Верховна Рада у четвер 14 листопада розгляне у другому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №2144 та проект закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №2000.
Вчора, 13 листопада, відублося засідання Комітету ВР з питань бюджету, яким вищезазначені законопроекти були рекомендовані до другого читання.
«Судово-юридична газета» поцікавилась, як змінилися видатки на судову владу у бюджеті-2020 до другого читання.
Раніше ми вже розповідали про відсутність коштів для фінансування судової влади. Державна судова адміністрація звертала увагу на скорочення поточних видатків для забезпечення здійснення судочинства та мінімальний дефіцит бюджетних призначень для системи правосуддя у розмірі 9 746 022,4 гривень.
Комітет ВР з питань правової політики при розгляді проекту бюджету на 2020 рік звернув увагу, що в законопроекті не враховані наступні витрати:
- збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується при обчисленні суддівської винагороди;
- збільшення кількості прожиткових мінімумів для обрахування посадового окладу судді місцевого суду та судді апеляційного суду;
- переведення суддів Верховного Суду України, а також суддів Верховного Суду до судів апеляційної інстанції;
- необхідність заповнення наявних у судах вакантних посад суддів;
- заходи щодо забезпечення приміщень судів належними залами судових засідань;
- створення та експлуатація ЄСІТС;
- функціонування в повному обсязі Служби судової охорони;
- поточні видатки на підтримання інформаційних систем судової влади;
- видатки на ремонт приміщень судів.
З цього питання Комітету навіть довелося звертатися до Кабміну, Президента України та Верховної Ради.
Як згодом виявилося, до другого читання в проекті бюджету розмір закладених видатків не змінився, додаткове фінансування не передбачається.
Незважаючи на те, що представники Комітету з питань правової політики презентували свої пропозиції Комітету з питань бюджету та поставили вказані запитання Міністру фінансів, їхні пропозиції не були враховані. Також, як виявилося вже на засіданні бюджетного комітету, вчасно свої пропозиції та зауваження Комітет з питань правової політики до Комітету з питань бюджету не надіслав, а тому про вимоги депутатів правового комітету багато хто з членів бюджетного комітету дізнався лише на засіданні 13 листопада.
Внаслідок цього Комітетом з питань бюджету 20 голосами було ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути бюджет у другому читанні та в цілому саме в редакції уряду.
Міністр фінансів Оксана Маркарова пояснила в коментарі «Судово-юридичної газеті», що до другого читання, згідно з процедурою, розглядають лише ті пропозиції, які подає саме Комітет з питань бюджету. При цьому Мінфін постійно працює з Державною судовою адміністрацією, і якщо треба йти назустріч, то видатки на судову владу збільшуються. Проте профінансувати всі видатки дуже складно. Тому Мінфін пропонує потім переглянути видатки за результатами виконання бюджету у першому кварталі 2020 року.
При цьому О. Маркарова зауважила, що ті видатки, які були закладені в бюджет до першого читання, при внесенні правок не зменшувалися. Також залишився спецфонд у розмірі 3 мільярди гривень. Із цього фонду є можливість профінансувати додаткові витрати судової влади.
Цікаво, що деякі народні депутати навіть виступили з ініціативою внести законопроект «Про зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яким відтермінувати на наступний рік підвищення винагороди суддям. Мова йде про винагороду, яка в профільному законі зараз прив’язана до прожиткового мінімуму. Зарплата судді місцевого суду, за заявою нардепа, повинна у 2020 році складати приблизно 106 000 гривень, а апеляційного — близько 212 000 гривень.
Парламентарі вважають, що якщо цю норму на рік відтермінувати, то проблем з винагородою суддів та апаратів судів не буде. Проте норма про таке відтермінування в Законі про бюджет не прописана, її планують затвердити спеціальним законом. Слід зазначити, що такий закон в Раду ще не вносився, але ідея вітає в повітрі.
Водночас депутати бюджетного комітету підтримали пропозицію розробити проект закону «Про оплату праці», де чітко визначити, якою буде оплата праці вчителя, зарплата Президента та судді. На їхню думку, такий закон відновить справедливість у питанні оплати праці судової гілки влади. Законотворці обурені тим, що деякі працівники отримують неналежне фінансування, а інші заробляють космічні суми. Але коли такий законопроект буде розроблений та внесений на обговорення, депутати ще не знають, бо ця пропозиція виникла прямо на засіданні Комітету та була підтримана протокольним рішенням.
Щодо капітальних видатків, то, на думку членів Комітету, їх треба фінансувати поступово. Крім того, на судову систему заплановано три мільярди гривень спецфонду, які можна буде використати для поліпшення матеріальної бази.
А ось щодо питання остаточного запровадження ЄСІТС, то депутати поки що сподіваються на донорські кошти.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Арістов пояснив «Судово-юридичної газеті», що Комітет з питань бюджету не підтримав пропозиції Комітету з питань правової політики, оскільки принцип роботи бюджетного комітету — це збалансованість бюджету. «У судової системи є потреба у збільшенні видатків, проте необхідно знайти для цього компенсатори, тобто відповідну статтю доходів бюджету», — зазначив Ю. Арістов. Проте Кабмін не впорався з такою задачею. Ситуація, на його думку, не є критичною, оскільки існує можливість переглянути бюджет в середині року та профінансувати судову владу за рахунок додаткових доходів, які сьогодні не можна запланувати.
Раніше ми розповідали, як буде працювати спрощена система оподаткування для адвокатів.