Форсоване схвалення аграрним комітетом Верховної Ради поправок до другого читання законопроекту №2178-10 про запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, яке відбулося в останній робочий день 2019 року, тільки посилило основну інтригу — як скоро зазначений законодавчий акт буде винесений на голосування у сесійну залу, адже противники ринку землі роблять все можливе, щоб зірвати цей процес.
Як проходила підготовка до другого читання
Попередньо, за словами голови аграрного комітету Миколи Сольського, передбачалося, що Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики розгляне всі поправки протягом 10 засідань. Загалом до другого читання їх надійшло близько 4 500. І спочатку їх, дійсно, спробували розглядати детально, надаючи слово кожному автору поправки. За перше засідання вдалося розглянути не більше 200 поправок. Після такої «продуктивності» голова комітету за підтримки однопартійців від «Слуги народу», які в комітеті складають більшість, змінив підхід до розгляду.
Як розповів «Судово-юридичній газеті» Микола Сольський, чималу кількість поправок становить так званий «законодавчий спам» — ідентичні за текстом або за змістом правки, які подаються противниками ухвалення законопроекту лише з метою затягування розгляду і, відповідно, збільшення можливостей для його зриву.
«Деякі депутати не читають те, що вони подають, а їхні помічники не створюють собі клопоту, щоб хоча б попереставляти місцями слова, і плодять сотні правок, однакових за текстом. Або відмінності полягають лише в тому, що замість сполучника «і» стоїть сполучник «та», — пояснив свою позицію голова комітету.
Також про задіяний механізм зриву розгляду законопроекту розповів на своїй сторінці у Фейсбуці радник прем'єр-міністра Олексія Гончарука, колишній народний депутат від БПП Олексій Мушак.
«Підготовка з боку опонентів була добротна. На 6 сторінок тексту закону подали правок на 2579 сторінок. ОПЗЖ, для прикладу, сформував текст з 30 речень, а далі речення тасували між собою та вставляли в різні частини тексту законопроекту. Таким чином було набито більше 3000 правок. Це мало перетворити засідання комітету в стрічку Мебіуса або в нескінченність. В чомусь опозиція сама винна, бо порушила підписаний меморандум, де ідентичні по смислу правки мали бути об’єднані в одну», — написав він.
Таким чином, аграрний комітет на своєму засіданні спочатку відкинув близько 500 правок, геть ідентичних за змістом, а 28 грудня більшістю голосів схвалив так звані базові правки, підготовлені представниками фракції «Слуги народу», які відповідають змісту обіцянок Президента Володимира Зеленського. Зокрема, зазнали змін найважливіші моменти:
- купувати землю зможуть ЛИШЕ громадяни України, держава, місцеві громади, українські підприємства, засновані українцями;
- встановлюється ліміт щодо концентрації землі в одні руки — не більше 10 тисяч гектарів;
- питання доступу іноземців до землі вирішуватимуть ЛИШЕ українці на референдумі;
- банки матимуть змогу продавати землю сільськогосподарського призначення тільки за умови стягнення, якщо така земля була предметом застави (ділянку слід буде продати на земельних торгах протягом двох років, інакше вона конфіскується);
- вартість землі буде не нижчою за нормативно-грошову оцінку.
Проте аграрний комітет на своєму передноворічному засіданні вирішив затвердити не одну, а дві таблиці з поправками. Перша містить усі 4018 поправок. Друга складається зі схвалених комітетом базових поправок.
Яким буде подальший розвиток подій
На новорічні свята депутати від ОПЗЖ та «Батьківщини» — основні опоненти запровадження ринку земель — розійшлися із гучними заявами, що процедуру розгляду поправок до другого читання у комітеті порушено. Вони також обіцяють, що ініціюватимуть скликання наради голів фракцій та спікера, щоб не допустити винесення даного законопроекту в сесійну залу.
«Влада знехтувала позицією народних депутатів, які хотіли доповідати та обговорювати правки. Наразі в «Батьківщині» розпочаті консультації з аграрними асоціаціями та політичними партіями. Ми готуємось до оскарження законопроекту та захисту національних інтересів всіма можливими методами. Влада має нести відповідальність перед людьми за несанкціоновані дії під час розгляду законів», — наголосив член аграрного комітету, народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко.
«Ми пропонуємо повернутися до розгляду поправок у комітеті, бо зараз влада пішла на фальсифікацію та маніпуляцію, щоб фінально протиснути земельне питання через ВР. Потрібно терміново збирати керівників фракцій із керівництвом Ради, щоб ми повернулися до розгляду земельного законопроекту до другого читання у комітеті, а потім виносили його у парламент тільки тоді, коли кожну поправку депутата буде проголосовано й почуто», — висловив позицію ОПЗЖ народний депутат Олександр Колтунович.
Для згущення фарб опозиціонери додають ще й тривожний прогноз. Вони відчувають, що поки країна святкуватиме новорічні свята, парламент може зібратися достроково 8-9 січня з єдиною метою — швиденько проголосувати за земельний закон.
Але голова аграрного комітету Микола Сольський вказує, що перший пленарний тиждень починається 13 січня. А чи поставлять у перші дні на голосування законопроект №2178-10, радить спитати у спікера або його замів. Комітет свою роботу стосовно даного законопроекту завершив.
Як показує практика, у нинішньому складі парламенту наявна монобільшість не завжди є запорукою безпроблемного ухвалення певних рішень, особливо тих, що неоднозначно сприймаються суспільством. Згадаймо недавній провал голосування за президентський законопроект щодо легалізації азартних ігор.
Ще один аргумент проти поспіху з ухваленням законопроекту — повне нерозуміння у суспільстві, про що йдеться у пропонованій земельній реформі, і вдале використання цього нерозуміння політиками у своїх цілях. Так, скажімо, за даними соціологічних опитувань, проти ринку землі виступають понад 60% українців. Водночас спроба на одному із телевізійних ток-шоу сформулювати питання по-іншому, наприклад: «Чи готові ви володіти, користуватися та розпоряджатися власною сільськогосподарською землею?» дала зовсім інший результат. 77% опитаних сказали своє «так».
Очевидно, подолання цього нерозуміння сутності реформи і має стати основним завданням влади на найближчий час. Від цього залежатиме подальший успіх законопроекту №2178-10.
