Легалізація грального бізнесу була однією з передвиборчих обіцянок Президента України Володимира Зеленського та партії «Слуга народу». 2 вересня на міжвідомчій нараді Президент дав Кабміну завдання розробити відповідний проект закону. 17 жовтня такий законопроект за номером 2285 з’явився на сайті Верховної Ради.
Законопроектом передбачається, що регулювання у сфері азартних ігор здійснюється державним колегіальним органом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України (далі — Уповноважений орган). До компетенції Уповноваженого органу належать ліцензування організаторів азартних ігор, ведення відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання та програмного забезпечення, організація та здійснення державного контролю за організацією та проведенням азартних ігор (зокрема контроль за додержанням цього закону, ліцензійних умов), проведення електронних аукціонів ліцензій у сфері азартних ігор тощо.
Законопроектом запроваджується система онлайн-моніторингу, що дозволить здійснювати державний контроль за діяльністю організаторів азартних ігор шляхом отримання даних від грального обладнання та програмного забезпечення організаторів азартних ігор, що підключені до єдиної системи.
Встановлюється концепція єдиного оператора лотерей, яка застосовується в багатьох країнах Європейського союзу та інших іноземних країнах для стимулювання розвитку ринку лотерей. Єдиний оператор лотерей та розмір плати за ліцензію визначаються за результатами проведення електронного аукціону, для участі в аукціоні встановлюються жорсткі кваліфікаційні вимоги до оператора. Такий підхід дозволить залучити до участі в аукціоні великі міжнародні компанії у сфері лотерейної діяльності, запровадити загальноприйняті міжнародні стандарти, залучити інвестиції в економіку країни, підвищити довіру гравців у сфері лотерейної діяльності тощо.
Законопроектом встановлюється принцип обмеженої кількості ліцензій у сфері азартних ігор, розмір плати за такі ліцензії визначається за результатами електронних аукціонів. Крім того, для участі в аукціоні організатори азартних ігор зобов’язані відповідати кваліфікаційним та фінансовим вимогам, які передбачені цим законопроектом. Такий підхід дозволить залучити інвестиції в економіку країни.
Встановлюються спеціальні гральні зони для здійснення діяльності казино та залів гральних автоматів. Для розміщення казино спеціальною гральною зоною є території готелів категорії «п’ять зірок», для розміщення залів гральних автоматів спеціальною гральною зоною є території готелів категорії від «трьох» до «п’яти зірок».
Народні обранці, зі свого боку, вирішили надати власні ініціативи у сфері регуляції азартних ігор. Так, станом на 8 листопада зареєстровано вже вісім альтернативних законопроектів, причому сім із них подані членами фракції «Слуга народу».
Законопроект 2285-1 авторства нардепа Олега Марусяка передбачає, що регулювання у сфері азартних ігор здійснюється спеціальним органом — Комісією з розвитку та регулювання азартних ігор, що підпорядкована Кабінету міністрів України. До компетенції Комісії відноситься ліцензування організаторів азартних ігор, ведення відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання.
Законопроектом запроваджується система онлайн-моніторингу, що дозволить здійснювати державний контроль за діяльністю організаторів азартних ігор шляхом отримання даних від грального обладнання організаторів азартних ігор, які підключені до єдиної системи. Законопроект також передбачає створення в державному бюджеті України спеціального фонду для підтримки медицини, спорту та культури.
Крім цього, нардеп пропонує встановити обмеження щодо реклами азартних ігор, зокрема встановлюється заборона щодо зовнішньої реклами, окрім вивісок, а також обмежуються всі інші види реклами.
Депутати Роман Мулик та Вадим Струневич своїм законопроектом 2285-2 пропонують встановити три основних види господарської діяльності у сфері азартних ігор:
- організація та проведення азартних ігор;
- виробництво, дистрибуція та сервісне обслуговування грального обладнання;
- імпорт, дистрибуція та сервісне обслуговування грального обладнання.
Також депутати закликають створити новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який буде підпорядкований Кабінету міністрів України та здійснюватиме регулювання та контроль за діяльністю суб’єктів ринку азартних ігор.
Олександр Дубінський у законопроекті свого авторства за номером 2285-3 пропонує переписати комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні, а саме запровадити систему ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії в залежності від виду діяльності, розташування грального закладу тощо; встановити спеціальні вимоги щодо відповідності грального обладнання, що використовується для проведення азартних ігор, загальноприйнятим міжнародним стандартам; встановити вимоги до гравців та їх ідентифікації, що сприятиме попередженню негативних наслідків від участі в азартних іграх, зокрема неповнолітніх осіб, та жорсткі фінансові санкції за невиконання таких вимог.
Серед відмінностей окремо варто зазначити створення реєстру самообмежених осіб, що надає можливість обмежити участь в азартних іграх фізичної особи за її заявою від 6 місяців до 3 років.
Депутат від фракції «Слуга народу» Тарас Тарасенко також подав свою версію регуляцію азартних ігор за номером 2285-4. Його законопроектом передбачається запровадження ліцензування господарської діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, яка надаватиме право на проведення букмекерських ігор на гроші онлайн (через мережу Інтернет та через мобільні додатки), розмір плати за яку визначатиметься на конкурсних засадах, а також із щорічними платежами за користування такою ліцензією.
Пропонується змінити порядок ліцензування господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (як окремого виду ігор на гроші) та обмеження кількості операторів лотерей, які одночасно можуть здійснювати лотерейну діяльність.
Нардеп також пропонує встановити єдину державну електронну систему онлайн-моніторингу, адміністрування якої здійснюватиметься уповноваженим державним органом та яка функціонуватиме в режимі реального часу з відображенням в ній (в режимі реального часу) кожної операції із прийняття ставок, повернення ставок, виплати виграшів, формування призового (виграшного) фонду (якщо проведення гри на гроші передбачає формування такого фонду), формування окремих категорій призів, у тому числі джек-поту (якщо проведення гри на гроші передбачає такі категорії та джек-пот).
Також нардеп вважає, що необхідно визначити мінімальний віковий ценз для учасників ігор на гроші, працівників організаторів ігор на гроші та розповсюджувачів лотерей на рівні 21 року, а також встановити суттєві фінансові санкції за порушення цієї вимоги.
Крім того, наразі подано два законопроекти від голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи та народного депутата Ганни Лічман. Проте їх текстів поки що не оприлюднено.
Єдиний законопроект 2285-5, що ініційований не членами фракції СН, належить авторству депутатів фракції політичної партії «Опозиційна платформа — за життя» Наталії Королевської та Юрія Солода. Їхня точка зору прямо протилежна викладеній в урядовому законопроекті. Нардепи роблять акцент на посиленні фінансової та адміністративної відповідальності за організацію, проведення та участь в азартних іграх.
При цьому пропонується доручити уряду затвердити ліцензійні умови провадження діяльності з випуску та проведення лотерей, в яких встановити, зокрема:
- перелік дозволених видів лотерей та вимоги до їх зовнішнього виду;
- вимоги до лотерейного обладнання, програмного забезпечення, засобів захисту інформації та засобів зв'язку в частині відповідності міжнародним або національним стандартам та технічним регламентам;
- обмеження щодо місць та умов розповсюдження лотерей, передбачивши при цьому заборону розміщення пунктів розповсюдження державних лотерей у житлових будинках, закладах освіти, охорони здоров’я, у приміщеннях спеціалізованих дитячих розважальних центрів.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що Денис Малюська планує побудувати альтернативну державним судам систему.
Також ми повідомляли, що Володимир Зеленський взяв участь у Київському міжнародному економічному форумі.
