Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, — зазначив Верховний Суд у постанові від 22 листопада у справі №902/347/18.
Суд першої інстанції прийняв рішення про стягнення з ПАТ на користь особи коштів за цінні папери, штрафу та витрат на професійну правничу допомогу — 30 000 грн.
Оцінивши обсяг наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг не є співмірним зі ступенем складності справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт, вартістю послуг адвокатів. Апеляційний суд визначив, що витрати на правову допомогу мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача у розмірі 3 000 грн.
Касаційна скарга була мотивована тим, що суд протизаконно зменшив з власної ініціативи витрати на оплату правничої допомоги адвоката.
«За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, за власною ініціативою, а тому постанова суду апеляційної інстанції в частині зменшення витрат на правову допомогу має бути скасована», — такого висновку дійшла Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Нагадаємо, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру, порядок сплати тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються:
- складність справи;
- кваліфікація і досвід адвоката;
- фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, має на меті забезпечити можливість ефективного захисту своїх прав.
Як зазначив Верховний Суд, практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається поетапно:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу;
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами. Цей етап, зокрема, включає подання заяви разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат та доказами, що їх підтверджують;
3) розподіл судових витрат.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Господарський процесуальний кодекс чітко вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. За таким же принципом визначається розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, чинним законодавством визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними роботами, витраченим часом, ціною позову.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19
Раніше «Судово-юридична газета» писала про практику ВС щодо заходів процесуального примусу.
Крім того, ми повідомляли про проблемні питання судової практики щодо зловживання процесуальними правами.
