Про надмірне навантаження, касаційні фільтри та судову реформу судді Верховного Суду говорили з іноземними колегами. Про це йшлося на круглому столі «Формування ефективної моделі Верховного Суду: досвід Франції та України», організованому Проектом Європейського Союзу «Право-Justice».
Під час заходу експерт Проекту, суддя Касаційного суду Франції Домінік Хашер розповів про роботу вищої судової інстанції в його країні, а також поділився своїми враженнями від системи судочинства в Україні. Так, він зазначив, що касаційні суди у країнах ЄС, як і в Україні, відповідно до законодавства розглядають правові питання, а не питання фактів. Однак, за словами експерта, в Україні, зокрема через брак кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій, що позначається на якості рішень цих судів, у касаційному порядку переглядається дуже багато справ, тож у касаційній інстанції працює багато суддів.
Також доповідач звернув увагу на ефективне застосування в європейських країнах касаційних фільтрів, які значно обмежують перегляд справ у касаційному порядку.
Ключовий міжнародний експерт Проекту Анна Адамська-Галант, яка працювала суддею у Польщі, відзначила схожість судових систем, традицій і менталітету людей в Україні та Польщі. Вона розповіла про касаційні фільтри у польському судочинстві та наголосила, що польський Верховний Суд розглядає лише найважливіші питання.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Андрій Жук зауважив, що в Україні віднедавна також запроваджено касаційні фільтри, і в КАС ВС вони працюють переважно ефективно. Водночас він звернув увагу, що під час судової реформи в Україні кількість суддів касаційної інстанції не збільшилась, а майже вдвічі зменшилась. До ВС передали величезну кількість справ із попередніх касаційних судів та Верховного Суду України. Вони ще й досі не розглянуті в повному обсязі, натомість законодавець знову вирішив зменшити кількість суддів ВС удвічі.
За словами доповідача, ситуацію ускладнило те, що законодавець передбачив розгляд певних категорій справ КАС ВС як судом першої інстанції, що займає багато часу. Разом із тим, наголосив Андрій Жук, сьогодні законодавець хоча й запропонував нові фільтри, які мають розвантажити ВС, іншими нормами створив передумови для протилежних наслідків.
Так, до Кодексу адміністративного судочинства України внесено зміни, відповідно до яких КАС ВС розглядатиме як суд першої інстанції справи щодо оскарження рішень кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, кадрових комісій обласних прокуратур, прийняті за результатами дисциплінарних проваджень. «Незабаром може статися, що п’ять-шість тисяч незадоволених прокурорів звернуться до нас із відповідними позовами, і КАС ВС буде змушений розглядати всі ці справи як суд першої інстанції», — пояснив доповідач.
Він висловив сподівання, що рано чи пізно і в Україні Верховний Суд розглядатиме лише фундаментальні питання, які потребують вирішення на найвищому рівні. «Можливо, через три-чотири роки така кількість суддів Верховного Суду буде не потрібна. Однак до цього ми повинні дійти еволюційнім шляхом», — резюмував Андрій Жук.
Секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі ВС Тетяна Дроботова зауважила, що запровадження процесуальних фільтрів — болюче питання для нашого суспільства. Адже багато років до набрання чинності новими процесуальними кодексами, тобто до 15 грудня 2017 року, поняття «касаційні фільтри» не існувало, та будь-яка касаційна скарга, яка відповідала встановленим вимогам щодо форми та змісту, могла бути предметом касаційного перегляду.
«Наразі, незважаючи на запровадження касаційних фільтрів, кількість справ, які переглядаються ВС, залишається високою. Саме тому зараз ідуть процеси щодо вдосконалення касаційних фільтрів з урахуванням загальної міжнародної практики, яка покликана сприяти прискоренню вирішення спору по суті та утвердженню принципу правової визначеності, оскільки Верховний Суд є судом права. Для сприйняття таких новел та усвідомлення їх позитивного боку потрібен час», — зазначила Тетяна Дроботова.
Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат, зокрема, зазначив, що треба запровадити застосовування правових висновків ВС тільки до справ, провадження в яких відкрито після прийняття відповідної правової позиції. Оскільки може статися, що поки справа розглядалася в судах першої та апеляційної інстанцій, правова позиція ВС змінилася, а позивач очікував, що буде застосована саме позиція, актуальна на момент його звернення до суду. Тому, якщо правова позиція змінюється, вона повинна застосовуватися на майбутнє, і для цього потрібно внести відповідні зміни до процесуального законодавства.
Також він говорив про проект закону України від 25 жовтня 2019 року №2314 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку». Законопроект передбачає розширити категорії малозначних справ, що, за задумом авторів, зменшить навантаження на касаційний суд.
Разом із тим, звернув увагу Василь Крат, проектом передбачено уможливити залучення до участі в апеляційному розгляді справи осіб, які не брали участі в її розгляді в суді першої інстанції. «Це підриває основи цивілістичного процесу, згідно з якими суб’єктний склад учасників визначається в суді першої інстанції. Тобто саме на цій стадії треба з’ясувати, хто до кого позивається і про що. А якщо когось безпідставно не залучили до процесу — це підстава для скасування рішення першої інстанції», — пояснив суддя.
За його підрахунками, ця норма призведе не до зменшення кількості справ у касаційному суді, а до її збільшення приблизно на 30%, оскільки в такому разі всі справи повинен переглядати Верховний Суд на предмет правомірності залучення нових осіб на стадії апеляції та правильного розгляду спору після цього. «Пропонується збільшити кількість фільтрів, не допускати до касації справи про розірвання шлюбу, сімейні спори тощо. Але їх розгляд не займає багато часу. А от закріплення норми щодо залучення нових осіб на стадії апеляції нівелює всю користь від додаткових фільтрів», — зауважив Василь Крат.
Участь у заході також взяв секретар судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС Василь Огурецький, судді ККС ВС Світлана Яковлєва та Галина Крет, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Олена Калашнікова, а також науковий консультант КЦС ВС Андрій Лужанський.
