легким та швидким. Надаємо, що цей законопроект було подано Володимиром Зеленським 29 серпня, у перший же день роботи Верховної Ради 9-го скликання, і вже 12 вересня народні обранці проголосували його у першому читанні. Законопроектом передбачено скорочення суддів Верховного Суду вдвічі — з 200 до 100. По суті, діючих суддів ВС чекає переатестація, яку проведе новий склад ВККС.
До другого читання було враховано низку поправок. Зокрема, досить вагомою в питанні звільнення члена ВРП стала роль Комісії з доброчесності та етики. Також ця Комісія отримала право притягувати суддю Верховного Суду до відповідальності (фактично їй надано повноваження Дисциплінарної палати ВРП в цьому питанні).
Вноситься низка суттєвих змін до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про очищення влади» та «Про Вищу раду правосуддя».
Закон унормовує діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя, зокрема запроваджує новий порядок формування ВККС, за яким призначення на посади дванадцяти членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюватиметься ВРП за результатами конкурсу. ВРП утворюватиме конкурсну комісію, до складу якої входитимуть: три особи, обрані Радою суддів України з числа її членів; три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, відповідно до міжнародних договорів.
.jpg)
Винагорода викривачам корупції
Ще одна ініціатива Президента України, що надійшла на розгляд до Верховної Ради 29 серпня, — законопроект 1010 про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» про викривачів корупції. Депутати ухвалили його у другому читанні 17 жовтня.
Законом визначається правовий статус викривачів корупції, їх права та гарантії захисту; нормується порядок розкриття викривачем корупції інформації; передбачається звільнення від юридичної відповідальності викривачів корупції за розкриття інформації про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; забезпечується державний захист викривачів корупції, зокрема захист їх трудових прав.
Виплата винагороди викривачу здійснюватиметься одразу після рішення суду і не залежатиме від повернення завданих державі збитків. До того ж, виплата винагороди передбачена, якщо заподіяна корупційними діями шкода державі перевищує 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір винагороди становить 10% від завданих державі корупційним діянням збитків. Також зазначається, що розподіл винагороди між кількома викривачами здійснюватиметься порівну.
Відповідальність за незаконне збагачення повертається
В останній день місяця, 31 жовтня, народні обранці встигли підтримати ще один президентський законопроект, а саме 1031 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
Закон передбачає запровадження механізму цивільної конфіскації корупційних активів, а також повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. До другого читання народні обранці подали понад 300 правок, проте більшість з них профільним комітетом врахована не була. До другого читання депутати вирішили доповнити статтю 258 Цивільного Кодексу України частиною третьою наступного змісту: «Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими доходами активів та їх стягнення в дохід держави». Правками також передбачалося пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів, набутих протягом трьох років до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
До другого читання додався також підпункт, що дозволяє Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції отримувати відомості з банків. Також визначається порядок отримання відповідними слідчими органами інформації, що може містити банківську таємницю.
Наразі остаточна редакція ухваленого закону так і не оприлюднена, а у правників та експертів вже є невтішний прогноз, що закон у КСУ чекає доля його попередника, а саме визнаної неконституційною статті 368-2 ККУ.
.jpg)
Перезавантаження НАЗК та скорочення фінансування політичних партій
2 жовтня парламентарі ухвалили у другому читанні і в цілому законопроект 1029 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції.
Тепер голову НАЗК призначатиме Кабмін за результатами відкритого конкурсного відбору. Ухвалений закон передбачає відмову від колегіальної відповідальності членів НАЗК, вона буде покладена на голову агентства.
У рамках перезавантаження агентство має отримати повний доступ до реєстрів для автоматичної перевірки декларацій. Проект закону також покликаний усунути деякі інші недоліки, які містяться в законі про запобігання корупції, в тому числі виключення, що дозволило депутатам Верховної Ради IX скликання не подавати декларацію при вступі на посаду.
Також буде скасовано необхідність подавати декларації представниками громадськості та особами, які не здійснюють функції держави або місцевого самоврядування, проте запроваджено декларування помічників нардепів та суддів.
Скасовується державне фінансування партій, які не подолали 5%-ний прохідний поріг на парламентських виборах. Передбачається, що щорічно партіям виділятимуть 1/100 від мінімальної заробітньої плати, помножену на кількість виборців по багатомандатному виборчому округу на останніх виборах до парламенту. Раніше такий коефіцієнт становив 2/100.
Покарання депутатів за прогули
Подбали нардепи і про власну дисципліну. Так, 16 жовтня Верховна Рада у другому читанні ухвалила проект закону 1035-2 «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» та до Регламенту Верховної Ради України щодо припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради України або засідань комітетів Верховної Ради України».
Віднині, якщо народний депутат протягом календарного місяця упродовж однієї чергової сесії Верховної Ради України без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30% голосувань при прийнятті рішень Верховної Ради України на пленарних засіданнях Верховної Ради України або у більш як 50% засідань комітету Верховної Ради України, до складу якого його обрано, такому народному депутату не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.
Також зазначається, що перед відкриттям кожного пленарного засідання у залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи шляхом натискання кнопки «за».
Облік участі народного депутата у голосуванні при прийнятті рішень Верховної Ради тепер здійснюється за допомогою електронної системи.
Прийнято у першому читанні
Окремо зазначаємо, що депутати ухвалили низку цікавих ініціатив у першому читанні. Зокрема, законопроект 2063 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доступу захисника до особи, яка має право на захист. Законопроект покликаний удосконалити механізм реалізації права на захист шляхом можливості прямого доступу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого до захисника в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.
Проголосували також за законопроект Руслана Стефанчука 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України». Зокрема, документом пропонується встановити кримінальну відповідальність за вчинення народним депутатом будь-яким способом голосування на засіданні Ради замість іншого депутата ВР (неособисте голосування). За таке діяння будуть карати штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. гривень).
В останній день жовтня проголосували нардепи і за законопроект 2110 «Про публічні електронні реєстри» у першому читанні. З ухваленням законопроекту планується визначення базових реєстрів (першоджерела даних); заборона дублювання даних, що вже містяться в базових реєстрах; єдині вимоги до створення та функціонування реєстрів; електронна взаємодія на базі системи «Трембіта»; право на безоплатний доступ до інформації про себе тощо.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Володимир Зеленський підписав закон про судову реформу.
Також ми писали, що народні депутати планують зменшити забруднення атмосферного повітря.
